ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10.04.2025  м. Івано-ФранківськСправа № 909/1195/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, буд. 59-А, м. Івано-Франківськ, 76009

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Цюпяк Світлани Петрівни, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 30991,14 грн, з яких 24484,64 грн основний борг, 5100,70 грн інфляційні втрати, 1236,39 грн 3% річних, 169,41 грн пені,

встановив: Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Цюпяк Світлани Петрівни про стягнення заборгованості у розмірі 30991,14 грн, з яких 24484,64 грн основний борг, 5100,70 грн інфляційні втрати, 1236,39 грн 3% річних, 169,41 грн пені.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

22.01.2025 від фізичної особи-підприємця Цюпяк Світлани Петрівни до суду надійшло  клопотання про витребування доказів від  21.01.2025 (вх.№ 1089/25), клопотання (вх.№1090/25) про продовження строку для подання відзиву.

Ухвалою суду від 07.02.2025 клопотання фізичної особи-підприємця Цюпяк Світлани Петрівни (вх. № 1089/25 від 22.01.2025) про витребування доказів та  клопотання Фізичної особи-підприємця Цюпяк Світлани Петрівни (вх.№1090/25 від 22.01.2025) про продовження строку для подання відзиву задоволено.

10.02.2025 від фізичної особи-підприємця Цюпяк Світлани Петрівни до суду надійшов відзив на позовну заяву від 22.01.2025 (вх.№ 2119/25).

13.02.2025 від Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до суду надійшло клопотання про долучення витребуваних документів до матеріалів справи вих.№ 06/206  від  12.02.2025  (вх.№ 2447/25).

17.02.2025 від Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до суду надійшла  відповідь на відзив  вих.№ 06/227  від 17.02.2025 (вх.№2577/25).

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати вартості послуг за постачання теплової енергії на підставі Типового індивідуального договору №892 від 01.12.2021 за період з 01.01.2022 по 30.11.2024, внаслідок чого утворився борг в сумі 24484,64 грн.

За порушення строків оплати за теплову енергію відповідачу нараховано 5100,70 грн інфляційних втрат, 1236,39 грн 3% річних, 169,41 грн пені.

Позиція відповідача.

У відзиві на позов зазначає, що не погоджується з даним позовом, просить суд відмовити в його задоволенні. Зазначає, що Цюпяк Світлана Петрівна зверталася із письмовою заявою від 23.04.2024 року до ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" щодо демонтажу труби загального будинкового опалення, які проходять по стелі приміщення по АДРЕСА_2 , підвал не використовується, так як немає приладів опалення. Цюпяк Світлана Петрівна зобов`язана сплачувати комунальні платежі відповідно до своєї частки у спільному частковому майні. Тобто, 6/1000 частину від вказаної у позовній заяві позивача сумі. Однак, при подачі даної позовної заяви позивач не вказав щодо подання (чи не подання) позовів до співвласників даного нежитлового приміщення, про яких йому було відомо, адже до матеріалів позовної заяви було додано витяг 5-6 сторінки з 14 сторінок витягу) з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є додатком до даної позовної заяви вказано, що нежитлове приміщення в підвалі, об`єкт нерухомості по АДРЕСА_2 площею 67,2 кв.м. належить мені ОСОБА_1 на праві власності, спільна часткова - розмір частки: 6/1000.

Також позивач не надав суду інформацію щодо сплати (або несплати) суми заборгованості за нежитлове приміщення в підвалі, об`єкт нерухомості по АДРЕСА_2 площею 67,2 кв.м. інших співвласників даного приміщення. Тобто, в даному випадку не можливо встановити, чи хтось з співвласників відмовляється брати участь у витратах, а інші співвласники тоді можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку, або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_2 спільна частка 6/1000 від загальної площі 7756,4 м.кв. (46,54 м2 ) співвласником якого є Цупяк Світлана Петрівна. Прано власності на частку нежитлових приміщень належить відповідачу на підставі договору дарування №3110 від 23.06.2008.

Нежитлове приміщення споживача за адресою вул. Галицька, 124 в м.Івано-Франківську знаходиться в межах зовнішніх стін житлового будинку, який підключений до мереж централізованого опалення.

Житловий будинок по вул. Галицька, 124 обладнано комерційним приладом обліку Pollustat №74560114, згідно якого проводиться нарахування за спожите тепло.

Актами повірки від 03.07.2019 та від 16.10.2023 підтверджується технічний огляд лічильника теплової енергії №74560114 за адресою вул. Галицька, 124, в результаті чого було встановлено, що вузол обліку теплової енергії готовий до експлуатації та пройшов повірку.

Нарахування за жовтень 2024 року проведено розрахунковим методом згідно Методики, оскільки комерційний прилад обліку Pollustat №74560114 вийшов з ладу (акт припису від 31.10.2024).

Нарахування теплової енергії по обліку відновлено з 07.11.2024 згідно Акту прийняття в експлуатацію вузла обліку теплової енергії після ремонту.

Форма типового індивідуального договору на послугу з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021.

Відповідно до п. 5 Індивідуального договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Згідно з п. 30 Індивідуального договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

В п. 31 Індивідуального договору визначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Відповідно до наказу ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" № 271 від 01.12.2021, для абонентів ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" з 01.12.2021 встановлено плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постання теплової енергії, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами у розмірі: 10,70 грн/міс. (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії без приладів обліку та 12,62 грн/міс. (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії за наявності приладів обліку.

За змістом п. 32 Індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Індивідуального договору).

Згідно з п. 34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

В пункті 45 Індивідуального договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Як зазначає позивач об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень.

Згідно наявних в матеріалах справи документів, у період з січня 2022 року по жовтень 2024 року, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" забезпечувало тепловою енергією житловий будинок по вул. Галицька, 124, м. Івано-Франківськ.

Позивач зазначає, що, у відповідача, як власника приміщення на вул.Галицька, 124 в м.Івано-Франківськ у період з січня 2022 року по жовтень 2024 року виникло зобов`язання здійснювати оплату загальнобудинкових потреб на опалення.

Для ідентифікації споживача виконавцем комунальної послуги позивачем застосовується внутрішня ідентифікація абонентського номера споживача, в даному випадку споживачу присвоєно номер договору 885, який вказується в розрахунках заборгованості, рахунках-фактурах, актах виконаних робіт тощо.

Позивачем надсилалися відповідачу рахунки на оплату наданих послуг за вказаний  період, про що свідчать наявні в матеріалах справи реєстри рахунків та актів виконаних робіт і списки згрупованих відправлень рекомендованих листів за відповідні місяці.

Позивач звертався до відповідача із листом від 27.09.2023 та вказував на необхідність сплати загально будинкових потреб на опалення з детальним роз`ясненням порядку нарахування.

Також, позивач направляв відповідачу претензію від 13.06.2024 №06/690 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 23833,67 грн.

Однак, відповідач не здійснював оплати за спожиту послугу згідно пункту 34 індивідуального договору, що призвело до утворення боргу у розмірі  24484,64 грн.

За прострочення оплати вартості отриманих послуг позивач нарахував відповідачу   5100,70 грн інфляційних  втрат, 1236,39 грн 3% річних, 169,41 грн пені.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

В пунктах 1 та 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

За змістом ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлового-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги, співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Співвласники приміщень житлового будинку по вул. Галицька, 124, м. Івано-Франківськ, який був підключений до мереж централізованого опалення, до 31.10.2021 не визначилися з моделлю договірних відносин з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго".

За наведених обставин, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Індивідуальний договір) є укладеним з 01.12.2021 та обов`язковим до виконання для усіх власників/співвласників житлових та нежитлових приміщень, які розміщені у будівлях підключених до мереж централізованого опалення.

За змістом ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Згідно з ст. 634 ЦК України, договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.12.2021 на підставі якого між сторонами по справі виникли правовідносини за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на встановлені судом обставини, у відповідача, як власника нежитлового приміщення по вул. Галицька, 124, м. Івано-Франківськ, на підставі Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.12.2021, виникло зобов`язання здійснювати оплату загальнобудинкових потреб за період з січня 2022 року по жовтень 2024 року.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку вартості послуг постачання теплової енергії, його здійснено з урахуванням 6/1000 частки власності відповідача у спільній частковій власності нежитлового приміщення за адресою вул. Галицька, 124, м. Івано-Франківськ, від загальної площі об`єкта нерухомості, що становить 7756,4 кв.м. згідно даних з ДРРП.  

Отже, заперечення відповідача щодо неврахування частки відповідача у спільній частковій власності співвласників є безпідставними.

Також безпідставними є доводи відповідача про відсутність інформації про участь інших співвласників у витратах на послуг постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, адже, участь на оплату спожитої теплової енергії несуть всі власники житлових та нежитлових приміщень будинку пропорційно до площі належних їм приміщень.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України кожен власник споживач зобов`язаний брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, в тому числі витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень, та своєчасно і в повному обсязі оплачувати надану йому послугу з постачання теплової енергії.

Отже, враховуючи вищевикладене, для усіх власників об`єктів нерухомого майна, що знаходяться в багатоквартирних житлових будинках встановлені обов`язки оплати теплової енергії на потреби опалення загальнобудинкових потреб будинку.

З огляду на встановлені судом обставини, у відповідача, як власника нежитлового приміщення на вул.Галицька, 124 в м.Івано-Франківськ за період з січня 2022 року по жовтень 2024 року виникло зобов`язання здійснювати оплату загальнобудинкових потреб на опалення.

Судом встановлено, що загальна сума боргу за вказаний період складає 24484,64 грн.

В порушення умов договору відповідач оплату за надані позивачем послуги не здійснював.

Доказів оплати отриманих послуг чи заперечень щодо наявності боргу за отримані послуги з постачання теплової енергії відповідач не подав.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі  24484,64 грн за поставлену теплову енергію за період з січня 2022 року по жовтень 2024 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 5100,70 грн інфляційних втрат та   1236,39 грн 3% річних.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.

Судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, та встановлено їх арифметичну та методологічну правильність.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Приписами статей 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 6 ст. 230 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 45 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

З огляду на допущені відповідачем порушення строків оплати та враховуючи  правильність здійснених позивачем розрахунків пені, вимоги про стягнення 169,41 грн пені є обґрунтованими.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України      доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За наведених обставин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.                    

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає  задоволенню, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд                    

УХВАЛИВ:

позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до фізичної особи-підприємця Цюпяк Світлани Петрівни про стягнення заборгованості у розмірі 30991,14 грн - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Цюпяк Світлани Петрівни, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, буд. 59-А, м.Івано-Франківськ, 76009 (ідентифікаційний код 03346058) 24484 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн 64 коп. основного боргу, 5100 (п`ять тисяч сто) грн 70 грн інфляційних втрат, 1236 (одну тисячу двісті тридцять шість) грн 39 коп.  3% річних, 169 (сто шістдесят дев`ять) грн 41 коп. пені, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.04.2025.

Суддя                                                                                                         Неверовська Л. М.