Справа № 342/72/25

Провадження № 2/342/234/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Малик Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - Товариство) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь Товариства заборгованість за кредитним договором № 00-9697486 від 01.10.2023 у розмірі 17820,00 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивував тим, що 01.10.2023 ТОВ «Качай гроші» та відповідач уклали договір кредитної лінії №00-9697486 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - https://kachay.com.ua/, ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього добровільно, без примусу чи тиску, відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.

ТОВ «Качай гроші», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладення договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і приналежність платіжної картки позичальнику.

Електронний підпис (одноразовий ідентифікатор 733D9) відправлено 01.10.2023 о 16:11:55 на номер телефону відповідача та введено ним 01.10.2023 о 16:12:31. Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням договору відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Позивач зазначив, що наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, прийняття відповідних умов надання кредиту, а також повідомлення кредитодавцем у встановленій законом формі всіх умов, які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.

У кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відразу, після вчинених відповідачем дій, 01.10.2023 ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору від 01.10.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.

Всупереч умовам договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що спричинило виникнення заборгованості у розмірі 17820 грн, з яких 5670 грн - заборгованість по кредиту, 12150 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

22.01.2024 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до якого до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №00-9697486 від 01.10.2023 у розмірі 17820 гривень.

16.08.2024р.між ТОВ «Макс Кредит» та Товариством укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги за кредитним договором №00-9697486 від 01.10.2023 у розмірі 17820 гривень.

Провадження у даній справі відкрито 28.01.2025, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, у позовній заяві просив про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення судом.

У судові засідання відповідач не з`являвся, про розгляд справи повідомлений належним чином, до суду повернулось рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання».

Також про судовий розгляд справи відповідач був повідомлений через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України. З опублікуванням оголошень про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач про причини неявки у судові засідання суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, отже, вважається таким, що не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи з ухваленням, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України, заочного рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву в порядку ст.178 ЦПК України, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає вимогам ч.8 ст.178 ЦПК України.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Підставою звернення представника позивача з даним позовом до суду є невиконання кредитних зобов`язань відповідачем щодо укладеного між сторонами договору.

Судом встановлено, що 01.10.2023 р. між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9697486.

Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредитного ліміту (сума кредиту) складає 5400 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія (п. 1.2). Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) 120 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю (дата повернення кредиту) 29 січня 2024 року (п. 1.3). Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4). Відповідно до п. 1.4.2 Договору стандартна процента ставка складає 2,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору. Згідно з п. 1.5 Договору за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 5,0% від суми кредиту, що складає 270 гривень. Відповідно до 1.5.1 Договору позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання Договору становить 5032,25% (п. 1.7). Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання Договору становить 19710 грн. (п. 1.8). Відповідно до п. 2.2 Договору цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 733D9.

Також 01.10.2023 ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту, де зазначено суму кредиту - 5400 грн, строк кредитування - 120 календарних днів, стандартну процентну ставку - 2,5% в день з 21 дня по дату повернення, знижену процентну ставку - 0,5% в день в перші 20 днів, комісію за надання кредиту - 270 грн, загальні витрати за кредитом - 14310 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту - 19710 гривень, реальну річну процентну ставку - 5032,25%.

Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 01.10.2023 на номер телефону НОМЕР_2 відправлено одноразовий ідентифікатор 733D9.

Відповідно до інформаційної довідки ТзОВ «Платежі онлайн» від 09.09.2024 № 204/09 ТзОВ «Платежі онлайн», як технологічний оператор платіжних послуг, повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» проведено успішні транзакції, зокрема, 01.10.2023 о 16:12:34 на суму 5400 грн на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується переліком успішних транзакцій типу «видача» на сайті «kachay.com.ua».

За даними довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 17.02.2025 на ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), яка містить зарахування на суму 5400 грн та додано виписку за договором за період з 01.10.2023 по 07.10.2023, згідно якої відображено рух коштів.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Таким чином, між сторонами укладено кредитний договір у електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

22.01.2024 між ТзОВ «Макс кредит» та ТОВ «Качай гроші» укладено договір факторингу № 22-01/2024.

Згідно з витягом з Додатку № 1 до договору факторингу від 22.01.2024 № 22-01/2024 ТзОВ «Макс кредит» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором від 01.10.2023 № 00-9697486 на загальну суму 17820 гривень.

16.08.2024 між Товариством та ТОВ «Макс кредит» укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС.

Згідно з реєстром боржників за кредитним договорами до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 Товариство набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором від 01.10.2023 № 00-9697486 на загальну суму 17820 гривень.

При цьому суд встановив, що відсотки нараховувались відповідачу за період з 01.10.2023 до 30.12.2023 року в межах погодженого строку кредитування за укладеним договором.

Згідно з випискою Товариства у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором від 01.10.2023 № 00-9697486 на 19.12.2024 у розмірі 17820 грн, з яких: 5670 грн - прострочене тіло; 12 150 грн - прострочені відсотки.

Таким чином, Товариство набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.10.2023 № 00-9697486 на загальну суму 17820 гривень.

Суд установив, що відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором від 01.10.2023 № 00-9697486 року, внаслідок чого перед позивачем за вказаним договором має заборгованість в сумі 17820 грн, з яких: 5670 грн - прострочене тіло; 12 150 грн - прострочені відсотки.

Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи наявність заборгованості за кредитним договором, яка не спростована відповідачем, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за укладеним кредитним договором на суму 17820 гривень.

Таким чином, позов підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються копією договору про надання правової допомоги від 22.11.2024 № 2211/Е, укладеним між ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», копією додаткової угоди від 22.11.2024 № 16 до договору про надання правової допомоги від 22.11.2024 № 2211/Е, укладеною між ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», копією свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, копією акта прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 , відповідно до якого вартість послуг складає 7000,0 гривень.

Враховуючи наведене, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, суд вважає що заявлені позивачем витрати у сумі 7 000,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим представником обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у сумі 2422,40 гривень.

На підставі ст.ст.2, 15, 526, 530, 536, 610-612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-289 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956; юридична адреса: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №00-9697486 від 01.10.2023 у розмірі 17820 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень, з яких тіло кредиту - 5670 (п`ять тисяч шістсот сімдесят) гривень, відсотки за користування кредитом - 12 150 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2422,40 гривень судового збору та 4000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005;

Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, адреса: вул.Юрія Поправки,6, офіс 21, м.Київ, 02094;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 09.04.2025.

Суддя: Андріюк І.Г.