НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року справа № 2/0312/716/11 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням
судді Федонюк С.Ю.,
при секретарі Навроцькій М.Р.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням,-
встановив:
18 липня 2011 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_4 (раніше ОСОБА_7) В.С., ОСОБА_6, такими, що втратили право на користування жилим приміщенням в м.Нововолинську, по вул.Маяковського, буд.38. Вимоги мотивує тим, що вона є наймачем будинку № 38 по вул.Маяковського у м.Нововолинську. У даному помешканні, крім неї, зареєстровані також її внучка ОСОБА_4 та два правнуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Відповідачі без поважних причин у даній квартирі не проживають уже більше 11 років (з 2000 року), хоча у 2003 році зареєстрували місце проживання за даною адресою. За час своєї відсутності вони не беруть жодної участі в утриманні будинку, оплаті житлово-комунальних послуг, не допомагають підтримувати будинок в належному технічному стані, повністю припинили виконувати обов’язки членів сім’ї, і взагалі не підтримували із нею постійного спілкування. Реєстрація відповідачів у даному будинку збільшує плату за комунальні послуги, що негативно впливає на її матеріальне становище, а також позбавляє її можливості повноцінно використати свої житлові права, зокрема щодо приватизації приміщення та прав відповідно розпорядитися в подальшому даним житлом на свій розсуд. Просить визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, оскільки вони не проживають за вищевказаною адресою понад шість місяців без поважних причин.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, та просили його задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилися, подали письмові заяви, згідно яких позов не визнають, оскільки мають намір повернутися на Україну, просять справу роглянути .
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що відповідачка ОСОБА_4 разом зі своїми сином ОСОБА_5 та донькою ОСОБА_6 зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Тимчасово проживають у ФР Німеччині, оскільки ОСОБА_4 створила сім»ю з громадянином цієї країни та на даний час там навчаються її діти. Зазначила, що відповідачі є громадянами України, громадянства Німеччини не приймали. Діти відповідачки виїхали разом з матір»ю у неповнолітньому віці, після закінчення навчання у Німеччині мають намір повернутися на Україну і також прийняти участь у приватизації вищезазначеного будинку. Власного житла у Німеччині відповідачі не мають. Вважає, що підстави для задоволення позову,передбачені ст.ст.71,72 ЖК України, відсутні, оскільки відповідно до зазначених норм закону жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім»ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв»язку із навчанням, у тому числі за кордоном,- протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання. Оскільки відповідачі не проживають у спірному житлі з поважних причин, тому просила в задоволенні позову відмовити.
Суд заслухавши пояснення позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які зазначили, що позивачка проживає сама за адресою м.Нововолинськ, вул.Маяковського, 38, самостійно несе витрати за утримання будинку, за комунальні послуги, будучи особою похилого віку, не має можливості належно дбати про будинок, прибудинкову територію, достатньо підтримувати його у технічно справному стані. Відповідачі не проживають в даному приміщенні вже тривалий час - близько десяти останніх років, оскільки ОСОБА_4 спочатку виїжджала за кордон на заробітки, залишаючи дітей у м.Нововолинську, а згодом виїхала у Німеччину на постійне місце проживання разом із своми дітьми. Свідки у суді підтвердили пояснення позивачки ОСОБА_3, що до моменту подання даного позову відповідачка приїздила відвідати бабусю ОСОБА_3 за період з 2003 року двічі на кілька днів, а діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 –один раз. Зазначили,що активніше спілкування відповідачів з позивачкою стало також лише після того, як розпочалася дана судова справа.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в зв’язку з наступним.
Із довідки з місця проживання про склад сім’ї і реєстрацію (а.с.5,8,20) та особового рахунку квартиронаймача (а.с.21) вбачається, що ОСОБА_3 є наймачем будинку №38 по вул.Маяковського в місті Нововолинську. Відповідачі зареєстровані за вказаною адресою .
Як зазначено в акті від 14 червня 2011 року, складеному комісією ЖКП №2 з участю сусідів ОСОБА_8 та ОСОБА_11, відповідачі не проживають за місцем реєстрації по вул.Маяковського, 38 в м. Нововолинську з 2000 року (а.с.6). Дані факт сусіди, допитані в якості свідків, підтвердили у суді.
З копій свідоцтв про народження ,виданих повторно 27.02. 2003 р.(а.с.22), вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які розірвали шлюб на підставі рішення суду від 5 вересня 1997 року,що підтверджено випискою з рішення (а.с.61).
Із свідоцтва про переміну прізвища,імені, по батькові (а.с.65), виданого 06.09.2000 р., видно,що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, змінила прізвище та ім»я на ОСОБА_4, в даних паспортів якої вказано,що вона народилась 29 лютого 1972 року (а.с.66,70).
Як видно із копії свідоцтва про смерть (а.с.53,64), ОСОБА_7 помер 18.06.2010 р.
Згідно із п. 4 рішення виконкому Нововолинської міської ради від 14.12.2000 р. № 291 «Про розгляд матеріалів, поданих громадською комісією з житлово-побутових питань»(а.с.142-143),було вирішено квартиру по вул.Маяковського, 38/2, 35,6 кв.м, розширити за рахунок звільненої суміжної кімнати № 1 , 22,3 кв.м, і начальнику ЖЕКу № 2 договір житлового найму на квартиру по вул.Маяковського, 38, 57,9 кв.м, заключити з ОСОБА_3,склад сім»ї 6 осіб. Основний наймач квартири № 1 ОСОБА_13 виписана 09.12.1994 р. у зв»язку із смертю.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору –судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім»ї понад шість місяців у передбачених ч.3 цієї статті випадках, перелічених у семи пунктах, зокрема у разі тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв»язку із навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном,- протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання. У випадках, передбачених ч.3 ст.71 ЖК України, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
Згідно із ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (зі змінами) визначено,що місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; а місце проживання –це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Цим же Законом встановлено, що реєстрація особи –це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Ст.6 зазначеного Закону передбачено,що особи, які перебувають більше одного місяця за межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстроване їх місце проживання, і які мають невиконані майнові зобов'язання, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані зареєструвати своє місце перебування.
Як встановлено в суді сторони зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_5. Однак відповідачі фактично проживають не за місцем своєї реєстрації з 2003 року, і мають відповідно реєстрацію в Німеччині, де відповідачка ОСОБА_4, як вона особисто ствердила в попередньому судовому засіданні, перебуває в шлюбі з громадянином цієї країни і проживає з сином і донькою за адресою, яку письмово повідомила суду (а.с.23).
Отже,зважаючи на норми вищевказаного Закону та вимог Житлового Кодексу України, твердження відповідачів та представника відповідачки ОСОБА_2 про тимчасовий характер не проживання їх у спірному житлі з поважних причин, пов»язаних із роботою та навчанням, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, тому суд їх не може взяти до уваги.
Покликання відповідачів ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на те,що вони виїхали за кордон тимчасово разом з матір»ю і до даного часу не мали можливості проживати у спірній квартирі, оскільки були неповнолітніми, а в майбутньому мають намір повернутися у вказане житло для проживання, судом також не приймається,оскільки з особистих документів відповідачів видно,що ОСОБА_6 виповнилося 18 років 11 вересня 2010 року, а ОСОБА_5 –02 лютого 2008 року, тобто раніше,ніж шість місяців до дня пред»явлення даного позову.
Суду не надано жодних доказів, що відповідач ОСОБА_4 була відсутня з 2003 року у житловому приміщенні у зв»язку із характером своєї роботи, а відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виїхали з метою навчання, та не здобуто доказів, що ОСОБА_6 дійсно навчається, та не наведено даних щодо назви навчального закладу, терміну навчання тощо. Докази щодо навчання ОСОБА_5, подані ним до суду, а саме копію договору професійного навчання у академії м.Клоппенбург (а.с.134-135) судом не можуть бути взяті до уваги як обставина,що свідчила би про поважність причин не проживання даної особи в спірному помешканні, оскільки з даного документа вбачається,що термін навчання визначений договором з 01 вересня 2011 року до 28 лютого 2015 року, тобто відповідач вступив на навчання вже після подання позову до нього.
Жодних свідчень про чинення будь-яких перешкод у можливості проживання в спірному житловому приміщенні відповідачів з боку позивачки чи інших осіб за період з 2003 року по даний час суду сторонами не подано.
З довідки Нововолинського військкомату (а.с.73) вбачається, що ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_6, на військовому обліку призовників не перебуває.
Довідка управління освіти Нововолинського міськвиконкому (а.с.106) свідчить про те,що протягом 2000-2006 років ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ДНЗ не відвідували, навчались у 3-Б та 6-А класах ЗОШ № 6 30.01.2001 р. і 25 липня 2003 року вибули з цієї школи у зв»язку із виїздом батьків у Німеччину.
Згідно даних управління Нововолинської центральної міської лікарні (а.с.133) відповідачі на диспансерному обліку у спеціалістів міської лікарні не перебувають, медична документація щодо них в реєстратурі поліклініки відсутня, інформації щодо фактів звернень за медичною допомогою та проведення профілактичних щеплень даних осіб немає.
Твердження позивачки про те, що відповідачі не приймають участі у витратах на утримання будинку та оплату за комунальні послуги підтверджено показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9 та копіями відповідних квитанцій на ім»я позивачки (а.с.78-79) та фотографіями , де зображено зовнішній та внутрішній фактичний стан будинку і прибудинкової території по вул. Маяковського,38 (а.с. 80-85).
Квитанція про внесення плати за комунальні послуги відповідачкою ОСОБА_4 (а.с.76) в розмірі 300 грн. не спростовує вказані обставини, оскільки кошти сплачені 08 вересня 2011 року авансом, так як з витягу про борги і нарахування станом на 1 серпня 2011 року (а.с.77) вбачається, що за даною адресою борг становив фактично лише 60,70 грн.
Також не спростовують вказаних вище обставин і фотографії , надані представником відповідача ОСОБА_2 (а.с.30-40), оскільки на них зображено факти короткотривалого перебування ОСОБА_4 із своїм чоловіком в м. Нововолинську у серпні 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як визначено ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В суді доведено обставини, на які покликається позивач як на підстави своїх позовних вимог, а саме пояснення позивачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_1 щодо відсутності відповідачів у місці своєї реєстрації у терміни,що значно перевищують шість місяців, без поважних на те причин ,об»єктивно підтверджено показаннями свідків ОСОБА_8,ОСОБА_10, ОСОБА_9 та іншими доказами по справі,що були досліджені та проаналізовані судом.
Таким чином, в суді встановлено, що відповідачі понад шість місяців без поважних причин відсутні за місцем своєї реєстрації і не належать до переліку осіб, за якими, у відповідності до ст. 71 ЖК України, зберігається житло понад зазначений строк.
Заперечення відповідачів та представника відповідачки ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки являються необгрунтованими та безпідставними і всупереч ст. 60 ЦПК України не підтверджуються жодними доказами.
Судом не встановлено поважних причин відсутності відповідачів у спірному помешканні, а тому суд визнає їх такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м.Нововолинськ, Волинської області, вул.Маяковського, буд.№38 , відповідно до вимог ст.ст.71, 72 ЖК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, ст. 71, 72 ЖК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
ОСОБА_4. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнати такими, що втратили право на користування жилим приміщенням по вул.Маяковського,38, м.Нововолинська Волинської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий