06.12.2011
Справа № 11 - 1869/11 Говуючий у 1-й інстанції Охтень А.А.
Категорія ч.2 ст.307,ч.2 ст.315, ч.1 ст.317 КК України Доповідач Черства Є.О.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2011 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі :
Головуючої судді: Черствої Є.О.
Суддів Дубченка А.П., Чупини С.П.,
Секретаря судового
засідання: Кузовко Л.О.
З участю прокурора Чередніченко Є.Г.
Адвоката: ОСОБА_3
Засудженого: ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2011 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком: ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець м. Скадовськ Херсонської області; українець,громадянин України
з середньою освітою, не працює,
не одружений, має дитину 2008 року
народження, мешкає по АДРЕСА_1 не судимий в силу ст. 89 КК України,-
засуджений за ч.1 ст.317 КК України на три роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.315 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на чотири роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.307 КК України на п’ять років позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначене покарання - п’ять років позбавлення волі.
Згідно ст. 75КК України, засуджений ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки. Відповідно до ст.76 КК України, на нього покладені слідуючі обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи; періодично з’являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.
Міра запобіжного заходу - тримання під вартою, змінена на підписку про невиїзд; засуджений звільнений з-під варти в залі суду.
Вирішено в разі звернення вироку до виконання зарахувати засудженому строк перебування його під вартою в період з 15.04.2011 року по 03.10.2011 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 судові витрати на користь держави за проведення:
- фізико-хімічної експертизи в сумі 2 812,68 гривен;
- дактилоскопічної експертизи в сумі 1 575,84 гривен.
Вирішене питання щодо речових доказів.
ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що він 16 березня 2011 року близько 17:30 годин, знаходячись біля квартири АДРЕСА_1, незаконно, за 200 гривен, збув ОСОБА_5 речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта, є особливо небезпечним наркотичним засобом –канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 3,89г.
Крім того, він же, 15 квітня 2011 року біля 15:45 годин, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2, незаконно, за 200 гривен, збув ОСОБА_5 речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта, є особливо небезпечним наркотичним засобом –канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 6,37г.
Крім того, він же, 15 квітня 2011 року, знаходячись навпроти ресторану «Таврія», розташованому по вул. Гагаріна у м.Скадовську Херсонської області зберігав з метою збуту в правій кишені куртки подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом –канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 3,77г. , яка була виявлена та вилучена при проведенні огляду ОСОБА_4 працівниками міліції.
Крім того, він же, 14 квітня 2011 року близько 21 години, знаходячись на спортивному майданчику неподалік будинку №23, розташованого по вул. І.Франка в м. Скадовську Херсонської області, шляхом пропозиції та переконання, схилив ОСОБА_6 до вживання наркотичного засобу –канабісу, шляхом його куріння через саморобний пристрій.
Крім того, він же, 15 квітня 2011 року, знаходячись на подвір’ї будинку АДРЕСА_2, надав приміщення вказаного будинку ОСОБА_5 для вживання наркотичного засобу –канабісу, шляхом куріння його через саморобний пристрій із пластикових пляшок.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи і правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4, вказує, що суд призначив йому занадто м'яке покарання, невірно застосував ст.69 КК України і у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості, просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання: за ч.2 ст.307 КК України –5 років позбавлення волі з конфіскацією ? належного йому майна; за ч.2 ст.315 КК України –5 років позбавлення волі; за ч.1 ст.317 КК України –4 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_4 –6 років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу, з конфіскацією ? належного йому майна.
Інші учасники процесу апеляції не подавали.
Вислухавши суддю-доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просить її задовольнити; засудженого ОСОБА_4, який заперечував проти апеляції прокурора і в останньому слові прохав залишити її без задоволення, а вирок суду без зміни, адвоката ОСОБА_3 яка підтримала свого підзахисного, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.
Справа слухалася за правилами ч.3 ст.299 КК України.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованоих йому злочинів, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, які повністю узгоджуються з матеріалами справи, яким суд дав належну юридичну оцінку, є обґрунтованими і апелянтом не оскаржуються.
Правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_4 ніким не оспорюється.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Відповідно до ст.65 КК України, при призначенні покарання, суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які обтяжують та пом’якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання небхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, на думку колегії суддів, дані вимоги закону належним чином судом першої інстанції не виконано.
Так, суд, звільняючи ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, всупереч вимогам ст.75 КК України, посилаючись на ступень тяжкості у вироку, фактично його не врахував.
Як вбачається із матеріалів справи, досліджених при розгляді апеляції, ОСОБА_4 вчинив три злочини, один з яких є тяжким (ч.2 ст.307 КК України), за який передбачене покарання до десяти років позбавлення волі, а інший - особливо тяжкий злочин (ч.2 ст.317 КК України), за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком понад десять років, раніше був засуджений за скоєння умисного злочину(а.с.232), до нього застосовувалися ст.ст.75;76 КК України.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», із урахуванням ступеню тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті наркоманії.
Колегія суддів, обговорюючи питання про міру покарання засудженому ОСОБА_4, у відповідності до ст.ст. 50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу засудженого, що характеризується за місцем проживання позитивно(а.с.222), а також те, що злочини вчинені ним на ґрунті наркоманії, та що злочинним діянням він ставив під загрозу здоров’я та життя інших громадян, вважає, що покарання йому повинно бути призначене у виді позбавлення волі. Підстав для застосування при призначенні ОСОБА_4 покарання ст.ст. 69 та 75 КК України, колегія суддів на вбачає, у зв’язку із чим вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 378,379 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області,-
З А С У Д И Л А :
Апеляцію прокурора – задовольнити частково.
Вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_4 в частині призначення покарання та звільнення його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України –скасувати.
ОСОБА_4 призначити покарання:
- за ч.2 ст.307 КК України –п’ять років позбавлення волі з конфіскацією ? належного йому майна;
- за ч.2 ст.315 КК України –п’ять років позбавлення волі;
- за ч.1 ст.317 КК України –три роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 –п’ять років позбавлення волі, з конфіскацією ? належного йому майна, у кримінально-виконавчій установі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк відбування покарання йому рахувати з 06 грудня 2011 року, при цьому зарахувати в строк відбування покарання час знаходження його під вартою в період з 15.04.2011 року по 03.10.2011 року, включно.
В решті вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений в місячний строк з моменту його проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Херсонської області, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Головуючий:
Судді: