Справа №201/3582/25

Провадження № 1-кс/201/1363/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       09 квітня 2025 року                                                                 м. Дніпро

       Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

УСТАНОВИВ:

       До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якій скаржниця просить: зобов`язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внести протягом доби відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення, на підставі заяви (повідомлення) про вчинення щодо ОСОБА_3 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.192, ст.382 КК України, в порядку ст.214 КПК України (Вих.№ 2493 від 17.03.2025р.) та розпочати досудове розслідування; зобов`язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань надати заявниці ОСОБА_3 після внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

       В обґрунтування скарги скаржниця посилається на те, що 17.03.2025р. Укрпоштою (Трекінг: 4900000468903) до Дніпропетровської обласної прокуратури було подано заяву (повідомлення) про вчинення щодо ОСОБА_3  кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2, ст.192, ст.382 КК України, в порядку ст. 214 КПК України (Вих.2493 від 17.03.2025р.), що підтверджується описом, накладною та чеком. Дніпропетровською обласною прокуратурою вказану вище заяву було отримано 19.03.2025 р., проте після того, як минуло 24 години з моменту подання вказаної вище заяви, на адресу  ОСОБА_3  не надходило повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР, на підставі заяви, в порядку ст. 214 КПК України. Також не надходило від прокурора жодного листа та/або дзвінка, стосовно визначення дати та часу коли необхідно з`явитися заявнику/потерпілому для отримання пам`ятки про права і обов`язки потерпілого. У зв`язку з чим, було зателефоновано до Дніпропетровської обласної прокуратури та було отримано усну відповідь, стосовно того, що вищезазначену заяву було отримано, проте вимоги ст. 214 КПК України не виконано, так як не внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення. Зазначає, що невиконання прокурором/уповноваженою особою Дніпропетровської обласної прокуратури, вимог ст. 214 КПК України є недопустимим. Вищезазначена обставина стала підставою для звернення з даною скаргою, у встановленому порядку до слідчого судді на підставі ст.ст. 303, 306-307 КПК України.

       Заявниця у судове засідання не з`явилася, у поданій скарзі просила у разі не з`явлення скаржниці або її представника до суду на судове засідання щодо розгляду даної скарги розглядати скаргу без її участі, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

       Представник Дніпропетровської обласної прокуратури області в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про проведення судового розгляду по даній скарзі без його участі.

       Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

       Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого правового висновку з відповідних підстав.

       З матеріалів скарги встановлено, що ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку звернулася до Дніпропетровської обласної прокуратури, в порядку ст. 214 КПК України, із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення (Вих.2493 від 17.03.2025р.), що відповідно до інформації про рух поштового відправлення з офіційного веб-сайту Укрпошти була отримана представником Дніпропетровської обласної прокуратури 19.03.2025 р.

       На момент судового розгляду представники Дніпропетровської обласної прокуратури  не надали слідчому судді доказів виконання обов`язку, встановленого ч. 1 ст.214 КПК України та внесення відомостей за вказаною вище заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР у встановлений строк.

       Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

       Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

       У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.

       За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

       Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об`єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

       Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

       Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.

       Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.

       Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.

       Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

       Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

       Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

       Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 порушує її права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин посадовою особою Дніпропетровської обласної прокуратури не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в її заяві безпідставно не внесені до ЄРДР, слід дійти висновку, що вимога про зобов`язання посадової особи Дніпропетровської прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та надати копію відповідного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений Законом термін підлягає задоволенню.

       Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

       Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.

       Так, відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

       1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

       2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

       3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

       4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

       5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

       6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

       7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

       Наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020р. № 298, затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього.

       Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298, а тому, не підлягають задоволенню вимога скаржника про зобов`язання внести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною нею за ч.2, ст.192, ст.382 КК України, оскільки лише в особи, що має повноваження вносити відомості до ЄРДР, є дискреція зазначити попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України). Також, слідчий (детектив), здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України). Тому, необхідно зобов`язати відповідну особу внести відомості до ЄРДР, та реалізувати самостійно повноваження щодо визначення попередньої правої кваліфікації кримінального правопорушення.

       Отже враховуючи, що процесуальний закон не вимагає внесення до ЄРДР всіх обставин, наведених заявником у заяві про кримінальне правопорушення, а визначення попередньої правої кваліфікації кримінального правопорушення є виключною компетенцією слідчого та/або прокурора, скаргу в частині зобов`язання внести відомості до ЄРДР за конкретними статтями КК України, суд вважає необґрунтованою і підстав для її задоволення не вбачає.

Крім того, у своїй скарзі заявник просить зобов`язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати досудове розслідування, однак дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною, адже відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, така дія є обов`язком слідчого (дізнавача) після внесення до ЄРДР відповідних відомостей про кримінальне правопорушення.

       Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

       Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково - шляхом зобов`язання уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою (повідомленням) ОСОБА_3 вих.2493 від 17.03.2025р. та надати їй копію відповідного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений Законом термін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

       Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань – задовольнити частково.

       Зобов`язати уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою (повідомленням) ОСОБА_3 вих.2493 від 17.03.2025р.

       Надати ОСОБА_3 копію відповідного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений Законом термін.

       У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

       Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1