Справа № 274/1929/21

Провадження №1-кп/0274/186/25

                                                            Ухвала

       11.04.2025 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді:  ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , 

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням  ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-   

встановив:

       В провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням  ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

       В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним через канцелярію суду клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що у вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому запобіжний захід не обирався у зв`язку з тим, що він відбуває покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.03.2021, яким останнього засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання за вищевказаним вироком закінчується 18.04.2025. Оскільки ОСОБА_4 продовжує обвинувачуватися у вчиненні особливо тяжкого злочину, існують ризики переховування його від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, продовження вчиняти нові кримінальні правопорушення, а тому просив задовольнити його клопотання.

       Представник потерпілого клопотання прокурора підтримав.

       Обвинувачений заперечив щодо клопотання прокурора.

       Захисник ОСОБА_5 просив відмовити прокурору в задоволенні його клопотанння, оскільки воно грунтується лише на припущеннях та жодним доказом не підтверджено. Вважає, що достатнім запобіжним заходом його підзахисному буде цілодобовий домашній арешт.

       Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

       Ст. 331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

       Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

        ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

       Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

       При вирішенні питання щодо можливості обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, суд враховує ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене у разі не застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може призвести до того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення.

       При цьому, судом також враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме, той факт, що на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, обвинувачений відбуває покарання за ч. 2 ст. 186 КК України; неодружений; раніше судимий; стан здоров`я обвинуваченого; тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим; відсутність даних щодо його позитивної репутації.

       В зв`язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.

       Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

       Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

       З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 183, 331 КПК України, суд

    постановив:

       Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 -  задовольнити.

       Застосувати до  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 09 червня 2025.

       Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Суддя ОСОБА_1