ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/4870/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/817/84/25 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

26 березня 2025 р.        м. Тернопіль

Суддя Тернопільського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В :

       Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 17.02.2025 та призначено її до розгляду.

       На вказане судове рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу суду переглянути, оскільки у ній відсутні відомості щодо відкриття провадження за його скаргою на бездіяльність уповноважених службових осіб Територіального управління Державного Бюро Розслідувань, розташованого в місті Львові.

       Проаналізувавши апеляційну скаргу ОСОБА_3 , з підстав викладених у ній, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.

       У відповідності до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

       В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному у Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується у порядку, визначеному процесуальним законом.

       Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

       Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від    4 квітня 2019 року у справі № 494/6/18).

       У Рішенні Конституційного Суду України від 12 червня 2012 року № 13-рп/2012 зазначено,   що, встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.

       Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак, воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним   та обґрунтованим.

       Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості оскарження рішень суду, також виступає КПК.

       Відповідно до положень ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом.

       Так у частині 1 статті 309 КПК України наведено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Відповідно  до вимог частини другої цієї статті під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

       Скарги на інші ухвали слідчого судді, згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України,  оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

         З урахуванням викладеного,   в аспекті положень ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про відкриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 не підлягає апеляційному оскарженню, про що слідчим суддею також зазначено у вказаній ухвалі.

       Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що зазначена ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

       На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 309, 392, 399 КПК України, -

У Х В А Л И В :

       У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2025 року — відмовити.

       Апеляційну скаргу повернути апелянту.

       Копію даної ухвали разом з усіма доданими до апеляційної скарги матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя