ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.07.11 р. Справа № 41/69пд
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Шахтраськ
до відповідача: Дочірнього підприємства „Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія”, м. Дзержинськ
про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року; визнання за позивачем права власності на нерухоме майно
При участі представників:
від позивача: ОСОБА_1 – особисто
від відповідача: не з’явились
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства „Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія” про визнання дійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року, укладеного між ДП „Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія” та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1; визнання права власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачем уточнено свої вимоги та остаточними позовними вимогами є визнання дійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року, укладеного між ДП „Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія” та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1; визнання права власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю літера А-1 загальною площею 298,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ним та відповідачем 03.06.2011 року було укладено договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, умови цього договору було виконано сторонами в повному обсязі, проте, до теперішнього часу цей договір не посвідчений нотаріально. Позивач стверджує, що внаслідок підписання та виконання умов спірного біржового контракту, у нього виникло право власності на спірне майно.
Відповідачем, згідно з відзивом на позовну заяву, пояснено суду, що спірний договір фактично є виконаним та в його подальшому нотаріальному посвідченні немає необхідності. Також, відповідачем зазначено, що цільове призначення спірного об’єкта нерухомості не змінювалось, та такий об’єкт є нерухомим майном.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:
03.06.2011 року між ДП Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія” (продавцем) та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (покупцем) було укладено договір № 17 купівлі-продажу нерухомого майна, пунктом 1 якого передбачено, що продавець зобов’язується передати у власність покупця належну йому на праві власності одноповерхову нежитлову будівлю (надалі за договором – Будівля), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах даного договору прийняти Будівлю та оплатити її вартість.
Відповідно до п.п. 6, 7 цього договору, договірна ціна відчужуваної Будівлі визначена сторонами в розмірі 10000,00 грн. з ПДВ; оплата вартості Будівлі здійснюється Покупцем протягом 4-х календарних днів з дати підписання Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.
Згідно п. 10 договору продавець зобов’язався надати всі необхідні документи для оформлення угоди в нотаріальному порядку та звільнити Будівлю не пізніше 2-х днів з моменту оплати вартості.
Пунктом 11 спірного договору передбачено, що даний договір підлягає оформленню в нотаріальному порядку до 07.06.2011 року, в разі необґрунтованого ухиляння продавця від оформлення угоди в нотаріальному порядку, покупець залишає за собою право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Відповідно до п. 11 договору купівлі-продажу від 03.06.2011 року № 17, моментом переходу права власності на Будівлю, зазначену в п. 1 цього договору, від продавця до покупця, є момент підписання сторонами акту приймання-передачі Будівлі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на момент укладення між сторонами договору купівлі-продажу від 03.06.2011 року № 17, одноповерхова нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належала її продавцю на праві власності.
Нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1, щодо якої було укладено договір купівлі-продажу від 03.06.2011 року № 17, була передана ДП Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія” та прийнята Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 згідно акту приймання-передачі від 07.06.2011 року.
Як вбачається з наявної в матеріалах справах платіжної банківської квитанції від 07.06.2011 року № 112 на суму 10000 грн., позивачем було в повному обсязі виконано свої зобов’язання за договором купівлі-продажу від 03.06.2011 року № 17 щодо оплати вартості майна.
З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що сторонами належним чином виконано свої зобов’язання за договором купівлі-продажу від 03.06.2011 року № 17, наведений договір є таким, що фактично виконаний в повному обсязі.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 638 цього ж кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що, при укладанні договору купівлі-продажу від 03.06.2011 року № 17, його сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, наявність яких необхідна для договору купівлі-продажу.
Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання дійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року, укладеного між ДП „Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія” та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1.
Звернення до суду з такими вимогами було обумовлено тим, що цей договір до теперішнього часу не посвідчений нотаріально з причини непереданням відповідачем позивачу документів, необхідних для вчинення такої дії.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Форма окремих видів договорів купівлі-продажу визначена статтею 657 Цивільного кодексу України. Так, згідно наведеної статті, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Тобто, як вбачається з положень наведеної норми Цивільного кодексу України, яка є спеціальною щодо окремих видів договорів купівлі-продажу та визначає їх форму, договори купівлі-продажу нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 2 ст. 220 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як зазначалось, судом встановлено повне фактичне виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року. Так, з матеріалів справи вбачається передача відповідачем позивачу майна, щодо якого було укладено спірний договір, згідно акту приймання-передачі, та сплата позивачем вартості такого майна у сумі, обумовленій договором.
Судом встановлено також, що при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року, його сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, наявність яких необхідна для даного виду договору.
За таких обставин, оскільки сторони договору купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року домовились щодо всіх його істотних умов, та відбулось його повне виконання, наведений договір підлягає визнанню його дійсним у відповідності до ст. 220 Цивільного кодексу України, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено до суду вимогу про визнання за ним права власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю літера А-1 загальною площею 298,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року не передбачено іншого моменту виникнення у позивача права власності на предмет купівлі-продажу, ніж передбачений ст. 334 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, спірне майно було передано відповідачем та прийнято позивачем за актом приймання-передачі від 07.06.2011 року.
За результатами технічної інвентаризації, проведеної Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, станом на 29.06.2011р. складено технічний паспорт, в якому відображено конструктивні елементи та технічні характеристики нерухомого майна, придбаного позивачем за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року.
Так, згідно наведеного технічного паспорту, будівля автоматичної телефонної станції розташована за адресою: АДРЕСА_1, позначена на плані літерою А-1, та має площу 298,1 кв.м.
Як вбачається з матеріалів справи спірний об’єкт нерухомості є нежитловою будівлею, знаходиться у задовільному технічному стані, придатна до експлуатації за цільовим призначенням в якості будівлі автоматичної телефонної станції.
Таким чином, позивач, Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, у встановленому законом порядку набув право власності на майно, щодо якого між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року, а саме: будівлю автоматичної телефонної станції, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання за Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю літера А-1 загальною площею 298,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 3, 16, 321, 328, 334, 392, 628, 638, 655, 656, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія” про визнання дійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року, укладеного між ДП „Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія” та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1; визнання права власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю літера А-1 загальною площею 298,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 – задовольнити.
Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 17 від 26.05.2011 року, укладений між ДП „Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія” та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1.
Визнати за Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, зареєстрований 17.05.20011р. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – запис НОМЕР_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю (будівлю автоматичної телефонної станції літера А-1) загальною площею 298,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Дзержинськекоенергоресурс” Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна вугільно-енергетична компанія” (85200, м. Дзержинськ, вул. Фрунзе, 17, ЄДРПОУ 30898055) на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати державного мита в сумі 100,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн.
Суддя Гончаров С.А.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >