ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.11.11 р. Справа № 41/140пн
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
При секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Сокол”, м. Донецьк
до відповідача: Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк
про визнання права на набуття земельної ділянки, площею 0,1 га, розташованої за адресою м. Донецьк, вул. Петровського, б. 138 в оренду строком на 25 років, для розвитку торгового комплексу „Сокол”; зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки, площею 0,1 га, розташованої за адресою м. Донецьк, вул. Петровського, б. 138 в оренду строком на 25 років, для розвитку торгового комплексу „Сокол”.
При участі представників:
від позивача: ОСОБА_1– довіреність від 12.09.2011 року №133
від відповідач: ОСОБА_2. – довіреність від 10.08.2011 року
СУТЬ СПОРУ
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Сокол”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк про визнання права на набуття земельної ділянки, площею 0,1 га, розташованої за адресою м. Донецьк, вул. Петровського, б. 138 в оренду строком на 25 років, для розвитку торгового комплексу „Сокол”; зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки, площею 0,1 га, розташованої за адресою м. Донецьк, вул. Петровського, б. 138 в оренду строком на 25 років, для розвитку торгового комплексу „Сокол”.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на подання 28.10.2005 року ним заяви на ім’я виконавчого комітету Донецької міської ради про надання земельної ділянки, розташованої за адресою м. Донецьк, вул. Петровського, б. 138, для розміщення торговельного комплексу „Сокол”; прийняття відповідачем 15.11.2006 року рішення про погодження позивачу місця розташування будівлі торгового комплексу та видачу дозволу на розробку проекту землеустрою по вул. Петровського в Кіровському районі м. Донецька; укладення відповідно до рішення відповідача № 670/5 від 15.11.2006 року договору про резервування цієї земельної ділянки; отримання позивачем всіх необхідних висновків та документів на розробку проектів. Проте, як зазначено позивачем, незважаючи на всі вчинені ним дії, направлені на отримання в оренду земельної ділянки, виконавчий комітет Донецької міської ради відмовив позивачу у передачі земельної ділянки в оренду, мотивуючи це тим, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі” отримання права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в даний час відбувається шляхом проведення земельних торгів (аукціонів). Позивач вважає таку відмову відповідача необґрунтованою та незаконною, оскільки правовідносини між органами місцевого самоврядування та позивачем щодо оренди землі виникли з моменту подання клопотання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки, тобто до набрання чинності змінами до законодавства, на які посилається позивач.
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що, по-перше, Донецька міська рада може визнати за позивачем право на набуття земельної ділянки в оренду тільки за результатами аукціону відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України; по-друге, законодавством передбачена певна процедура, що передує набуттю земельної ділянки в оренду; по-третє, передача в оренду земельної ділянки здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування, що є його виключною компетенцією відповідно до вимог Конституції України, та за проектом відведення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, ст.ст. 792-797 Цивільного кодексу України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Cтаттею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Зазначена норма Земельного кодексу України кореспондується з вимогами ч. 3 ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, відповідно до якої необхідною передумовою укладення договору оренди землі визначено згоду органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
З огляду на встановлений ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України принцип свободи Договору сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позивачем 28.10.2005 року на ім'я Донецького міського голови було подану заяву на виділення земельної ділянки, розташованої за адресою м. Донецьк, вул. Петровського, б. 138, для розміщення торговельного комплексу „Сокол”.
15.11.2006 року виконавчим комітетом Донецької міської ради прийнято рішення № 670/5 про погодження ТОВ „Фірма „Сокол” місця розташування будівлі торгового комплексу та видачу дозволу на розробку проекту землеустрою по вул. Петровського в Кіровському районі м. Донецька.
27.12.2006 року між виконавчим комітетом Донецької міської ради та ТОВ „Фірма „Сокол” укладено договір № рс7/353 резервування земельної ділянки, за умовами якого позивачем зарезервовано земельну ділянку загальною площею 0,100 га для поточного будівництва торгового комплексу по вул. Петровського.
Позивачем протягом 2006-2007 років були отримані позитивні висновки стосовно місця розташування будівлі торгового комплексу на земельній ділянці орієнтовною площею 0,1 г, розташованої по вул. Петровського в Кіровському районі м. Донецька, а також позитивні висновки щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації будівлі торгового комплексу по вул. Петровського, 138 у Кіровському районі м. Донецька.
Договором, укладеним між виконавчим комітетом Донецької міської ради та ТОВ „Фірма „Сокол”, та зареєстрованим 04.01.2010 року, було розірвано договір резервування земельної ділянки, зареєстрований у книзі записів договорів резервування земельної ділянки за № рс 7/353 від 27.12.2006 року, з 01.01.2010 року на підставі заяви від 04.01.2010 року.
Як зазначалось, позивач звернувся до суду із позовом про визнання за ним права на набуття земельної ділянки в оренду строком на 25 років; зобов’язання Виконавчого комітету Донецької міської ради укласти договір оренди земельної ділянки, посилаючись при цьому на необґрунтованість посилання відповідача на внесення змін до Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України „Про оренду землі”.
При зверненні до суду з позовом позивач виходив з того, що відмова відповідача в наданні позивачу земельної ділянки в оренду є необґрунтованою та незаконною, оскільки правовідносини між органами місцевого самоврядування та позивачем щодо оренди землі виникли з моменту подання клопотання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки, тобто до набрання чинності змінами до Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі” щодо проведення аукціону.
При цьому, позовні вимоги заявлені до Виконавчого комітету Донецької міської ради.
Проте, рішенням Донецької міської ради від 28.03.2008 року № 18/12 „Про скасування рішення міської ради від 24.06.2005 року № 20/16” скасовано рішення міської ради від 24.06.2005 року № 20/16 „Про делегування виконкому міської ради повноважень зі зміни цільового призначення земель, узгодженню місця розташування об’єктів на земельних ділянках, передачі у власність, наданню у постійне користування та оренду, продажу, викупу земельних ділянок, припиненню права користування та власності на земельні ділянки, укладанню договорів про передання права власності на земельні ділянки”.
Пунктом 3 рішення Донецької міської ради від 28.03.2008 року № 18/12 уповноважено першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради чи особу, що виконує його обов’язки, укладати від імені міської ради договори оренди земельних ділянок, а також оформлювати інші необхідні для здійснення таких угод документи.
Таким чином, у Виконавчого комітету Донецької міської ради відсутні встановлені законом повноваження щодо укладання договорів оренди земельних ділянок. Такі повноваження, якщо і можуть бути отримані відповідачем, то виключно на підставі делегування таких повноважень особою, що згідно закону здійснює повноваження землевласника.
Такі повноваження наявні у Донецької міської ради, які повинні реалізовуватись у спосіб, визначений п. 3 рішення Донецької міської ради від 28.03.2008 року № 18/12.
Враховуючи викладене позовні вимоги позивача до Виконавчого комітету Донецької міської ради є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Сокол” до Виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання права на набуття земельної ділянки, площею 0,1 га, розташованої за адресою м. Донецьк, вул. Петровського, б. 138 в оренду строком на 25 років, для розвитку торгового комплексу „Сокол”; зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки, площею 0,1 га, розташованої за адресою м. Донецьк, вул. Петровського, б. 138 в оренду строком на 25 років, для розвитку торгового комплексу „Сокол” – відмовити.
Суддя Гончаров С.А.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >