Справа №  2-961/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2008 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шевченко С.В.

при секретарі           Бойчук Є.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Оржонікідзевського районного суду  в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю, -

   в с т а н о в и в :

Позивач просить визнати за ним право власності на самовільно збудований двоповерховий нежитловий будинок літ „А-2” розташований по АДРЕСА_1загальною площею 454, 3 м².

В обґрунтування позовних вимог в судовому засіданні представник позивачаОСОБА_2., що дії на підставі доручення, зазначив, що на підставі рішення Харківської міської ради №105\04 від 23.06.2004 року позивачу була надана в оренду земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1 загальною площею 1255,28 м.кв. для будівництва торгівельного павільйону, строком до 01.12.2006 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації строком до 01.08.2009 року.

На підставі вказаного рішення 17.11.2005 року між позивачем та Харківською міською радою укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

Рішенням Харківської міської ради №2223\06 від 27.12.2006 року строки будівництва були продовжені до 31.12.2008 року.

Враховуючи матеріальний стан будівництво нежитлового приміщення позивач розпочала у 2007 році. Будівництво було розпочато на підставі дозволу інспекції державного архітектурного будівельного контролю Харківської міської ради №06\505, яким позивачу було надано дозвіл на виконання будівельних робіт на відведеній позивачу земельній ділянці.

Будівництво торгівельного павільйону було закінчено в 2007 році. Будівництво вказаного нежитлового об'єкту проводилось без відповідно затвердженого проекту, що визначає вказаний об'єкт самовільним.

Представник відповідача, що діє на підставі довіреності,  в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченого законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом на території міста Харкова, з метою визначення можливості збереження самочинного будівництва, надання земельних ділянок під самочинно збудовані об'єкти та будівництво яких розпочато самостійно здійснюється відповідно до ”Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом”, затвердженого рішенням XL сесії Харківської міської ради ІV скликання від 28.09.2005р.  № 188/05. Порядок поширюється на всі підприємства, установи та організації, всіх суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, а також громадян, які здійснили або здійснюють самочинне будівництво на території міста. Вважав, що визнання права власності на вищезазначений об'єкт самочинного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 можливе тільки за умови надання земельної ділянки у встановленому законом порядку, погодження у відповідності до вищенаведеного положення проекту  будівництва не житлової будівлі та введення його після закінчення будівництва в експлуатацію відповідною комісією. В зв'язку з чим просив у задоволенні позовуОСОБА_1. відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно рішення Харківської міської ради №105\04 від 23.06.2004 року позивачу була надана в оренду земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1 загальною площею 1255,28 м.кв. для будівництва торгівельного павільйону, строком до 01.12.2006 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації строком до 01.08.2009 року.

На підставі вказаного рішення 17.11.2005 року між позивачем та Харківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1.

Рішенням Харківської міської ради №2223\06 від 27.12.2006 року строки будівництва позивачу були продовжені до 31.12.2008 року.

Будівництво позивачем було розпочато на підставі дозволу інспекції державного архітектурного будівельного контролю Харківської міської ради №06\505, яким надано дозвіл на виконання будівельних робіт на відведеній позивачу земельній ділянці.

Будівництво вказаного нежитлового об'єкту проводилось без відповідно затвердженого проекту, що визначає вказаний об'єкт самовільним.

Згідно технічного висновку проведеного НВФ „Вабсервіс” нежитловий будинок „Літ А-2” розташований по АДРЕСА_1побудований шляхом новобудови, відповідно до основних будівельних норм та правил з дотриманням санітарних та пожежних норм. Всі будівельні конструкції знаходяться у задовільному стані. Вказаний нежитловий будинок придатний для подальшої експлуатації за призначенням, а саме як торгівельний павільйон.

Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

В той же час ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на самовільно збудовану будівлю, якщо вказане не порушує інтересів інших.

            Отже, позивачеві для реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна необхідно правовстановлюючий документ, який би засвідчував право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості. Так, відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002р № 7/5 ( у редакції наказу від 28 січня 2003р. № 6/5) одним з таких документів є рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки в результаті самочинного будівництва, проведеного позивачем, не порушені права інших осіб, додержані архітектурні, будівельні норми та правила що є підставою для визнання за ним права власності на нежитлове приміщення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 328, 331,376 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 27,60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

         в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитловий будинок літ „А-2”, розташований: АДРЕСА_1, загальною площею 454,3 м², цільове призначення  - торгівельний павільйон.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.  294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                     С.В. Шевченко