ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 560/11454/22

адміністративне провадження № К/990/41267/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,

суддів: Жука А.В., Желєзного І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року (головуючий суддя - Ковальчук О.К.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року (головуючий суддя - Гонтарук В.М., судді: Матохнюк Д.Б., Біла Л.М.)

у справі № 560/11454/22

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Хмельницькій області), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області №10-дс від 06 жовтня 2022 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби (пункт 2 наказу), припинення державної служби та звільнення 05 жовтня 2022 року з посади головного державного інспектора відділу-регіонального кластеру управління податкових сервісів за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (пункт 3 наказу №10-дс від 06 жовтня 2022 року);

- поновити на державній службі на посаді головного державного інспектора відділу-регіонального кластеру управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Хмельницькій області;

- стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 543,57 гривень за кожний робочий день вимушеного прогулу, без врахування податків зборів та загальнообов`язкових платежів.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відсутні підстави для її звільнення, оскільки реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності хоч і мав постійний характер з моменту його виникнення (призначення на посаду ОСОБА_2 (батька дружини сина позивачки)), станом на 05 серпня 2022 року (видання розпорядження про початок тематичної перевірки) врегульований у інший спосіб, шляхом переведення її в місячний термін на іншу посаду.

ОСОБА_1 вказує також, що при розгляді дисциплінарної справи порушені гарантії її прав, як державного службовця, оскільки дисциплінарною комісією не враховані ні характер проступку, який не спричинив жодних негативних наслідків, ні обставин, за яких він був вчинений (фактичне перебування ОСОБА_2 у відпустці). Не враховані і обставини, що пом`якшують відповідальність, зокрема бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень та високі показники виконання службових завдань, що підтверджується наявними в матеріалах справи характеристиками позивачки, стаж роботи в органах податкової служби понад 18 років і відсутність протягом нього стягнень.

Також позивачка уважає, що застосоване дисциплінарне стягнення не відповідає характеру та тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка зобов`язана була у 15-денний строк з дати призначення ОСОБА_2 (батька дружини сина позивачки) наказом ГУ ДПС у Хмельницькій області від 04 липня 2022 року №237-о на посаду начальника Хмельницької державної податкової інспекції, подати повідомлення про виникнення між нею та ОСОБА_2 відносин прямого підпорядкування у зв`язку з виконанням покладених на неї повноважень щодо складання табеля обліку робочого часу.

Між тим, протягом встановленого частиною 2 статті 27 Закону України №1700-VII від 14 жовтня 2014 року "Про запобігання корупції" (далі - Закону №1700-VII) строку позивачка не вжила заходи щодо усунення прямого підпорядкування, що є дисциплінарним проступком (пункт 11 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закону №889-VIII)).

Суди не взяли до уваги наказ №290-о від 02 серпня 2022 року, яким позивачка переведена на посаду головного державного інспектора відділу - регіонального кластеру управління податкових сервісів, оскільки цей наказ був виданий відповідачем у порядку абзацу другого частини 2 статті 27 Закону №1700-VІІ з метою усунення конфлікту інтересів, не врегульованого позивачкою у спосіб, передбачений абзацом першим вказаної норми.

Також суди попередніх інстанцій знайшли безпідставними посилання позивачки як на доказ відсутності порушення нею вимог абзацу першого частини 2 статті 27 Закону №1700-VІІ, на перебування ОСОБА_2 у відпустці в період формування нею табелю обліку робочого часу 11 липня 2022 року та 20 липня 2022 року, оскільки за змістом пункту 11 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення, а не наслідки неповідомлення.

З підстав викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірний наказ прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Як на підставу касаційного оскарження позивачка зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 07 червня 2023 року у справі №140/16991/20 щодо застосування приписів пункту 25 Порядку здійснення дисциплінарного провадження та частини 2 статті 73 Закону України «Про державну службу» у правовідносинах щодо відсутності підстав для відкриття дисциплінарного провадження, від 08 вересня 2022 року у справі №340/5243/20 щодо застосування частини 1 статті 67, частини 1 статті 74 Закону №889-VІІІ та пункту 34 Порядку №1039 у частині відсутності у поданні дисциплінарної комісії будь-яких відомостей щодо форми та ступеня вини державного службовця та тяжкість наслідків дисциплінарного проступку, що є достатньою підставою для визнання протиправними результатів дисциплінарного провадження.

Також позивачка вказує, що підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно неї є доповідна записка від 05 вересня 2022 року № 112/22-01-14-19. Проте в матеріалах дисциплінарної та судової справах такого документу як доповідна записка від 05 вересня 2022 № 112/22-01-14-19 не існує. На підставі чого позивачка підкреслює про недопустимість та неналежність письмових доказів, що були згенеровані на підставі безпідставного наказу про порушення дисциплінарного провадження, як такого, що не відповідає вимогам частини другої статті 73 Закону України «Про державну службу» та пункту 25 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039.

Також позивачка вказує, що з огляду на наявні в матеріалах справи Положення про Хмельницьку ДПІ, організаційну структуру ГУ ДПС у Хмельницькій області, посадову інструкцію ОСОБА_5 , остання не перебувала та не перебуває в прямому підпорядкуванні ОСОБА_2 , оскільки безпосередньо перебувала у підпорядкуванні відповідного начальника відділу, що вказує на відсутність законних підстав для накладення дисциплінарного стягнення.

Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України відповідач не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями (у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А.) визначено такий склад колегії: головуючий-суддя - Мацедонська В.Е., судді: Жук А.В., Желєзний І.В.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд цієї справи в порядку письмового провадження з 11 квітня 2025 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 06 травня 2021 року до 02 серпня 2022 року займала посаду головного державного інспектора відділу з надання адміністративних та інших послуг Хмельницької державної податкової інспекції.

Наказом від 06 липня 2021 року №326 на позивачку покладені обов`язки щодо складання та надання в управління інфраструктури та бухгалтерського обліку табелю обліку використання робочого часу щомісяця до 12 та 25 числа.

Наказом ГУ ДПС у Хмельницькій області від 04 липня 2022 року №237-о на посаду начальника Хмельницької державної податкової інспекції призначений ОСОБА_2 (батько дружини сина позивачки).

29 липня 2022 року ОСОБА_2 подав повідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів, зумовленого спільною роботою з матір`ю чоловіка його дочки - ОСОБА_1 .

Наказом № 290-о від 02 серпня 2022 року позивачка переведена на посаду головного державного інспектора відділу - регіонального кластеру управління податкових сервісів ГУ ДПС у Хмельницькій області.

На підставі розпорядження від 05 серпня 2022 року 26-р робочою групою Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведена тематична перевірка на предмет можливого порушення вимог частини 1 статті 27 Закону України №1700-VII від 14 жовтня 2014 року "Про запобігання корупції".

У Акті №5 від 29 серпня 2022 року, складеному за результатами тематичної перевірки, робоча група запропонувала порушити дисциплінарне провадження за порушення позивачкою вимог абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 27 Закону України "Про запобігання корупції."

На підставі доповідної записки №112/22-01-14-19 від 05 вересня 2022 року наказом від 07 вересня 2022 року №277 порушене дисциплінарне провадження щодо головного державного інспектора відділу - регіонального кластеру управлінця податкових сервісів ОСОБА_1 (перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу з надання адміністративних та інших послуг Хмельницької державної податкової інспекції) за порушення вимог абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 27 Закону України №1700-VІІ від 14 жовтня 2014 року "Про запобігання корупції".

Дисциплінарна комісія встановила, що позивачка, яка перебувала на посаді головного державного інспектора відділу з надання адміністративних та інших послуг Хмельницької державної податкової інспекції, 11 липня 2022 року та 20 липня 2022 року сформувала табелі обліку використання робочого часу працівників Хмельницької державної податкової інспекції, у якому відобразила робочі дні та дні перебування у відпустці ОСОБА_2 .

Дані факти свідчать про спільну роботу близьких осіб.

29 липня 2022 року ОСОБА_2 подав повідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів, зумовленого родинними стосунками, зокрема, спільною роботою з матір`ю чоловіка його дочки - ОСОБА_1 .

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивачка під час формування табелів обліку використання робочого часу працівників Хмельницької державної податкової інспекції знала про призначення близького родича, а тому усвідомлювала про можливе вчинення нею дій всупереч вимог діючого антикорупційного законодавства, однак, не подала повідомлення про наявність конфлікту інтересів.

За результатами дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія сформувала подання від 16 вересня 2022 року №345/22-01-14-19, у якому вказала на наявність підстав для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення відповідно до вимог пункту 11 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу".

Наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 23 вересня 2022 року №9-дс на позивачку накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, припинено державну службу та звільнено 23 вересня 2022 року з посади головного державного інспектора відділу-регіонального кластеру управління податкових сервісів за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 06 жовтня 2022 року №10-дс, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю позивачки у період з 23 вересня 2022 року по 04 жовтня 2022 року, скасований наказ від 23 вересня 2022 року №9-дс, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, припинено державну службу і звільнено з посади 05 жовтня 2022 року за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Уважаючи оспорюваний наказ протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу».

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено основні обов`язки державного службовця, пунктом 10 частини першої якої передбачено, що державний службовець зобов`язаний запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.

За змістом статті 32 Закону України «Про державну службу» не допускається призначення на посаду державної служби особи, яка буде прямо підпорядкована близькій особі або якій будуть прямо підпорядковані близькі особи.

У разі виникнення обставин, що призводять до порушення вимог частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи зобов`язані повідомити про це керівника державної служби та вжити заходів до усунення таких обставин у 15-денний строк.

Якщо в зазначений строк такі обставини добровільно не усунуто, керівник державної служби повинен вжити у місячний строк заходів до їх усунення. Для цього керівник державної служби може перевести державного службовця за його згодою на іншу рівнозначну вакантну посаду державної служби в цьому державному органі або дати згоду на переведення до іншого державного органу. У такому разі переведення державного службовця здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу. У разі неможливості переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

У разі порушення вимоги, зазначеної в абзаці другому частини другої цієї статті, керівник державної служби несе відповідальність, встановлену законом.

Особи, які не повідомили керівника державної служби про обставини, зазначені у частині першій цієї статті, несуть відповідальність, встановлену законом.

На державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За приписами пункту 11 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарним проступком є неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення.

Згідно з частиною п`ятою статті 66 Закону України «Про державну службу» звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків (частина перша статті 67 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до частини першої статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (частина десята статті 69 Закону України «Про державну службу»).

Згідно з частиною першою статті 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Пунктом 4 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

За визначенням, що міститься у частині першій статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Суб`єкти, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», визначені у статті 3 цього Закону.

Абзацами першим та другим частини першої статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п`ятнадцятиденний строк.

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Предметом судового контролю у цій справі є оцінка правомірності накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення за невжиття позивачкою у п`ятнадцятиденний строк заходів щодо усунення обставин прямого підпорядкування близькій їй особі ОСОБА_2 (батьку дружини сина позивачки).

Між тим, позивачка наголошує, що реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності був врегульований у інший спосіб, шляхом переведення її в місячний термін на іншу посаду. Також позивачка, як на доказ відсутності порушення нею вимог абзацу першого частини 2 статті 27 Закону №1700-VІІ, вказує на перебування ОСОБА_2 у відпустці в період формування нею табелю обліку робочого часу 11 липня 2022 року та 20 липня 2022 року, а тому, як зазначає позивачка, вчинений нею проступок не спричинив жодних негативних наслідків.

Верховний Суд зауважує, що аналіз норм законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що строк, протягом якого державний службовець зобов`язаний повідомити про виникнення обставин прямої підпорядкованості близьким йому особам, становить 15 днів з дня виникнення таких обставин.

У цій справі обставиною, з якою закон пов`язує обрахунок такого строку є призначення на посаду начальника Хмельницької державної податкової інспекції ОСОБА_2 (батька дружини сина позивачки) - 05 липня 2022 року.

Отже, саме з цієї дати позивачка зобов`язана була у 15-денний строк подати повідомлення про виникнення обставин прямого підпорядкування близькій їй особі ОСОБА_2 .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом встановленого частиною 2 статті 27 Закону №1700-VІІ строку позивачка не подала повідомлення про виникнення обставин, передбачених ч. 1 ст. 27 Закону №1700-VII, отже не вжила заходів щодо усунення прямого підпорядкування. Зазначений факт позивачкою не заперечується.

Суд враховує, що ОСОБА_1 11 липня 2022 року та 20 липня 2022 року сформувала табелі обліку використання робочого часу працівників Хмельницької державної податкової інспекції, у яких відобразила робочі дні та дні перебування у відпустці ОСОБА_2 (батька дружини сина позивачки).

Згідно з Актом тематичної перевірки №5 від 29 серпня 2022 року протягом усього часу перебування на посадах Головного управління ДПС у Хмельницькій області ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не повідомлялось про спільну роботу близьких осіб/наявність потенційного/реального конфлікту інтересів, зокрема, перед призначенням В. Коновальчука на посаду начальника ДПІ Хмельницької державної податкової інспекції.

Отже, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про порушення позивачкою вимог частини другої статті 27 Закону України «Про запобігання корупції», що у відповідності до пункту 11 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» є дисціплінарним проступком, за вчинення якого для державного службовця настає відповідальність, визначена частиною п`ятою статті 66 Закону України «Про державну службу», звільнення з посади державної служби.

Разом з тим, касаційне провадження у цій справі відкрито з підстав неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 07 червня 2023 року у справі №140/16991/20, від 08 вересня 2022 року у справі № 340/5243/20, а саме: застосування приписів пунктів 25, 34 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, та частини першої статті 67, частини другої статті 73, частини першої статті 74 Закону України «Про державну службу».

В цій частині доводи касаційної скарги обґрунтовуються порушенням відповідачем порядку проведення дисциплінарного провадження відносно позивачки.

Реагуючи на такі доводи позивачки Верховний Суд зауважує, що за приписами частини четвертої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Під час касаційного перегляду справи з`ясовано, що позовна заява не містить підстав позову щодо порушення порядку проведення дисциплінарного провадження в частині відсутності у поданні дисциплінарної комісії відомостей, що характеризують позивачку як державного службовця, ненаведення обставин, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність, результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, ставлення його до державної служби, а також про форму та ступінь вини державного службовця та тяжкість наслідків дисциплінарного проступку.

Під час вибору виду дисциплінарного стягнення відповідач врахував позитивну характеристику позивачки та нагороди (Почесні грамоти) та її обізнаність щодо необхідності дотримання частини 2 статті 27 Закону №1700-VІІ у зв`язку з призначенням на посаду начальника Хмельницької ДПІ Коновальчука В.М.

Також безпідставним є посилання позивачки, як на доказ відсутності порушення нею вимог абзацу першого частини 2 статті 27 Закону №1700-VІІ, на перебування ОСОБА_2 у відпустці в період формування нею табелю обліку робочого часу 11 липня 2022 року та 20 липня 2022 року, оскільки за змістом пункту 11 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення, а не наслідки неповідомлення.

Також Суд відхиляє обґрунтування позивачки, що до прийняття оскаржуваного наказу вона була переведена на іншу посаду, яка усувала пряме підпорядкування та врегульовувала конфлікт інтересів, оскільки наказ №290-о від 02 серпня 2022 року, яким позивачка переведена на посаду головного державного інспектора відділу - регіонального кластеру управління податкових сервісів був виданий відповідачем у порядку абзацу другого частини 2 статті 27 Закону №1700-VІІ з метою усунення прямого підпорядкування, неврегульованого позивачкою у спосіб, передбачений абзацом першим вказаної норми, а тому не звільняє її від відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 66 Закону №889-VIII.

Щодо доводів позивачки про недопустимість та неналежність письмових доказів, що були сформовані на підставі наказу від 07 вересня 2022 року № 277 «Про порушення дисциплінарного провадження», суд зазначає таке.

В цій частині доводи касаційної скарги обґрунтовуються тим, що згідно наказу від 07 вересня 2022 року № 277 «Про порушення дисциплінарного провадження» підставою для прийняття такого стала доповідна записка від 05 вересня 2022 року № 112/22-01-14-19. Водночас, позивачка вказує, що в матеріалах, як дисциплінарної, так і судової справи такий документ відсутній.

Надаючи оцінку таким доводам касаційної скарги, суд бере до уваги, що у матеріалах дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , що міститься у матеріалах справи, наявна доповідна записка від 05 вересня 2022 року № 312/22-01-14-19, за змістом якої, зокрема, внесено пропозицію щодо необхідності порушити дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора відділу - регіонального кластеру управління податкових сервісів ОСОБА_1 за порушення нею вимог абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 27 Закону України «Про запобігання корупції».

Наказом від 07 вересня 2022 року № 277 «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора відділу - регіонального кластеру управління податкових сервісів ОСОБА_1 за порушення нею вимог абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 27 Закону України «Про запобігання корупції». Підставою вказано доповідну записку від 05 вересня 2022 року №112/22-01-14-19.

З наведеного вбачається розбіжність в першій цифрі номеру доповідної записки, яка вказана у наказі від 07 вересня 2022 року № 277. Змістовний аналіз наведених актів вказує про допущення відповідачем технічної описки при оформленні наказу від 07 вересня 2022 року № 277, яка фактично є формальною та не може впливати на результати дисциплінарного провадження, а тим більше не може ставити під сумнів належність доказів, зібраних у ході дисциплінарного провадження.

Доводи позивачки щодо відсутності реального конфлікту інтересів, оскільки відсутня суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, що встановлено судовим рішенням, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке:

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 червня 2023 року у справі №686/2527/23 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Водночас, відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП (неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів), не свідчить про відсутність дисциплінарного проступку, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII (неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення).

Усі інші доводи позивачки Суд відхиляє, оскільки вони стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, належним чином установивши фактичні обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді А.В. Жук

І.В. Желєзний