1
Справа № 2-1323/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2008 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Рахманкулової І.П.
при секретарі Закупрі П.П.,
за участю прокурорів Єреп В.В., Козакової І.М.,
позивача ОСОБА_1.,
представника позивача ОСОБА_2.,
представника позивачів ОСОБА_3.,
відповідача ОСОБА_4.,
представника відповідача ОСОБА_5.,
представника третьої особи ОСОБА_6.,
третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_7.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_8, неповнолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11до ОСОБА_4, ОСОБА_12про визнання недійсними договорів міни та дарування та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_12про визнання недійсними договорів міни і дарування, виселення,-
в с т а н о в и в :
У листопаді 2004 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4. про визнання договору міни недійсним. Пізніше ОСОБА_1. уточнила заявлені вимоги та просила визнати недійсними договори міни та дарування і виселити відповідачів.
Позов ОСОБА_1. мотивувала тим, що договір міни між ОСОБА_4. та ОСОБА_1., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_1., укладений 13.11.2002 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7., вона не підписувала. Замість неї підпис у даному договорі поставила ОСОБА_8. В подальшому відповідач ОСОБА_4. подарувала квартиру, яку отримала в порядку обміну, ОСОБА_12., а тому договір дарування від 28.02.2003 року просила також визнати недійсним та виселити відповідачів із спірного житлового приміщення.
2
У лютому 2006 року заступник прокурора Чернігівської області звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1., ОСОБА_8., неповнолітніх ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. до ОСОБА_4., ОСОБА_12. про визнання договорів міни та дарування недійсними, стягнення вартості проведених робіт по облаштуванню квартири та просив поновити строк звернення до суду.
Позовні вимоги прокурор мотивував тим, що договір міни житлових приміщень був укладений під впливом тяжкої обставини, що обумовлена скрутним матеріальним становищем сім»ї ОСОБА_1, схильністю ОСОБА_8. до вживання спиртних напоїв. Крім того, договір міни був укладений, оскільки між сторонами мала місце усна домовленість про те, що ОСОБА_4. залишить господарство та пальне для можливого проживання ОСОБА_1 взимку. ОСОБА_8. підписала договір міни, який за своїм змістом суперечить інтересам її неповнолітніх дітей. В подальшому відповідач ОСОБА_4. подарувала квартиру, яку отримала в порядку обміну, ОСОБА_12., а тому договір дарування від 28.02.2003 року прокурор також просив визнати недійсним.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.03.2006 року позовні вимоги заступника прокурора Чернігівської області та позовні вимоги ОСОБА_1. об»єднані в одне провадження.
В судовому засіданні представники прокуратури Чернігівської області заявлені позовні вимоги підтримали.
Позивач ОСОБА_1., її представник ОСОБА_2. позовні вимоги підтримали, просили їх задовільнити.
Відповідач ОСОБА_4. та її представник ОСОБА_5. проти позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що будь-яких порушень при укладенні договору міни житлових приміщень допущено не було, а також всі учасники договору виявили свою волю на його укладення.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування ОСОБА_6. проти задоволення позовів заперечувала, посилаючись на те, що органом опіки і піклування перед наданням згоди на обмін житла уважно вивчені всі матеріали, проведені обстеження обох житлових приміщень, враховані інтереси дітей та їх матері.
Заслухавши пояснення прокурора, позивача, представників позивачів, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення обох позовних заяв.
По справі встановлено, що 13.11.2002 року між ОСОБА_4. та ОСОБА_8., яка діяла в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_11., ОСОБА_9., ОСОБА_10., а також ОСОБА_1. та ОСОБА_1., які діяли за згодою матері, було укладено договір міни житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого АДРЕСА_1на квартируАДРЕСА_2
3
Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7.
В укладеному договорі зазначається, що вартість житлового будинку з надвірними будівлями становить 35 976 грн., а вартість квартири 13 227 грн. Згідно актів обстежень житлових приміщень, проведених спеціалістами органу опіки та піклування від 06 - 07.11.2002 року, будинок знаходився у значно кращому технічному та санітарному стані, ніж квартира. (а.с. 224-225). Позивачі, маючи велику заборгованість за комунальні послуги, отримали у власність облаштований трикімнатний житловий будинок з присадибною земельною ділянкою.
Пункт 3 укладеного договору міни передбачає, що обмін житлових приміщень проводиться без доплати.
За таких обставин, доводи заступника прокурора Чернігівської області в частині того, що між ОСОБА_4. та ОСОБА_8. існувала домовленість про додаткове матеріальне забезпечення, а договір міни укладений під впливом обману не підтверджуються жодними доказами.
Як у позовній заяві, так і в ході судового розгляду представники прокуратури Чернігівської області не вказали, які конкретно норми закону, що діяли на день вчинення правочину, були порушені при укладенні договору міни. Також суду не надано будь-яких доказів щодо вартості робіт по облаштуванню квартири.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
ОСОБА_1., як на підставу недійсності укладеної угоди вказує на те, що угода нею не була підписана, а замість неї в угоді підписалася її мати.
Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Деснянської районної ради м. Чернігова №235 від 11.11.2002 року, виконком районної ради вирішив дозволити громадянці ОСОБА_8 обміняти двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, співвласниками якої є неповнолітні діти на приватний будинок в АДРЕСА_1, загальна площа 91, 6 кв.м. Обмін на сільську місцевість пов»язаний з тим, що громадянка ОСОБА_8. має великі борги за комунальні послуги і в місті з п»ятьма дітьми фінансово проживати тяжко. Цим же рішенням угоду від імені неповнолітніх виконком Деснянської районної ради м. Чернігова доручив укласти матері ОСОБА_8. (а.с.207).
Як пояснила в судовому засіданні представник органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради ОСОБА_6., доручаючи матері укласти угоду від імені неповнолітніх дітей, виконавчий комітет виходив з того, що мати є законним представником своїх неповнолітніх дітей і діяла в їх інтересах, що було перевірено органом опіки і піклування.
4
Крім того, ОСОБА_6. в суді пояснила, що доручивши матері укласти угоду від імені неповнолітніх дітей малось на увазі, що угоду від імені малолітніх дітей, які не досягли 15 років підпише мати, а діти старші 15 років підпишуть цю угоду за згодою матері, але будь-які роз»яснення порядку виконання даного рішення ОСОБА_8. не надавалися.
Відповідно до ст.11 ЦК Української РСР 1963 року, здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов»язки (цивільна дієздатність) виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку.
Згідно ч.1 ст.13 цього Кодексу неповнолітні віком від п»ятнадцяти до вісімнадцяти років вправі укладати угоди за згодою своїх батьків.
Відповідно до ст. 48 цього Кодексу, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Для укладення угоди є необхідним волевиявлення сторін.
Так, із справи вбачається, що при підготовці до розгляду органом опіки та піклування питань щодо міни зазначеної квартири на будинок ОСОБА_1., як і інші неповнолітні дала письмову згоду на укладення договору міни. Орган опіки та піклування, надаючи згоду на укладення між сторонами договору міни, також виходив з того, що усі неповнолітні, у тому числі і ОСОБА_1. дала письмову згоду на укладення договору міни, що договір міни не буде порушувати права та інтереси малолітніх та неповнолітніх дітей, доручив матері неповнолітніх - ОСОБА_8. за неповнолітніх підписати договір.
Згідно висновку експерта №48 від 20.03.2007 року, підпис у заяві на ім»я голови опікунської комісії Деснянського району м. Чернігова від 03 листопада 2002 року, виконаний саме ОСОБА_1 Ларисою Юріївною, що свідчить про наявність волевиявлення ОСОБА_1. на укладення договору міни, адже в своїй заяві вона вказувала, що згодна на обмін квартири на будинок в с. Сиберіж.
Як стверджував у судовому засіданні свідок ОСОБА_13., який на час укладення угоди проходив стажування у нотаріуса ОСОБА_7., неповнолітня ОСОБА_1. була присутня під час укладення договору міни у нотаріальній конторі і підписувала його.
За таких обставин, судом не встановлено порушень вимог закону при укладенні договору міни, адже орган опіки і піклування, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, маючи письмову згоду неповнолітніх дітей на обмін житла, провівши ретельну перевірку, доручив матері підписати договір за неповнолітніх дітей, врахувавши при цьому їхні особисті та майнові права.
Суд не вбачає будь-яких порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1. при укладенні оспорюваного договору міни.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд-
в и р і ш и в:
5
У задоволенні позову заступнику прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_8, неповнолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11до ОСОБА_4, ОСОБА_12про визнання договорів міни та дарування недійсними, стягнення вартості проведених робіт по облаштуванню квартири - відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_12про визнання недійсними договорів міни та дарування, виселення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області .
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.П.Рахманкулова