Донецький апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
« 11 » квітня 2008р. справа № 22а-1706/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Міронової Г.М., Сіваченка І.В.
при секретарі судового засідання Скопинській А.О.
за участю представників сторін:
від позивача - не з¢явились
від відповідача -. ОСОБА_2 - довір. від 08.01.2008 року № 5/9/10
від третьої особи - ОСОБА_3 - довір. від 26.11.2007 року № 84/10-228, ОСОБА_4 - довір. від 10.12.2007 року № 90/10-228
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
1. Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська
2. Державної податкової адміністрації в Луганській області
на постанову господарського суду Луганської області
від 13.12.2007р.
у справі № 10/445н-ад
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до відповідача Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська
третя особа Державної податкової адміністрація в Луганській області
про скасування рішення про застосування фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська та Державної податкової адміністрації в Луганській області про скасування рішення від 22.03.2007 року № 0000732310 про застосування фінансових санкцій в розмірі 3490 грн. за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Постановою господарського суду Луганської області від 13.12.2007 року у справі № 10/445н-ад (судді Мінська Т.М., Ворожцов А.Г., Кірпа Т.С.) позовна заява задоволена частково: рішення скасоване в частині застосування штрафних санкцій в сумі 3000 грн., в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позову в частині скасування рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 490 грн. суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовані факти порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в Х-звіті РРО.
ДПІ в Артемівському районі м. Луганська подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій прийняте по факту встановлених під час перевірки порушень вказаного Закону, здійснення розрахункової операції під час реалізації товарів не вимагає збігу в часі розрахункової операції, зокрема з фактами надання послуг.
ДПА в Луганській області, також, подана апеляційна скарга, в якій вона підтримала вимоги вищевказаної апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила.
Фахівцями ДПА в Луганській області здійснена перевірка господарської одиниці - кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить СПД ОСОБА_1, з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складений акт від 22.02.2007 року № 12320170/2340.
Перевірка здійснена на підставі плану проведення перевірок на лютий 2007 року, в якому передбачена перевірка ПП ОСОБА_1, та направлень на перевірку від 22.02.2007р. № 939, 936, 942, виписаних фахівцям ДПА (а.с. 82 - 88).
Під час перевірки встановлені порушення, які зафіксовані в акті перевірки:
- п. 1, 2 ст. 3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документу та невидача розрахункового документу на суму 600 грн. при сплаті передплати за банкет;
- п. 13 ст. 3 Закону - невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеної в денному звіті РРО, а саме, на місці проведення розрахунків наявна сума грошових коштів в розмірі 698 грн., сума, зазначена в Х- звіті РРО, складає 98 грн., різниця становить 600 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних санкцій, яке оспорювалось, на підставі п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, в сумі 3000 грн.; та на підставі ст. 22 Закону за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, в сумі 490 грн.
Між сторонами немає розбіжностей щодо фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, ДПІ в апеляційній скарзі посилається лише на невірне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509/-XII (із змінами та доповненнями).
Згідно п. 4 ст. 10 цього Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України.
Таким чином, здійснюючи перевірку, фахівці податкового органу діяли в межах повноважень, наданих їм чинним законодавством.
В акті перевірки зафіксовані порушення вимог п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Як встановлено судом першої інстанції, висновок про порушення п.1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” зроблений відповідачем у зв¢язку з фактом замовлення банкету з наданням передплати за отримання послуги в майбутньому.
Відповідно до п.1, 2 ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно абз. 3, 15 ст. 2 цього Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за
повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Тобто, всі вимоги вищенаведених норм Закону стосуються надання послуги та реалізації товарів, а не отриманням передплати за надання таких послуг в майбутньому.
Крім того, з копії книги обліку доходів та витрат приватного підприємця, наданої до матеріалів справи, вбачається, що зазначена сума включена позивачем до складу валових доходів, на суму замовлення - 600 грн. виданий прибутковий касовий ордер від 23.02.2007 року № 20 (а.с. 69 - 70, 47 - 50).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовної заяви в цій частині.
Наряду з викладеним, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню в частині відмови в задоволені позовної заяви щодо визначення штрафу за невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в Х-звіті РРО, оскільки зазначена невідповідність виникла у зв'язку з отриманням суми грошових коштів в якості передплати, та судами першої та апеляційної інстанції встановлений факт неправомірності висновку про порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” з підстав, викладених в цій постанові раніше.
Крім того, з акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки встановлене, також, порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону України “Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на місці проведення розрахунків наявна сума грошових коштів в розмірі 698 грн., сума, зазначена в Х- звіті складає 98 грн., різниця становить 600 грн.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на підставі якої застосовані фінансові санкції за це порушення, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Тобто, цією нормою Закону встановлена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій на суму готівкових коштів, яка не проведена через реєстратор розрахункових операцій.
З розрахунку фінансових санкцій за ст. 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вбачається, що в порушення зазначеної норми Закону, вони застосовані на суму готівкових коштів, яка проведена через РРО - на 98 грн. з вирахуванням суми готівкових коштів, яка не була проведена через РРО (а.с. 31).
Згідно ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Податковий орган не надав апеляційному суду належних доказів в підтвердження правомірності висновку про порушення позивачем вимог п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України “Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в розумінні зазначеної норми КАС України, за таких підстав його дії в частині застосування штрафних санкцій за порушення зазначених норм неправомірні, тому постанова суду підлягає скасуванню, а позовна заява - задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. 71, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська та Державної податкової адміністрації в Луганській області на постанову господарського суду Луганської області від 13.12.2007 року у справі № 10/445н-ад - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Луганської області від 13.12.2007 року у справі № 10/445н-ад за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська, третя особа Державна податкова адміністрація в Луганській області про скасування рішення від 22.03.2007 року № 0000732310 про застосування фінансових санкцій в розмірі 3490 грн. за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - скасувати.
Позовну заяву суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська, третя особа Державна податкова адміністрація в Луганській області про скасування рішення від 22.03.2007 року № 0000732310 про застосування фінансових санкцій в розмірі 3490 грн. за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - задовольнити.
Рішення від 22.03.2007 року № 0000732310 про застосування фінансових санкцій в розмірі 3490 грн. за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - скасувати.
Присудити суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 11.04.2008р. проголошений повний текст постанови.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Г.М.Міронова
І.В.Сіваченко
З оригіналом згідно
головуючий І.В.Геращенко