ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 11 » квітня 2008 року справа № 22а-3310/08 м. Донецьк, б. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів апеляційного суду Міронової Г.М., Сіваченка І.В.
при секретарі судового засідання Скопинській А.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідачів - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 30.01.2008 року
у справі № 2а-321/08
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області
про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих коштів
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих коштів на дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2008 року у справі № 2а-321/08 (суддя Шальєва В.А.) позовна заява задоволена частково.
Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Вважає, що постанова прийнята без урахування розміру цього виду допомоги, встановленому постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Всі виплати, передбачені Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у тому числі щомісячні виплати на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчудження, виплачуються у розмірах, встановлених вказаними постановами КМУ.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції І категорії, інвалід ІІІ групи.
Його син - ОСОБА_2 ОСОБА_2 року народження має статус дитини, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи (посвідчення серії НОМЕР_1 - а.с. 4), перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області.
Згідно ч. 1 п. 6 ст. 30 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на щомісячні виплати грошової компенсації у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати.
Фактично Управлінням праці та соціального захисту населення нарахування та виплата ОСОБА_3 компенсації здійснювались із розрахунку 3 гривні 30 копійок на місяць, а з 2007 року - 16 грн. 50 коп.
03.01.2005 рокуОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення з письмовим зверненням щодо здійснення перерахунку належної до сплати грошової компенсації у розмірі, визначеному ч. 6 ст. 30 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на що отримав відмову (вих. № 2261 від 22.08.2007 року) з посиланням на значно менший розмір компенсації, визначений Кабінетом Міністрів України.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, заявники скарг вказують на порушення норм матеріального права, вважають, що виплати повинні здійснюватись у розмірах, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів вважає зазначений висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті компенсацій на дитину розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та з 2005 року - Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр - міністра, Першого віце - прем'єр - міністра, віце - прем'єр - міністрів (пункт 10 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 915).
Таким чином, нормативно - правові акти КМУ повинні відповідати актам вищої юридичної сили.
Згідно ст. 67 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір щомісячної грошової допомоги дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи не збільшувався, в той час як Законами України про мінімальну заробітну плату та про державний бюджет на відповідний рік розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово, і вказаний розмір щомісячної компенсації є значно нижчим за відповідний, передбачений ч. 1 п. 6 ст. 30 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, кратний розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому до спірних правовідносин суд застосовує нормативний акт вищою юридичної сили - Закон України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необгрунтованності рішення Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про відмову у нарахуванні та виплаті щомісячної грошової допомоги дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у розмірі, визначеному ч. 1 п. 6 ст. 30 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме в розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати на кожну дитину для Лисенка А.В. за період 2005, 2007 роки, та стягнення недонарахованої та несплаченої грошової допомоги
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2008 року у справі № 2а-321/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2008 року у справі № 2а-321/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих коштів на дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 11.04.2008 року проголошений повний текст ухвали.
Головуючий суддя: І.В.Геращенко
Судді апеляційного суду: Г.М.Міронова
І.В.Сіваченко
З оригіналом згідно:
головуючий суддя: І.В.Геращенко