Справа №     1-97-07р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 червня 2007 року                                                     Городищенський районний суд

Черкаської області

у складі:

головуючого - судді                                                                                          Синиці Л.П.

при секретарі                                                                                                    Хіжняк В. Л.

з участю прокурора                                                                                          Ракітіної Г. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Городище кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1уродженця с.  Дирдин,  Городищенського району,  Черкаської області,  жителя АДРЕСА_1розлученого,  з середньою - спеціальною освітою,  працюючого КМС-129 монтером,  не судимого,  - у вчиненні злочину передбаченого  ст.  164 ч. 1 КК України,  -

встановив   :

Підсудний ОСОБА_1,  згідно рішення Смілянського міського суду Черкаської області від 22. 10. 2004 року зобов'язаний до сплати аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку,  щомісячно,  на утримання дочки ОСОБА_2-ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_4. Проте ОСОБА_1 став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів,  тривалий час ніде не працював,  не перебував на обліку в Городищенському районному центрі зайнятості,  як безробітній,  не приймав та не приймає міри по сплаті заборгованості по аліментах і має заборгованість по сплаті аліментів,  станом на 01. 05. 2007 року в розмірі 1472 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю,  пояснюючи,  що дійсно згідно рішення Городищенського районного суду від 22. 10. 2004 року зобов'язаний до сплати аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку,  щомісячно,  на утримання дочки ОСОБА_2-ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_4,  однак їх не сплачує,  бо на період утворення заборгованості він ніде не працював,  хоча і намагався працевлаштуватися. На даний час він офіційно працевлаштувався і має намір погасити борг. На повідомлення державного виконавця не реагував та не з'являвся на його вимогу,  починаючи з січня 2007 року.

Вина підсудного в ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини також доказана показами потерпілої ОСОБА_5,  даними в судовому засіданні,  про те,  що в 30.06.1990 року вона одружилась з ОСОБА_1  . Після одруження у тому ж році -ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась дочка ОСОБА_2,  яку вони з чоловіком спільно виховували. Спочатку в них була повноцінна сім'я,  аз 1991 року чоловік почав зловживати спиртними напоями і наслідком цього була агресивна поведінка ОСОБА_1 ,  але не зважаючи на це вона намагалась зберегти сім'ю і в 1995 році у них народилась дочка ОСОБА_3. Через зловживання спиртним відповідачем сім'я таки розпалась і 03. 02. 1998 року вона офіційно розлучилась з підсудним.  За липень,  серпень,  вересень,  листопад 2006 року підсудний частково сплатив аліменти на утримання дітей,  а от з січня по квітень,  включно,  2007 року чоловік,  взагалі,  не сплачував аліменти на утримання дітей,  які він повинен був сплачувати згідно рішення Смілянського міського суду Черкаської області від 22.10.1996 року. Вона неодноразово зверталась до підсудного з проханням погасити борг,  бо,  що їх дочка ОСОБА_2 пішла навчатись на платні курси,  а це додаткові витрати,  але підсудний - батько дитини так і не задовольнив його. Ця обставина змусила її звернутися до ДВС Городищенського району про стягнення заборгованих аліментів.

Крім повного визнання своєї вини,  вина підсудного в пред'явленому обвинуваченні,  ухиленні від сплати аліментів,  підтверджується й доказами зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в суді у порядку  ст.  299 КПК України,  де факти,  які сторонами не оспорюються,  вважаються дослідженими та встановленими як стосовно об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину так і розміру цивільного позову з розумінням відсутності в учасників судового розгляду права на апеляційне оскарження фактичних обставин справи,  а саме:

- заявою ОСОБА_4 від 18. 05. 2007 року (а. с.  4) ;

·  даними подання державного виконавчого відділу Городищенського РУЮ № 729 від 10. 05. 2007 року (а. с.  5);

·  даними виконавчого листа № 177-170/1996 року (а. с.  6);

·  даними розрахунку аліментів згідно середньомісячної зарплати по Городищенському районі (а. с.  7);

·  пропозиціями державного виконавця про необхідність сплати заборгованості по аліментах (а. с.  8,  9);

·  даними свідоцтв про народження дітей (а. с.  10, 11);

·  даними свідоцтва про розірвання шлюбу (а. с.  12) ;

·  даними квитанцій № № 5/36,  3/71, 7/38, 1/58 ( а. с.  14);

·  показами неповнолітнього свідка ОСОБА_5 про те,  що вона проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 та меншою сестрою ОСОБА_3 в м.  Сміла. У неї є рідний батько ОСОБА_1,  який проживає окремо від них. їй відомо,  про те,  що ОСОБА_1 повинен сплачувати аліменти на її утримання,  та на утримання меншої сестри ОСОБА_3,  але батько їх не сплачує і будь-якої іншої допомоги їм не надає (а. с.  26);

показами свідка ОСОБА_6 про те,  що протягом восьми місяців вона проживає разом з ОСОБА_1  . Вона знає,  що до неї в нього була сім'я: дружина та дві дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_2,  на утримання яких,  згідно рішення суду він зобов'язаний сплачувати аліменти. Коли ОСОБА_1 працював в ПЧ-8,  а з 2005 року перебував на обліку в Городищенському центрі зайнятості,  то він сплачував аліменти,  а останнім часом він ніде

не працював і тому утворилась заборгованість. В 2007 році ОСОБА_1 взагалі аліменти не сплачував (а. с.  27).

Таким чином,  дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності,  суд,  вважає,  що пред'явлене обвинувачення підсудному ОСОБА_1 доказане повністю.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дітей,  його дії слід кваліфікувати за ч. 1  ст.  164 КК України.

Призначаючи покарання підсудному,  суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину,  особу винного,  а також відсутність як пом'якшуючих так і обтяжуючих обставин його вчинення.

Враховуючи те,  що ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю,  за місцем проживання характеризується з позитивної сторони (а. с.  30),  суд вважає за можливе застосувати йому покарання без ізоляції від суспільства із застосуванням  ст.  75 КК України,  звільнивши ОСОБА_1  від відбування призначеного покарання з випробуванням.

По кримінальній справі на досудовому слідстві було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 2000 гривень (а. с.  24) ,  проте,  в ході судового розгляду матеріалів кримінальної справи потерпіла ОСОБА_5 відмовилася від нього,  том суд,  не вирішує дане питання.

Судових витрат по справі не має.

Речові докази відсутні.

Керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

засудив:

Визнати ОСОБА_1  винним у скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  164 ч. 1 Кримінального Кодексу України,  і призначити йому за даною статтею покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підстав  ст.  75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання,  якщо останній протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п. п.3,  4  ст.  76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1  обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавсої системи,  повідомляти вказані органи про зміну місця проживання,  роботи та періодично з'являтися в даний орган для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляції через Городищенський районний суд на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.