ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2011 р. Справа № 5020-554/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Запорощенка М.Д.
суддів Акулової Н.В.
Владимиренко С.В.,
за участю представників:
Позивача: ОСОБА_1. за дов. б/н від 30.11.11
Відповідача: ОСОБА_2. за дов. б/н від 01.12.11
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис "Хрустальний", м.Севастополь на рішення господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року, ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 року
у справі № 5020-554/2011 господарського суду міста Севастополя
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД", м.Севастополь
до товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис "Хрустальний", м.Севастополь
про стягнення 3 795 616,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис "Хрустальний" про стягнення 3 737 865, 00 грн., з яких 3 553 171 грн. –сума богру, 147 897 грн. –збитки від інфляції та 36 797 грн. –3% річних за користування грошовими коштами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки, рішенням господарського суду міста Севастополя від 30.06.2010 року по справі №5020-5/087, розірвано договір інвестицій про пайову участь у будівництві №14 від 03.09.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис "Хрустальний" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД", то грошові кошти, які перераховані відповідачу на виконання умов розірваного договору, мають бути повернуті позивачу.
11.05.2011 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 3 795 616,00 грн.
06.06.2011 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис "Хрустальний", посилаючись на несприятливе фінансове становище відповідача та наявність об'єктивних ризиків неможливості виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
11.07.2011 року позивач подав письмову заяву про уточнення позову по справі №5020-554/2011 та просив стягнути суму боргу 3 566 958 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 165 863, 55 грн. відповідно до ст.ст.1212, 1214,1048 Цивільного кодексу України. Від стягнення 147 897 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 36 797 грн. позивач відмовився.
Господарський суд міста Севастополя прийняв зазначену заяву до розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року вжито заходів до забезпечення позову, накладено арешт на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний".
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року (суддя Юріна О.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис "Хрустальний" 3 733 128, 08 грн., з яких 3 567 264,53 грн. –виконане за договором інвестицій №14 від 03.09.2007 року, 165 863,55 грн. – проценти за користування грошовими коштами.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис "Хрустальний" звернулося з апеляційними скаргами до Севастопольського апеляційного господарського суду, в яких просило скасувати ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року про забезпечення позову , скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 року об'єднано розгляд апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року та на рішення господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року у справі № 5020-554/2011 в одну справу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 року (судді: Гонтарь В.І., Сікорська Н.І., Видашенко Т.С.) рішення господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року залишено без змін. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року змінено. Накладено арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" на суму 3 795 616 грн.
Не погодившись з постановою суд апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" звернулося з касаційною скаргою (з урахуванням доповнення до касаційної скарги) до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог ст.66 Господарського кодексу України, щодо наявності та обґрунтованості підстав застосування заходів для забезпечення позову, рішення господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ч.1 ст.4, ст. 4-2, ч.3 ст.4-3, ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 626, 631,651,653 Цивільного кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" вважає касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис "Хрустальний" на рішення господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року, ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 року безпідставною та просить залишити її без задоволення.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу 3 553 171,00 грн., 147 897, 00 грн.–збитків від інфляції та 36 797,00 грн. –3% річних за користування грошовими коштами.
Зазначені позовні вимоги були прийняті місцевим господарським судом до розгляду.
11.05.2011 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, в якій посилаючись на збільшення рівня інфляції, збільшив суму стягнення індексу інфляції та розмір 3% річних, та просив стягнути з відповідача 3 795 616,00 грн., з яких 3 553 171,00 грн. заборгованості, 196 011,00 індекс інфляції та 3% річних у розмірі 46 434,00 грн.
11.07.2011 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в якій відмовляється від стягнення з відповідача суми 196 011,00 грн. –збитків від інфляції та 46 434, 00 грн. –3% річних від простроченої суми та вимагає стягнення суми основного боргу 3 566 958,00 грн. та 165 863,55 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, що обчислюються від суми боргу, посилаючись на те, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 1214, ст.536 Цивільного кодексу України),їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.1048 Цивільного кодексу України), яка прийнята судом першої інстанції до розгляду.
Приписами ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
З тлумачення цієї статті вбачається, що позивачу надається право змінити предмет або підставу позову виключно до початку розгляду господарським судом справи по суті.
Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.
Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою він звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Оскаржувані судові рішення прийняті, виходячи зі змісту позовних вимог з врахуванням заяви від 11.07.2011 року, поданій позивачем після початку розгляду справи господарським судом по суті. При цьому у заяві від 11.07.2011 року позивач відмовився від стягнення 196 011,00 грн. –збитків від інфляції та 46 434, 00 грн. –3% річних від простроченої суми, вимагає стягнення суми боргу та процентів за користування чужими грошовими коштами, змінивши фактичні підстави та предмет позовних вимог.
Зазначене залишилося поза увагою як місцевого суду так і суду апеляційної інстанції, які не дослідили загального обсягу позовних вимог, їх складу, правових та фактичних підстав, в порушення наведених приписів частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України прийняли до розгляду змінені позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами після початку розгляду господарським судом справи по суті.
У разі недотримання позивачем вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України щодо подання заяви (клопотання) про зміну підстав або предмету позову, збільшення або зменшення позовних вимог, господарський суд розглядає по суті первісно заявлені вимоги.
На зазначене суди попередніх інстанцій уваги не звернули та в порушення норм процесуального права розглянули змінені позовні вимоги, з якими позивач звернувся після початку розгляду справи по суті, неправильно застосували приписи частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування прийнятих ними судових рішень з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, якому належить усунути зазначені порушення, прийняти законне і обґрунтоване рішення зі справи.
Суд першої інстанції, застосовуючи заходи до забезпечення позову за заявою позивача шляхом накладення арешту на усе майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний", що знаходиться за адресою: місто Севастополь, набережна Адмірала Клокачова, номер 25, виходив з того, що обраний позивачем захід до забезпечення позову є адекватним по відношенню до вимог позивача, спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на це майно, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Переглядаючи в апеляційному порядку вказану ухвалу про забезпечення позову та змінюючи її, суд апеляційної інстанції зазначив, що судова колегія апеляційного суду, погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необхідності забезпечення позову, але не погоджується з накладенням арешту на усе майно відповідача. Та з огляду на це дійшла висновку про накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" на суму 3 795 616, 00 грн., що знаходиться за адресою:місто Севастополь, набережна Адмірала Клокачова, номер 25.
Проте колегія суддів Вищого господарського суду України з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на наступне.
Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 цього Кодексу передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.
Вказана ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову та постанова апеляційної інстанції всупереч приписів п.3 ч.2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України не містять обґрунтувань застосування зазначених заходів до забезпечення позову.
Між тим, в заяві про забезпечення позову не доведено позивачем всупереч приписів ст.66 Господарського процесуального кодексу України необхідності вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний". При цьому, позивач висловив припущення щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду у майбутньому, але їх не обґрунтував, на що суди попередніх інстанцій не звернули уваги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що прийняті у справі ухвала та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню. Відмовити про вжиття заходів до забезпечення позову,шляхом накладення арешту на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" код ЄДРПОУ 31430231, що знаходиться за адресою:місто Севастополь, набережна Адмірала Клокачова, номер 25 (двадцять п'ять).
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11110, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис "Хрустальний", м.Севастополь задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2011 року у справі №5020-554/2011 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року у справі №5020-554/2011 скасувати. Відмовити про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний", що знаходиться за адресою:місто Севастополь, набережна Адмірала Клокачова, № 25
4. Рішення господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 року у справі №5020-554/2011 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя в іншому складі суду.
Головуючий суддя М.Д. Запорощенко
Судді: Н.В. Акулова
С.В. Владимиренко