Сквирський районний суд Київської області

Справа № 2-378/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            29.06.2011 року  Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді –Клочко В.М.

               при секретарі судових засідань –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»про стягнення депозитного вкладу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” ( далі ВАТ КБ „Надра”) депозитного вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьома процентами річних за весь час прострочення в сумі 79 135, 54 грн. посилаючись на те, що 04.08.2008 року між нею та ВАТ КБ «Надра»було укладено договір № 558839 строкового банківського вкладу «Моє майбутнє»оформлений в рамках Пакету послуг «Базовий +»№ 1191631 (далі Договір).

За умовами договору Позивач передає, а відповідач приймає на депозитний рахунок грошовий вклад в сумі 64 000 грн. на строк 12 місяців і зобов’язується виплатити на користь позивача суму вкладу та проценти з розрахунку 17,1 % річних.

04.08.2008 року позивач виконав взяті на себе зобов’язання та вніс на депозитний рахунок № 558839 грошові кошти в сумі 64 000 грн., що підтверджується виданою квитанцією № 8361 від 04.08.2008 року.

03.08.2009 року позивач повідомив позивача в письмовій формі про свій намір отриманні належні їй грошові кошти в сумі 64 000 грн. та нараховані відсотки.

10.08.2009 року відповідач повідомив, що нарахована сума відсотків за депозитним вкладом, яка становить 10 944 грн..

Згідно заяви на видачу готівки № 6052 та № 6104 від 10.08.2008 року ВАТ КБ «Надра»частково виконав зобов’язання і повернув відсотки на суму 5 555 грн. Відсотки в сумі 5 394 грн.  перерахував на поточний картковий рахунок  відкритого в рамках договору. На даний картковий рахунок ВАТ КБ «Надра» встановив ліміт на зняття готівки в сумі 100 грн. на добу.

В період з серпня 2008 року по 04.11.2009 року позивачем було знято з карткового рахунку  5 394 грн..

24.12.2009 року ВАТ КБ «Надра»картковий рахунок було заблоковано.

В подальшому ВАТ КБ «Надра»відмовилось виплатити депозитний вклад та нараховані відсотки.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на вище зазначені обставини та просила ухвалити рішення по суті позовних вимог.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився про час та місце розгляду повідомлений належним чином, звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи без його участі та надіслав письмові заперечення у яких позов не визнав повністю посилаючись на те, що згідно п.1 постанови Правління Національного банку України від 10.02.2009 року № 59 у Банку затверджено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 10.02.2009 року до 10.02.2010 року, при цьому відповідно до п.4 вказаної постанови в Банку введено мараторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців –з 10.02.2009 року до 10.08.2010 року.

Відповідно до оголошення в газеті «Урядовий кур’єр»за 11.08.2009 року № 144 Правління Національного банку України продовжило дію мораторію на задоволення вимог кредиторів строком ще на 6 місяців –з 10.08.2009 року до 10.02.2010 року.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання перед кредиторами та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року N 168.

Судом встановлено, що 04.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»та ОСОБА_2 укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 558839 «Моє майбутнє»оформлений в рамках Пакету послуг «Базовий +»№ 1191631, у розмірі 64 000 грн. строком на 12 місяців тобто до                   04.08.2009 року, з датою повернення грошового вкладу 04.08.2009 року. З нарахуванням відсотків на основну суму вкладу в розмірі 17,1% річних.

04.08.2008 року ОСОБА_2, сторона за договором, виконала взяті на себе зобов’язання та внесла на депозитний рахунок № 558839 грошові кошти в сумі 64 000 грн., що підтверджується  квитанцією № 8361 від 04.08.2008 року.

03.08.2009 року ОСОБА_2 повідомила ВАТ КБ „Надра” про свій намір про повернення вкладу та нарахованих відсотків.

Згідно заяви на видачу готівки № 6052 та № 6104 від 10.08.2008 року ВАТ КБ «Надра»частково виконав зобов’язання і повернув відсотки на суму 5 555 грн. Відсотки в сумі 5 394 грн.  перерахував на поточний картковий рахунок  відкритого в рамках договору. На даний картковий рахунок ВАТ КБ «Надра» встановив ліміт на зняття готівки в сумі 100 грн. на добу.

В період з серпня 2008 року по 04.11.2009 року позивачем було знято з карткового рахунку  5 394 грн..

24.12.2009 року ВАТ КБ «Надра»заблокував картковий рахунок.

В подальшому ВАТ КБ «Надра»відмовилось виплатити депозитний вклад та нараховані відсотки.

Постановою правління Національного банку України N 59 від 10 лютого 2009 року у ВАТ КБ «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 10  лютого 2009 року до 10 лютого 2010 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.08.2009 року до 10.02.2010 року, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.

Відповідно до оголошення в газеті «Урядовий кур’єр»за 11.08.2009 року № 144 Правління Національного банку України продовжило дію мораторію на задоволення вимог кредиторів строком ще на 6 місяців –з 10.08.2009 року до 10.02.2010 року.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 527 ЦК України зазначається, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У ст. 610 ЦК України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст. 1058 ЦК п. 1 за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із ст. 1060 ЦК України п. 1 договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. П. 2 - за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. П. 3 - якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Суд такакож, звертає увагу, що відповідно до частини 2 ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, зокрема, у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання, у зв'язку з чим дія мораторію відповідно до ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на них не розповсюджується.

Таким чином, суд,  враховуючи приписи цивільного законодавства  та з конкретних обставин встановлених у судовому засіданні вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11,203,215,216,627,651,652,203,10561, 1068,1071,1073,1268 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про банки і банківську діяльність",   ст. ст. 10, 11, 57 - 64, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

          Позов задовольнити повністю .

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»на користь ОСОБА_2 не повернутий грошовий вклад з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення в сумі                     79 135, 54 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_3