Справа № 2-391/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

03 серпня 2011 року                                                                            П’ятихатський районний суд

                                                                                                 Дніпропетрвоської області

в складі головуючого-судді                                                   Митошоп В.М.

при секретарі                                                                           Білоус Ю.Ю.

за участю позивачки                                                               ОСОБА_1

представника позивача                                                           ОСОБА_2                                                                 

представника відповідача                                                       ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. П’ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Гермес»про визнання частково недійсною додатковоої угоди до договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до СФГ «Гермес»про визнання частково недійсною додатковоої угоди до договору оренди землі.

          В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 07.03.2006 року між нею та СФГ «Гермес»укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,766 га, що розташована на території Лозуватської сільської ради та належить їй на підставі державного акту на право власності на землю серії ДП № 028984 від 20.04.2004 року. Договір оренди було укладено строком на 5 років. 22 травня 2009 року до неї звернувся представник відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди, мотивуючи тим, що законодавством змінений мінімальний розмір орендної плати в зв’язку з чим необхідно внести зміни до договору. Додаткова угода складалась з двох аркушів, на одному з них вона поставила свій підпис, інший аркуш не читала. В цьому році п’ятирічний термін дії договору закінчується, тому звернулась до відповідача з проханням повернути їй земельну ділянку, на що отримала відповідь, що між нею та СФГ «Гермес»була підписана додаткова угода, якою вона передала належну їй земельну ділянку у користування відповідача до 2031 року. Просить визнати п. 2.1 Додаткової угоди, яким передбачено, що договір укладено на 25 років - недійсним, оскільки вказаний правочин було вчинено під впливом обману.

          В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та зазначила, що підписи на додатковій угоді належать їй, але при підписанні договору в тексті договору був відсутній п. 2.1. де на теперішній час викладено новий термін договору строком на 25 років.

          Представник позивачки ОСОБА_2 позов підтримав і пояснив, що при укладенні додаткової угоди між ОСОБА_1 та СФГ «Гермес»останні навмисно ввели позивачку в оману, щодо обставин, які мають істотне значення. Про те, що договір укладено на двадцять п’ять років не повідомили, умови щодо терміну дії договору вписали без згоди позивачки.

          Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що позивачка перед тим як підписувати додаткову угоду її читала, проти укладення договору оренди землі строком на 25 років не заперечувала, про що і свідчить її підпис.  

          Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

          07 березня 2006 року між ОСОБА_1 та СФГ «Гермес»укладено договір оренди земельної ділянки площею 6.766 га, що розташована на території Лозувастької селищної ради П’ятихатського району Дніпропетровської області, строком на 5 років, зазначений договір зареєстровано в Жовтоводському відділу ДРФ ДП «Центр ДЗК» 07.06.2006 року, що визнано сторонами та підтверджується копією договору /а.с.13-16/.

             Згідно п. 2.1. додаткової угоди № 1 від 22.05.2009р. до договору № 99  від 07.03.2006 року договір укладено на двадцять п’ять років, дана угода підписана позивачем, що сторонами не оспорюється та зареєстрована в Жовтоводському відділу ДРФ ДП «Центр ДЗК»25.01.2010 року /а.с 39/.

           Згідно копії розписки від 29.09.2009р. ОСОБА_1 не мала ніяких претензій до СФГ «Гермес», з приводу оренди належної їй земельної ділянки.

            Свідки ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що до підписання додаткової угоди ОСОБА_1  в їх присутності говорила, що має бажання після закінчення договору оренди землі, самостійно її обробляти, але при підписанні додаткової угоди останні присутніми не були.

          Згідно ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

          Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правовчину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

          Відповідно до ст. 60 ЦПК України обов»язок доказування і подання доказів покладено на сторону яка на них посилається, в той же час стороною позивача ніяких доказів в підтвердження своєї позиції не надано, та заявлено про відсутність будь яких доповнень та клопотань по справі.  

          Оскільки позивачем, не надано доказів в підтвердження укладення додаткової угоди під впливом обману з боку відповідача, в задоволені позову слід відмовити.

          Крім того, оскільки підстав для задоволення позову не має, відповідно до ст.  89 ЦПК України понесені позивачем витрати з відповідача стягненню не підлягають.

          На підставі ст. 203,215 ЦК України та керуючись ст.ст. 10,60,88,212-215 ЦПК України,  суд,-

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Гермес»про визнання недійсним п.2.1 додатковоої угоди № 1 від 22.05.2009р.  до договору оренди землі  № 99  від 07.03.2006р., та стягненню судових витрат  –відмовити.

          Апеляційна скарга  на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, через П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області.

              Головуючий суддя :