ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "07" грудня 2011 р.                                                                                    Справа № 6/66  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого       Козир Т.П.

суддівГольцової Л.А.

Іванової Л.Б.

перевіривши матеріали

касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок"

на рішення

та постановуГосподарського суду міста Києва від 29.06.2010

Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2011

у справі№ 6/66

господарського судуміста Києва

за позовомПриватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок"

доДніпровської районної у місті Києві ради

провизнання переважного права на викуп та визнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

позивача:         ОСОБА_4, довіреність б/н від 19.09.2011;

відповідача:    повідомлений належним чином, але не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

          Приватне акціонерне товариство "Дніпровський ринок" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної у місті Києві ради про визнання переважного права на викуп нежилого приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 19, літера "А" та визнання недійсним рішення від 29.09.2009 № 402 "Про внесення змін до рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 16.010.2008 №297 "Про внесення змін та доповнень до рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 26.06.2008 № 239 "Про затвердження переліку об’єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках" в частині позиції 70 підпункту 1.5 пункту 1.

          Рішенням Господарського суду міста Києва ввід 26.09.2010 у справі № 6/66 (суддя Ковтун С.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 у справі № 6/66 (колегія суддів у складі: головуючий суддя –Гарник Л.Л., судді –Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) рішення Господарського суду міста Києва ввід 26.09.2010 у справі №6/66 залишено без змін.

          Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Приватне акціонерне товариство "Дніпровський ринок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 у справі № 6/66, припинити провадження у справі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

          Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

          Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

Між Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією та позивачем 31.12.1997 укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ДКП "Дніпровський ринок", відповідно до п. 1.1 якого позивач прийняв у строкове платне володіння цілісний майновий комплекс ДКП "Дніпровський ринок", (загальна площа земельної ділянки становить 33 103,86 кв. м, в тому числі земельна ділянка по бульвару Перова, 19 –25 918,09 кв. м, земельна ділянка по вулиці Попудренко –2 271, 51 кв. м.), склад, вартість якого визначено відповідно до акту оцінки (додаток № 2) та передаточного балансу (додаток № 3).

          Пунктом 6.4 договору передбачено, що Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

          Звертаючись з листами від 18.12.2002 № 93 та від 31.03.2009 № 14 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, позивач просив надати дозвіл на проведення ремонтних робіт, капітального ремонту та реконструкцію приміщення, яке знаходиться за адресою: бульвар Перова, 19.

          Відповідні дозволи були надані позивачу з урахуванням виконання конкретних вимог (листи - відповіді від 27.12.2002 № 5-14-4605/4 та від 22.04.2009 № 2-19/55-1244/4).

29.08.2009 Дніпровською районною у місті Києві радою прийнято рішення № 402 "Про внесення змін та доповнень до рішення Дніпровський районної у місті Києві ради від 26.06.2008 № 239 "Про затвердження переліку об’єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках", згідно позиції 70 підпункту 1.5 пункту 1 якого до переліку об’єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, які підлягають приватизації у 2008-2009 роках, включено нежиле приміщення за адресою: бульвар Перова, 19, літера "А", площею 2984 кв. м та визначено спосіб продажу цього приміщення –аукціон.

          Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

          Згідно з п. 51 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000 № 1723-III, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

          Отже, п. 51 вказаної Програми передбачено право приватизації шляхом викупу саме об’єкта оренди.

          Господарськими судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи встановлено, що підставою для звернення до суду із даним позовом позивач визначає наявність у нього переважного права на позаконкурсну приватизацію нежилого приміщення за адресою: бульвар Перова, 19, літера А, шляхом його викупу у відповідності з п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" від 18.05.2000 №1723-ІІІ.

          Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

          Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Вирішуючи справу по суті спору, судами не досліджено питання, чи входить нежиле приміщення по бульвару Перова, 19, літера "А", яке є предметом позовних вимог у даній справі, до цілісного майнового комплексу по бульвару Перова, 19, який було передано по договору оренди від 31.12.1997.

Також, судами не враховано, що дозволи на роботи по ремонту та реконструкції приміщень ринку, Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією видавались саме на об’єкт по бульвару Перова, 19 (листи від 27.12.2002 № 5-14-4605/4, від 22.04.2009 № 2-19/55-1244/4). Не взяті до уваги та не досліджені первинні документи, на підставі яких здійснювались роботи та на які давалась згода за зазначеними вище листами Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.

          Крім того, касаційна інстанція звертає увагу, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30.09.2010 №787 "Про організаційно-правові заходи, пов’язані з виконанням рішення київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві" утворено з 31.10.2010 комісії з припинення районних рад, зокрема, Дніпровської районної у місті Києві ради (п. 5.розпорядження).

Відповідно до роз’яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 108, 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 у справі № 6/66.

Справу № 6/66 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя                                                                                   Т. П. КОЗИР

Судді                                                                                                          Л.А. ГОЛЬЦОВА

                                                                                                                         Л.Б. ІВАНОВА