Справа № 296/7686/22

2/296/1188/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року                 м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пшегалінської К.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Горячих В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна,

УСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду м. Житомира 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 подав вказаний позов, в якому просить поділити житловий будинок АДРЕСА_1 в натурі з припиненням права спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з виділом часток в житловому будинку в окремі жилі приміщення двох квартир та на земельну ділянку площею 0.0755 га кадастровий номер 1810136600:03:018:0056 з виділом часток в земельній ділянці в окремі земельні ділянки для обслуговування житла та господарських споруд із присвоєнням кожній окремого кадастрового номеру.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому на праві спільної часткової власності належить 83/200 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою. У зв`язку з неможливістю спільного користування нерухомим майном із ОСОБА_3 , який є співвласником вказаних житлового будинку та земельної ділянки та через неприязні стосунки, позивач змушений звернутися до суду із позовом щодо поділу спірного нерухомого майна в натурі з припиненням права спільної часткової власності і виділу кожному співвласнику часток житла та землі для відокремленого користування.

Ухвалою судді Анциборенко Н.М. від 28 листопада 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі з розглядом її в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а. с. 36).

24 січня 2023 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, де просить в позові ОСОБА_1 відмовити, оскільки в ньому не вказані які саме приміщення мають входити у виділені частки. Спірний житловий будинок має самочинні прибудови, які не можуть враховуватися при його поділі. Копія технічного паспорта, що надана позивачем, має розбіжності в плані будинку з планом, копію якого він надає та з якого вбачається, що приміщення будинку суттєво збільшилися, з`явилася ванна кімната (т. 1 а. с.42-43, 46-48).

08 лютого 2023 року позивач звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі судової будівельно-земельно-технічної експертизи з метою визначення варіантів поділу в натурі спірних житлового будинку та земельної ділянки (т. 1 а. с. 54-56).

Ухвалою від 08 лютого 2023 року суд призначив у справі судову будівельно-технічну та земельно–технічну експертизу на предмет визначення варіантів поділу в натурі житлового будинку і земельної ділянки площею 0.0755 га з кадастровим номером 1810136600:03:018:0056, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , проведення якої доручив експерту Свістунову І.С., а також, зупинив провадження у справі (т. 1 а. с. 61).

29 травня 2023 року до суду надійшов висновок судового експерта Свістунова І.С. за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно–технічної експертизи № 570/05-2023 від 25 травня 2023 року (т. 1 а. с. 82-133).

Ухвалою судді від 31 травня 2023 року провадження у справі було поновлене та призначене підготовче судове засідання (т. 1 а. с. 160).

17 липня 2023 року позивач надав суду заяву про підтримання позовних вимог та обрання варіанту поділу спірного нерухомого майна, відповідно до результатів проведеної у справі експертизи (т. 1 а. с. 165-167).

04 грудня 2023 року відповідач надав суду письмові пояснення, де вказує, що при проведенні експертизи експерт не врахував наявність в домоволодінні самочинно збудованих: тамбуру 1 (4,3 кв/м), прибудови а2, гаражу Г, сараю В, Д, надбудови Г1, Б1, Б2 (сараї), які не можуть бути враховані при поділі спірного будинку (т. 1 а. с. 184).

30 березня 2024 року ОСОБА_3 надав суду клопотання про виклик в судове засідання експерта Свістунова І.С. (т. 1 а. с. 190).

09 квітня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_3 про поділ майната призначено справу до судового розгляду по суті, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі (т. 1 а. с. 199).

30 травня 2024 року в судове засіданн я з`явився ОСОБА_4 для роз`яснення свого висновку і надання відповідей на питання суду та учасників справи.

19 липня 2024 року відповідач надав суду клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, оскільки всі варіанти висновку експерта Свістунова І.С. щодо поділу будинку, які пов`язані з варіантами поділу земельної ділянки не можуть бути прийнятними і експертиза проведена неякісно. В клопотанні ОСОБА_3 вказує, що при проведенні експертизи не враховано факт наявності у його приватній власності земельної ділянки площею 0,0755 га, не враховано та не відображено факт наявності двох ділянок землі загального користування. Зазначає, що експерт у своєму висновку звернув увагу, що в технічному паспорті від 18 квітня 2012 року, пред`явленому під час обстеження, площа забудови та об`єм житлового будинку (літ. «А») зазначений однією позицією з врахуванням самовільних приміщень, а тому залишкова вартість житлового будинку (літ. «А») також включає і вартість самовільних приміщень (т. 1 а. с. 211-212).

23 липня 2024 року представник позивача надала заяву про розгляд клопотання відповідача за їх з позивачем відсутності, в задоволенні якого просять відмовити (т. 1 а. с. 234).

Відповідач також 23 липня 2024 року надав суду заяву про розгляд його клопотання за його відсутності (т. 1 а. .с.235).

Ухвалою від 23 липня 2024 року судом клопотання ОСОБА_3 про призначення у справі повторної експертизи залишено без розгляду, в зв`язку з тим, що воно подане з порушенням процесуальних строків та без належного обґрунтування причин його подання з їх порушенням (т. 1 а. с. 238).

01 серпня 2024 року представник позивача надала суду заяву про підтримання позовних вимог та обрання варіанту № 3 поділу спірного нерухомого майна, відповідно до результатів проведеної у справі експертизи (т. 1 а. с. 239-240).

13 вересня 2024 року відповідач надав суду клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи і поновлення процесуального строку, в поновленні якого 13 лютого 2025 року протокольною ухвалою судом було відмовлено (т. 1 а. с. 246-249, т. 2 а. с. 8-14).

13 лютого 2025 року в судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав викладених у позові і в частині виділення часток спірного житлового будинку в окремі жилі приміщення визначити за позивачем квартиру з № 1, а за відповідачем квартиру з № 2. Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, жодний варіант експерта поділу нерухомого майна його довірителя не влаштовує, оскільки при проведенні експертизи, не враховано та не відображено факт наявності двох ділянок землі загального користування, а також, експерт дослідив документи надані відповідачем та врахував суму вартості самовільно прибудованих приміщень.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Встановлено, що відповідно до рішення Корольовського районного суду м. Житомира № 296/7647/17 2/296/607/21 від 23 лютого 2021 року, яке набрало законної сили 03 листопада 2021 року:

- ОСОБА_1 в порядку спадкування належить 83/200 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27732313 і частини земельної ділянки площею 0,0755 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136600:03:018:0056, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 77169011810;

- ОСОБА_3 належить 83/200 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна 27732313 та частини земельної ділянки площею 0,0755 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136600:03:018:0056, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 77169011810 (т. 1 а. с. 8-13).

Вказаним рішення судом встановлено, що ОСОБА_5 та  ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, під час проживання у якому ними було набуто 83/100 частин житлового будинку за адресою:  АДРЕСА_1  на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.04.2000 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Прімою Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №1365, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27732313 та земельну ділянку площею 0,0755 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою:  АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136600:03:018:0056, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 771690118101.

Відповідно до ст. 60, 63, 70 СК України та ст. 1216, 1218 ЦК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обв`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5  померла, спадщину після смерті якої прийняв ОСОБА_1 , внаслідок чого 83/100 частин житлового будинку за адресою:  АДРЕСА_1  та земельна ділянка площею 0,0755 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою:  АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136600:03:018:0056 належить на праві спільної сумісної власності  ОСОБА_1  та ОСОБА_3 , частки майна яких є рівними.

Вказані обставини, відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, не доказуються при розгляді цієї справи.

Крім того, судом встановлено, що позивачу на підставі договору дарування частини житлового будинку від 22 серпня 2012 року належить 17/200 частин спірного житлового будинку, до якого належать сарай літ. «Б», уборна літ. «У», огорожа № 1, 2 та вбиральня літ. «У», а на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 жовтня 2022 року належить 17/400 частин цього ж будинку, до якого також належать сарай літ. «Б», уборні літ. «У», «У1» і огорожа № 1-2 (т. 1 а. с. 24, 26).

Позивач вказує, що через неприязні стосунки з відповідачем та неможливістю користування нерухомим майном, що перебуває у спільній частковій власності він бажає поділити його в натурі.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, й будує таке рішення на основі чинного закону, що регулює спірні правовідносини, та правових висновках Верховного Суду України, Верховного Суду.

Суд застосовує правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також, постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц, відповідно до яких при розгляді справи суд має врахувати те, що визначальним для поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників, що відповідає спірним правовідносинам.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Поняття спільної часткової власності визначено у ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч. 1 ст. 364 ЦК України).

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 19 травня 2021 року, справа № 501/2148/17, провадження № 61-22087св19, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними.

При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.

При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.

Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Судом встановлено, що спірне майно, відповідно до вказаних у справі правовідносин, належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв`язку з  чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, який перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Разом із цим, право співвласника на виділ частки зі спірного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов`язок іншого співвласника сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається із дійсної вартості майна на час розгляду справи.

Обов`язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимогу про виділ частки, і не передбачається обов`язковість згоди інших співвласників на такий виділ та не ставить право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників й мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

При вирішення спору між позивачем та відповідачем, суд покладає в основу Висновок судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 570/05-2023 від 25 травня 2023 року, призначеної судом у справі та проведеної судовим експертом Центру будівельних та земельних експертиз Свістуновим І.С.

Згідно вказаного висновку, поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 вбачається технічно можливим, за умови відступу від ідеальних часток його співвласників. На розгляд суду запропоновані технічно можливі варіанти поділу житлового будинку та господарських будівель і споруд, які розташовані за вказаною адресою, що розроблені із відступом від ідеальних часток співвласників та зазначенням: розміру частки по вартості, що становлять приміщення житлового будинку та господарські будівлі і споруди, які пропонуються виділити кожному із співвласників; розміру компенсації у зв`язку з відхилення від розміру часток співвласників; переліку необхідних будівельних робіт в житловому будинку для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонується виділити співвласникам, викладено у дослідницькій частині в таблицях і зображено на схемах в додатках до висновку.

Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:018:0056 площею 0,0755 та, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до вимог нормативно-правових актів та часток співвласників, також є технічно можливим. Можливі варіанти поділу земельної ділянки розроблені виходячи із часток співвласників з урахуванням варіантів поділу земельних поліпшень, що надані в дослідницькій частині, зображені на схемах в додатках до висновку та інформація про які міститься в таблицях висновку.

Вивчивши наведені у висновку варіанти поділу житлового будинку, врахувавши позицію щодо розподілу спільної часткової власності обох сторін, суд вважає, що спірний будинок можливо поділити у натурі відповідно до часток співвласників кожній зі сторін спору та може бути виділено відокремлені частини будинку із самостійними квартирами. Запропонований експертом варіант № 3 розподілу відповідає найкращим інтересам сторін, є наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечує можливість експлуатації будинку і господарських будівель як окремих об`єктів нерухомості, необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль.

При цьому суд враховує, що будь-яких застережень щодо неможливості поділу цього будинку за вказаним варіантом через рік його побудови та фізичний знос, а отже і проблемність проведення будь-яких ремонтно-будівельних робіт, висновки експертизи не містять. Крім того, ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14, провадження № 61-33938св18, від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18, провадження № 61-1284св22.

Крім того, з урахуванням поділу спірного будинку в натурі відповідно до часток співвласників кожній зі сторін та виділення їм відокремлених частин будинку у самостійні квартири згідно варіанту № 3 будівельно-технічної експертизи, суд доходить висновку про наявність підстав для поділу земельної ділянки співвласникам, відповідно до їх часток у праві спільної часткової власності за варіантом № 3 земельно-технічної експертизи № 570/05-2023 від 25 травня 2023 року.

Судом надана правова оцінка заперечень відповідача та його представника проти позову, та вважає, що останні не заслуговують на увагу, й у тому числі, з огляду на вказані правові висновки Верховного Суду, викладені у подібних правовідносинах, й проведеної судової будівельно-технічної експертизи, її висновку із запропонованими 6-ма варіантами поділу майна, яким судом надана оцінка, обраному третьому варіанту поділу будинку, який найбільш відповідає часткам майна співвласників у спільному частковому майні, тому такі заперечення не можуть бути прийняті судом та покладені в основу рішення як такі, що спростовуються доказами, наданими позивачем у справі.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими й доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що їх спростовують судом не встановлені.

Керуючись ст. 183, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 267, 268, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна – задовольнити.

Поділити в натурі житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з відхиленням від ідеальних часток співвласників по площі житлового будинку і по вартості будівель та споруд, відповідно до варіанту № 3 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 570/05-2023 від 25 травня 2023 року:

1.Виділити у приватну власність ОСОБА_1 217/400 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , яка складається з: коридору № 1-1 (площею 5,40 кв/м); коридору № 1-2 (площею 4,80 кв/м); житлової кімнати № 1-3 (площею 14,20 кв/м); туалету № 1-4 (площею 0,90 кв/м); ванної № 1-5 (площею 2,40 кв/м); кухні № 1-6 (площею 10,00 кв/м); коридору № 2-1 (площею 3,20 кв/м); коридору № 2-2 (площею 7,40 кв/м); житлової кімнати № 2-3 (площею 26,8 кв/м); житлової кімнати № 2-4 (площею 11,80 кв/м), з виділенням їх в окрему квартиру АДРЕСА_2 .

2.Виділити у приватну власність ОСОБА_1 господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 41/100 частин сараю літ. «Б», уборну літ. «У1», 19/100 частин огорожі 1-2.

3.Виділити у приватну власність ОСОБА_3 183/400 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , яка складається з: коридору № 2-5 (площею 5,40 кв/м); туалету № 2-6 (площею 0,80 кв/м); кухні № 2-7 (площею 11,40 кв/м); житлової кімнати № 2-8 (площею 15,40 кв/м); житлової кімнати № 2-9 (площею 24,30 кв/м); ванної № 2-10 (площею 1,90 кв/м); тамбуру І (площею 4,30 кв/м), з виділенням їх в окрему квартиру АДРЕСА_3 .

4.Виділити у приватну власність ОСОБА_3 господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 59/100 частин сараю літ. «Б», уборну літ. «У», 81/100 частин огорожі 1-2.

5.Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

6.Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які виділяються співвласникам в житловому будинку:

-зобов`язати ОСОБА_1 між коридором № 1-2 (площею 4,8 кв/м) та житловою кімнатою № 2-4 (площею 11,8 кв/м) пробити новий дверний проріз з подальшим влаштуванням внутрішнього дверного блоку із штукатуренням укосів;

-зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 між коридором № 2-2 (площею 7,4 кв/м) та житловою кімнатою № 2-9 (площею 24,3 кв/м), житловою кімнатою № 2-4 (площею 11,8 кв/м) та коридором № 2-5 (площею 5,4 кв/м) демонтувати дверні блоки з подальшим закладанням дверних прорізів із штукатуренням з обох сторін.

7.Для відповідності вимогам будівельних норм:

-зобов`язати ОСОБА_3 між житловою кімнатою № 2-8 (площею 15,4 кв/м) та ванною № 2-10 (площею 1,9 кв/м) демонтувати суміжні перегородки;

-зобов`язати ОСОБА_1 між ванною № 1-5 (площею 2,4 кв/м) та кухнею № 1-6 (площею 10,0 кв/м), коридором № 1-1 (площею 5,4 кв/м) та кухнею № 1-6 (площею 10,0 кв/м) демонтувати суміжні перегородки;

-зобов`язати ОСОБА_1 в туалеті № 1-4 (площею 0,9 кв/м) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з туалету на комору;

-зобов`язати ОСОБА_3 в туалеті № 2-6 (площею 0,8 кв/м) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з туалету на комору;

-зобов`язати ОСОБА_1 влаштувати нову глуху перегородку, яка розділить кухню № 1-6 (площею 10,0 кв/м) в частках: 75/100 та 25/100 з відповідним функціональним призначенням: кухня та санвузол, передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з кухні на санвузол (влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання, та ін.);

-зобов`язати ОСОБА_1 влаштувати нову перегородку з дверним прорізом, яка розділить коридор № 1-1 (площею 5,4 кв/м) в частках: 89/100 та 11/100 з відповідним функціональним призначенням: коридор та кухня, передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з коридору на кухню (влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання, газопостачання та ін.);

-зобов`язати ОСОБА_3 влаштувати нову перегородку з дверним прорізом, яка розділить житлову кімнату № 2-8 (площею 11,8 кв/м) в частках: 81/100 та 19/100 з відповідним функціональним призначенням: коридор та санвузол, передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з житлової кімнати на санвузол (влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання, та ін.)

8.Для проведення ремонтно-будівельних робіт та будівельних робіт, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 розробити проектно-кошторисну документацію у встановленому законом порядку, на підставі вихідних даних та погодити з відповідними службами і установами.

9.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за відступ від рівності часток у будинку в розмірі 49 457 (сорок дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн.

Поділити в натурі земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:03:018:0056 площею 0,0755 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 3 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 570/05-2023 від 25 травня 2023 року.

Для забезпечення доступу ОСОБА_1 до відповідної частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами надати земельні ділянки загальною площею 377,5 кв/м (0,03775 га), а саме ділянку:

-площею 56,8 кв/м (0,00568 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена штрихуванням зеленого кольору), яка проходить по точках: 8-9-10-11-12-13-14-15-8, зі сторонами: 8,07м-5,15м-5,7м-1,67м-3,21м-1,8м-0,08м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»);

-площею 0,6 кв/м (0,00006 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена штрихуванням зеленого кольору), яка проходить по точках: 19-20-21-19, зі сторонами: 0,15м-4,06м-лінія проходить по лінії поділу сараю (літ. «Б»);

-площею 320,1 кв/м (0,03201 га), що на схемі позначена під № 3 (зображена штрихуванням зеленого кольору), яка проходить по точках: 1-2-28-23-24-25-26-27-1, зі сторонами: 16,58м-11,94м-4,59м-7,32м-7,45м-12,55м-6,06м-11,67м.

Для забезпечення доступу ОСОБА_3 до відповідної частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами надати земельну ділянку площею 377,5 кв/м (0,03775 га), що на схемі позначена під № 4 (зображена штрихуванням блакитного кольору), яка проходить по точках: 2-3-4-5-6-7-8-15-14-16-17-18-19-21-22-23-28-2, зі сторонами: 10,42м-10,05м-6,15м-6,86м-4,89м-5,7м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)-0,08м-3,65м-0,3м-1,95м-3,15м-лінія проходить по лінії поділу сараю (літ. «Б»)-1,74м-4,5м-4,59м-11,94м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

       Суддя Н. М. Анциборенко

Сторони у справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5