Справа № 349/317/25

Провадження № 2/349/247/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 квітня 2025 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У березні 2025 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Микитчин П.С., звернулася до суду з позовом до Рогатинської міської ради, в якому просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай), в розмірі 1,25 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Рогатинської міської ради, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Позов обгрунтований тим, що у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно - земельну частку (пай), розміром 1,25 умовних кадастрових гектарів у землі, яка перебувала у колективній власності спілки власників селянських господарств «Україна» та знаходиться на території Рогатинської міської ради Івано-Франківської області.

Зазначає, що вона є спадкоємцем, яка має право на спадкування за заповітом. Спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині  немає. Спадщину прийняла, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, однак через втрату земельного сертифікату не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відповідач Рогатинська міська рада Івано-Франківської області подала відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначено, що відповідач частково визнає позов, зокрема не заперечує щодо визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності лише на частину земельної частки (паю), оскільки позивачка не є єдиним спадкоємцем за заповітом. Спадкодавець ОСОБА_2 визначила у заповіті трьох спадкоємців, з яких лише один спадкоємець ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини, а інший спадкоємець ОСОБА_4 померла не прийнявши спадщину. Однак в позовній заяві відсутні відомості про спадкоємців ОСОБА_4 , які мають право на прийняття належної їм частки у спадщині в порядку ст.1276 ЦК України.

Представник позивачки адвокат Микитчин П.С. подав відповідь на відзив, де зазначив, що відповідач невірно витлумачив положення ст. 1276 ЦК України, адже спадкоємець ОСОБА_4 померла після спливу шестимісячного строку встановленого для прийняття спадщини, що відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 , не реалізувавши у встановлений законом строк право на прийняття спадщини, а отже вважається такою, що не прийняла спадщини.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Микитчин П.С. просив справу розглядати за їхньої відсутності, про що зазначив у клопотанні .

Рогатинська міська рада Івано-Франківської області подала заяву про розгляд справи за відсутності її представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_2 набула право на земельну частку (пай) в розмірі  1,25 умовних кадастрових гектарів у землі, яка перебувала у колективній власності спілки власників селянських господарств «Україна» в с. Григорів Рогатинського  району Івано-Франківської  області, що  підтверджується включенням  її до  списку громадян-членів  колективного  сільськогосподарського  підприємства, який є  додатком  до  Державного  акта на право  колективної  власності  на  землю  серії II- IФ №000076  10-09-1/000019 , виданого   СВСГ «Україна» в с. Григорів  Рогатинського  району  Івано-Франківської  області; архівним витягом з розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 29 липня 2005 року №116 ( а.с. 16-20, 22 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла в с. Григорів, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 5).

У зв`язку із смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належну їй земельну частку (пай), яка знаходиться на території Рогатинської міської ради Івано-Франківської області.

Згідно копії заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Григорівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області 8 вересня 1993 року та зареєстрованого в реєстрі за № 27, ОСОБА_2 все належне їй майно заповіла в рівних частках: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ( а.с. 9 ).

Відповідно до копії довідки Підмихайлівського старостинського округу виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області від 23 вересня 2024 року №17-11/44, заповіт ОСОБА_2 не змінений та не скасований ( а.с. 8 ).

Встановлено, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 05 листопада 2024 року (а.с.11).

Також встановлено, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 не прийняла спадщину у визначений законодавством строк, та 14 жовтня 2024 року подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Іваненко Н.М. (а.с.12).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа до майна ОСОБА_2 заведена 04 березня 2025 року приватним нотаріусом Клід О.Я. ( а.с. 37 ).

Постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Клід О.Я. від 04 березня 2025 року № 117/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності спадкодавця на нерухоме майно. Згідно матеріалів спадкової справи № 48/2025р спадкоємцем за заповітом є донька ОСОБА_1 ( а.с. 21 ).

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

       Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

       Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

       При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені   в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

       Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України 1990 року кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

       Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

       У частині другій статті 23 цього Кодексу визначено, що державний акт

на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.До державного акта додається список цих громадян.

       Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі

(на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

       Згідно з частинами першою, другою статті 2 вказаного Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

       Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року

№ 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

       Згідно з пунктом 2 цього Указу  право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

       Таким чином, право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов:

1) перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; 2) отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; 3) включення особи до списку, доданого до цього акта.

       Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц , від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17, від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 , від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19, від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18, від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19 .

       За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 за життя була включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додавався до державного акта на право колективної власності на землю, тобто вона набула право на земельну частку (пай) у спілці власників селянських господарств «Україна» в с. Григорів і це право входить до складу спадщини.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правилаЦивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР).

Оскільки спадщина відкрилась до 01 січня 2004 року, тому до відносин спадкування суд застосовує норми ЦК УРСР 1963 року.

Статтею 524 ЦК УРСР було передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до вимогст. 548 ЦК УРСР для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

За ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачка має право на визнання за нею права власності на земельну частку ( пай ) лише в розмірі 1/3 частки , яка визначена заповітом, то суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Статтею 1276 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

За матеріалами справи встановлено, що один із спадкоємців за заповітом ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини , а тому 1/3 частка у спадщині, яку вона мала право прийняти, переходить до позивачки ОСОБА_1 , оскільки інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 померла після відкриття спадщини та в встановлений законом строк спадщину не прийняла, тому положення ст.1276 ЦК України до цих правовідносин не застосовуються.

Право власності на землю гарантується відповідно до положень ст.14 Конституції України.

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки спадкодавець ОСОБА_2  набула право на земельну частку (пай) у колективній власності спілки власників селянських господарств «Україна», а спадкоємець за  заповітом ОСОБА_1   прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом  на земельну частку (пай) у зв`язку з відсутністю документа, що засвідчує право власності, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1   до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про  визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування -  задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай), в розмірі 1,25 умовних кадастрових гектарів у землі,яка перебувала у колективній власності спілки власників селянських господарств «Україна » та знаходиться на території Рогатинської міської ради Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

       Позивачка:  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 ,  місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Рогатинська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м. Рогатин, вул. Галицька,65, код ЄДРПОУ 04054323.

Повний текст рішення складено 14 квітня 2025 року.

Суддя Р.Г. Могила