08.11.2011

Справа  № 11-1739/2011                                  Головуючий в 1 інст.: Слюсаренко О.В.

Категорія:  розгляд подання

про умовно-дострокове

звільнення                                                                                        Доповідач:  Жила І.Е.

У Х В А Л А

іменем           України

8 листопада 2011 року                                                                                         м.Херсон

        Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

                                      головуючого судді –Жили І.Е.

                                                           суддів – Післєгіної Л.М., Сажинова В.В.                           

                                     з участю прокурора – Литвиненка О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову місцевого Суворовського районного суду м.Херсона  від  30.08.11р.,

в с т а н о в и л а :

        Цією постановою відмовлено в задоволенні спільного подання адміністрації Північної виправної колонії №90 УДДУ ПВП в Херсонській області та Херсонської міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення засудженого:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, уродженця с.Юрівка Білогірського району Хмельницької області, українця, гр-на України, освіта неповна середня, неодруженого, раніше судимого, останній раз: 26.06.09р. Дніпровським районним судом м.Херсона за ст..ст.185 ч.2, 71 КК України на 3 роки позбавлення волі (початок строку 13.04.09р., кінець строку 13.04.12р.).

        Відмовляючи у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1, суд зазначив у постанові, що засуджений під час відбування покарання до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має 2 заохочення. При цьому, пославшись на тяжкість вчиненого злочину, прийшов до висновку, що засуджений не довів свого виправлення.

        В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує на необґрунтованість постанови суду. Так, суд не вірно в постанові вказав початок та кінець строку відбування покарання. На час розгляду справи, він мав три заохочення за добру поведінку та сумлінне ставлення до праці, проте суд помилково вказав про наявність лише двох заохочень. Суд не врахував, що він не має стягнень, працевлаштований. Просить постанову суду скасувати.

        Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про часткове задоволення апеляції, про скасування постанови суду з направленням справи на новий судовий розгляд, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

        Суд допустив неправильне застосування кримінального закону, неповноту та однобічність з’ясування обставин, необхідних для правильного вирішення справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону.

        Згідно зі ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання  може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Таке звільнення  може бути застосовано після фактичного відбуття засудженим  не менше половини  строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості.

        Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.02р. №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії  повинні ретельно  з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також його наміри  щодо прилучення до суспільно корисної праці.

        Згідно зі ст.407 ч.1 КПК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання здійснюється відповідно до ст.81 КК України.

        Суд вказані вимоги закону не виконав, не з’ясував питання чи довів ОСОБА_1  своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Суд повно та всебічно не дослідив всіх даних про особу засудженого, не дав належної оцінки матеріалам справи, не з’ясував чи був ОСОБА_1 працевлаштований у виправній колонії та як ставився до своїх обов’язків, чи брав участь у роботах з благоустрою колонії і прилеглої до неї території, поліпшення житлово-побутових  умов засуджених або допоміжних роботах із забезпечення колонії продовольством, як то передбачено ст.118 КВК України. Крім того, суд не з’ясував питання щодо додержання ОСОБА_1 вимог режиму, чи були на час розгляду справи застосовані до нього заходи заохочення, чи має він незняті та непогашені заходи стягнення, чи брав він участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також які його наміри  щодо прилучення до суспільно корисної праці.

        Посилання суду на недоведеність засудженим свого виправлення, як на підставу для відмови в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання –є необґрунтованим, оскільки така підстава ст.81 КК України не передбачена.

        При таких обставинах постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

        Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів –

у х в а л и л а :

        Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити, а  постанову щодо нього місцевого Суворовського районного суду м.Херсона  від  30.08.11р. про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання –скасувати.

        Справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду, іншим складом суддів.

        Головуючий :

        Судді :