Справа 2-82/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2011 року

Староміський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого –судді Шидловського О.В.

при секретарі - Антоновій К.Є.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

відповідачів:

представника АДРЕСА_1 Кравчука В.П.,

ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

представника третьої особи КП «ВМБТІ» Журавський А.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до гаражного кооперативу №1, ОСОБА_8, виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за участю третіх осіб державного підприємства «Центр Державного земельного кадастр»в особі Вінницької регіональної філії, Вінницької міської ради управління Держземагенства у м. Вінниці Вінницької області комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №786793 від 04.03.2009р. скасування його реєстрації, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.11.2009р. №2517, свідоцтва про право власності на гараж АДРЕСА_1 та скасування його реєстрації, усунення перешкод в користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_11 звернувся з позовом до гаражного кооперативу №1, ОСОБА_8, виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_12, за участю третіх осіб державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру»в особі Вінницької регіональної філії, Вінницької міської ради управління Держземагенства у м. Вінниці Вінницької області, комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №786793 від 04.03.2009р. скасування його реєстрації, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.11.2009р. №2517, свідоцтва про право власності на гараж АДРЕСА_1 та скасування його реєстрації, усунення перешкод в користуванні власністю.

Позов мотивував тим, що являється власником будівлі. Під частиною будівлі, що перебуває у його власності АДРЕСА_1 була передана у власність земельна ділянка, чим порушується його права в користуванню належним йому майном. На даху його будівлі були побудовані гаражі, що призводить до руйнування його будівлі. На один з гаражів було видано свідоцтво про право власності, що створюють йому перешкоди в користуванні майном, що зумовило подання відповідного позову до суду.

Просить суд, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№786793 від 04.03.2009р. зареєстрований за №020900380003 та скасування його реєстрацію, визнати незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.11.2009р. №2517 та свідоцтво про право власності на гараж АДРЕСА_1 в ГК№1 та скасувати його реєстрацію; відновити становище, яке існувало до порушення та усунути перешкоди в користування власністю шляхом знесення гаражів під №189,190,191 з підвалами, які знаходяться в користуванні членів АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_12.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №786793 від 04.03.2009р. зареєстрований за №020900380003 та скасувати реєстрацію права власності. Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.11.2009р. №2517 та свідоцтва про право власності на гараж АДРЕСА_1 в ГК№1 та скасувати реєстрацію права власності; Усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом знесення гаражів під №189,190,191 з підвалами, які знаходяться в користуванні членів АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_12 за їх рахунок.

Позивач та його представник в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з викладених в позовній заяві обставин.

Представник гаражного кооперативу №1 Кравчук В.П. заперечував проти задоволення позовних вимог вважає, що дії відповідачів жодним чином не порушують права позивача.

ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_13 заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на письмові заперечення додані ними до матеріалів справи (а.с. 41).

Представник Вінницької міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_14 при вирішенні справи по суті поклався на думку суду.

ОСОБА_6 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на письмові заперечення додані ним до матеріалів справи (а.с. 52).

ОСОБА_10 на розгляд справи жодного разу не з’явився хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

Представник ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Вінницької регіональної філії Німченко О.В. при вирішенні справи по суті поклався на думку суду.

Представник управління Держкомзему у м.Вінниці Вінницької області при вирішенні справи по суті поклався на думку суду.

Представник КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації»Журавський А.Т. при вирішенні справи по суті поклався на думку суду.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини на які посилався у позовній заяві позивач є обґрунтованими, в тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виниклі правовідносини врегульовані ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24,59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні ст. 120 ЗК України, ст.ст. 15,16,21,236,319,331,377,391,393 ЦК України, ст. 27, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” п.п. 3,4, 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом МЮУ від 05.07.2002р. №7/5, „Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею”, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999р. №43”

Судом встановлено, що позивач являється власником будівель та споруд загальною площею 594,4кв.м. розташованих по пров. Щорса за №3а, що підтверджується договором купівлі-продажу від 17.12.2002р. та реєстраційним посвідченням від 02.01.2003р.

Відповідно до ст. 120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічні правові позиції закріплені і в ст. 377 ЦК України

Отже, відповідно до вимог закону до позивача перейшло право на земельну ділянку, що розташована під складом та право на земельну ділянку, яка необхідна для його обслуговування.

Згідно висновку (по другому та третьому питанням) судової будівельно-технічної експертизи від 10.08.2010р. №919 складеного ТОВ «Подільським центром судових експертиз» на земельній ділянці яка надану у власність гаражному кооперативу №1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 04.03.2009р. та рішення Вінницької міської ради від 25.12.2007р. №1665, розташована будівля складу під літерою «Б», яка належить ОСОБА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від 17.12.2002р. Для користування будівлею складу під літерою «Б»необхідна земельна ділянка, що розташована під будівелю загальною площею 73 кв.м., яка передана у власність АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.4 „Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею”, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999р. №43” державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. П. 1.16 Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду.

Як вбачається із державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №786793 від 04.03.2009р. зареєстрованого за №020900380003 він видавався на підставі рішення Вінницької міської ради від 25.12.2007р. №1665. Згідно постанови Староміського районного суду м. Вінниці від 24.09.2010р. справа №2-а-312/10, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011р. зазначене рішення було визнано протиправним та скасовано в частині земельної ділянки площею 73.кв.м.

Отже, частково визнано протиправним та скасовано документ, що є підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №786793 від 04.03.2009р. зареєстрованого за №020900380003, що є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до вимог постанові пленуму Верховного Суду України, який №7 від 16.04.2004р „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” звертає увагу судів, що виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України (далі —ЗК), ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України (далі —ЦПК), ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі —ГПК) судам підвідомчі справи за заявами: з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Тому позовні вимого щодо скасування реєстрації права власності також підлягають задоволенню в зв’язку визнанням недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Згідно висновку (по четвертому та п’ятому питанням) судової будівельно-технічної експертизи експертизи від 10.08.2010р. №919 складеного ТОВ «Подільським центром судових експертиз» загальна внутрішня площа будівлі складу під літерою «Б»менша на 27 кв.м., відносно загальної внутрішньої площі будівлі складу під літерою «Б», яка належить ОСОБА_1 за рахунок збудованого погрібу, який входить до складу гаража що розташований в гаражному кооперативі №1 по пров. Щорса, 2 в м. Вінниці та належить ОСОБА_4 (свідоцтво про право власності на гараж в АДРЕСА_1 від 12.11.2009р.) Над будівлею складу під літерою «Б» яка на час поведення дослідження зменшена з 70м.кв. до 43м.кв. розташовані два гаражі з підвалами №189-190, якими користуються ОСОБА_9, ОСОБА_12 Відповідно до нормативних документів з питань обстеження, паспортизації безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд, які належать ОСОБА_1 за рахунок дефектів та пошкоджень зовнішньої стіни, які виникли внаслідок будівництва цегляних стін та залізобетонних перекриттів двох гаражів, які належать АДРЕСА_1 та одного гаража, який належить ОСОБА_4 непридатна для нормальної експлуатації..

П. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом МЮУ від 05.07.2002р. №7/5 оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: органами місцевого самоврядування, - фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Згідно п. 3.4. зазначеного вище положення таким документом являється рішення органу місцевого самоврядування.

З пояснень наданих суду представником виконавчого комітету Вінницької міської ради та з урахуванням зазначених вище вимог тимчасового положення за відсутністю рішення про відведення земельної ділянки або державного акту на землю ОСОБА_4 не було видано свідоцтво про право власності та прийняте рішення про його видачу.

Закон не визначає моменту недійсності державного акта на право власності на земельну ділянку або моменту визнання протиправним рішення про надання земельної ділянки у власність.

Тому у відповідності до положень ч.8 ст.8 ЦПК України судом застосовується закон, що регулює подібні за змістом правовідносини.

Ст. 236 ЦК України визначає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, і рішення суб’єкта владних повноважень та державний акт виданий на підставі зазначеного рішення вважаються недійсними з моменту їх прийняття та видачі.

З урахуванням вищевикладеного підстави для прийняття рішення виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 12.11.2009р. №2517 про видачу свідоцтва про право власності на гараж ОСОБА_4 в даний час відсутні.

Крім того відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав є визнання незаконним рішення.

Ст. 21 ЦК України визначає, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Ст. 393 ЦКУ України регламентує, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З висновку судоівої будівельно-технічної експертизи від 10.08.2010р. №919 складеного ТОВ «Подільським центром судових експертиз» вбачається, що прийняттям рішення по видачу свідоцтва про право власності порушуються права ОСОБА_1 як власника майна, оскільки виробничі будівлі і споруди, які належать ОСОБА_1 за рахунок дефектів та пошкоджень зовнішньої стіни, які виникли внаслідок будівництва цегляних стін та залізобетонних перекриттів двох гаражів, які належать АДРЕСА_1 та одного гаража, який належить ОСОБА_4 непридатні для нормальної експлуатації..

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні ”, встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституцією України, Законами України та підзаконними нормативно-правовим актами, що не було зроблено виконавчим комітетом Вінницької міської ради.

Враховуючи те, що свідоцтво про право власності на гараж є похідним документом і видається у відповідності до п.п..3,46.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом МЮУ від 05.07.2002р. №7/5 на підставі рішення у випадку визнання незаконним рішення про його видачу відсутні підстави для його видачі.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Тому позовні вимоги, щодо скасування реєстрації права власності на гараж, також підлягають задоволенню в зв’язку визнанням незаконним свідоцтва про право власності на гараж.

Щодо відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_12, то з доказів, що були надані суду сторонами вбачається, що будівлі гаражів №189,190 збудовані без відповідного дозволу, затвердженого та погодженого проекту, відсутні також акти про прийомку їх в експлуатацію.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

          З висновку судової будівельно-технічної експертизи (по четвертому та п’ятому питанням) від 10.08.2010р. №919 складеного ТОВ «Подільським центром судових експертиз»вбачається, що над будівлею складу під літерою «Б» яка на час поведення дослідження зменшена з 70м.кв. до 43м.кв. розташовані два гаражі з підвалами №189-190, якими користуються ОСОБА_6, ОСОБА_12 Відповідно до нормативних документів з питань обстеження, паспортизації безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд, які належать ОСОБА_1 за рахунок дефектів та пошкоджень зовнішньої стіни, які виникли внаслідок будівництва цегляних стін та залізобетонних перекриттів двох гаражів, які належать АДРЕСА_1 та одного гаража, який належить ОСОБА_4 непридатна для нормальної експлуатації.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Законм можуть бути встановлені іншіспобои захисту прав.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ст. 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В даному випадку усунення перешкод в користванні нележним мені майном полягає у знесенні самочинно побудованих будівель гаражів №189,190 з підвалами, якими користуються ОСОБА_6 та ОСОБА_12,

В зв’язку із визнанням недійсними правовстановлюючих документів на гараж ОСОБА_4 та скасування реєстрації права власності з аналогічних підстав слід задовільнити і позовні вимоги про знесення гаражу АДРЕСА_1.

Підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Підстави для допущення негайного виконання судового рішення відсутні.

В зв’язку із задоволенням позову також слід стягнути з відповідачів судові витрати, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись постановою Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 N 7, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24,59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні ст. 120 ЗК України, ст.ст. 15,16,21,236,,319,331,377,391,393 ЦК України, ст. 27, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” п.п. 3,4, 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом МЮУ від 05.07.2002р. №7/5, „Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею”, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999р. №43”, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 216, 218 ЦПК України суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до гаражного кооперативу №1, ОСОБА_8, виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_12 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №786793 від 04.03.2009р. скасування його реєстрації , визнання незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.11.2009р. №2517, свідоцтва про право власності на гараж АДРЕСА_1 та скасування його реєстрації, усунення перешкод в користуванні власністю задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №786793 від 04.03.2009р. зареєстрований за №020900380003 та скасувати реєстрацію права власності.

Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.11.2009р. №2517 та свідоцтво про право власності на гараж АДРЕСА_1 в ГК№1 та скасувати реєстрацію права власності;

Усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом знесення гаражів під №189,190,191 з підвалами, які знаходяться в користуванні членів АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_12 за їх рахунок.

Судові витрати в розмірі 62,50 (шістдесят дві гривні п’ятдесят копійок) грн., що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та державного мита стягнути солідарно з ОСОБА_8, виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: