донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.11.2011 р. справа №7/20/07
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Азарової З.П.
суддівГези Т.Д.
Малашкевича С.А.
При секретарі судового засіданні: Куляс Т.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1. –представник за дов.
від відповідача:ОСОБА_2 –представник за дов.
від третьої особи:не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя"
на рішення
господарського суду Запорізької області
від05 вересня 2011р.
у справі№ 7/20/07 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.)
за позовом:Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна м.Василівка
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Фізичної особи ОСОБА_3 м.Запоріжжя
про визнання недійсним правочину
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. по справі № 7/20/07 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.) задоволені позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна м.Василівка до відповідача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне" за участю третьої особи: Фізичної особи ОСОБА_3 м.Запоріжжя.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.09.2006р., укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне Запорізької області” та громадянином ОСОБА_3 м. Запоріжжя та посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4. та зареєстрований в реєстрі за № 2065.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачем доведено підстави недійсності договору купівлі-продажу.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя", не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та залишити позов без розгляду.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки слід було залучити до участі у справі у якості відповідача покупця за оспорюваною угодою ОСОБА_3., а не у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. На думку скаржника, суд позбавив ОСОБА_3 можливості повноцінного процесуального захисту своїх прав.
В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що у Василівському районному суді Запорізької області порушена та на теперішній час не вирішена цивільна справа за позовом СВК ім. Ватутіна до ОСОБА_3 та ПАТ Промінвестбанк про визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу будівель від 27.09.2006р. Вказаний факт на думку скаржника є підставою для залишення позову без розгляду на підставі ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, скаржник вказує на те, що при порушенні провадження по даній справі господарський суд не встановив наявності у позивача суб'єктивного матеріального права або законного інтересу на подання позову.
Позивач вважає що, оскаржуване рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства, а тому таке, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін. Крім того, представником позивача до канцелярії суду наданий висновок Головного управління юстиції у Запорізькій області, відповідно до якого під час перевірки, на виконання окремої ухвали господарського суду Запорізької області, виявлені порушення при вчиненні нотаріальних дій нотаріусом ОСОБА_4.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору фізична особа ОСОБА_3 відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судові засідання апеляційної інстанції не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали про порушення. Приймаючи до уваги те, що третя особа не використала наданого законом права на участь свого представника в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності вказаної сторони, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників позивача та відповідача, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Ватутіна м.Василівка, як власник іпотечного майна, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпрорудне" про визнання недійсним правочину купівлі-продажу нерухомого майна від 27.09.2006р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що на момент укладання оскаржуваного договору, предмет купівлі-продажу знаходився під арештом. В порушення вимог ст. 38 ЗУ України “Про іпотеку”, іпотекодержатель здійснив продаж майна раніше встановленого строку, оскільки рішення суду по справі №15/102/06, на підставі якого повинно бути здійснено продаж, набуло чинності 06.09.2006р. Повідомлення в пресі про продаж предмету іпотеки було опубліковано відповідачем 02.09.2006р., що не дало позивачу можливості здійснити погашення всього боргу. Майновий поручитель, ТОВ “Ватутіна-Агро”, 15.09.2006р. повідомив іпотекодержателя про законне право та можливість до 06.10.2006р. виконати основне зобов’язання за боржника, однак можливості це зробити поручителю надано не було. Таким чином, позивач вважає даний правочин укладений передчасно, з порушенням вимог ст. 38 ЗУ “Про іпотеку”, а ОСОБА_3 набував у власність майно від особи, яка не мала права його відчужувати.
Вказаний позов прийнятий до провадження господарським судом Запорізької області ухвалою від 09.01.2007р.
19.03.2007р. провадження у справі було зупинено до отримання результатів розгляду справи № 9/346д/06 (а.с.93 т. 1). Ухвалою від 07.05.2008р. поновлено провадження у справі (а.с.97 т.1) Ухвалою суду від 10.06.2008р. провадження по справі № 7/20/07 було зупинено до отримання результатів розгляду справи №15/102/06-15/413/06-7/264/08. Ухвалою від 04.07.2011р. провадження у справі було поновлено (а.с.128 т.1)
18.07.2011р. позивач надав господарському суду уточнення позовних вимог, якими він доповнив свої вимоги підставами для визнання правочину недійсним. Вказана заява прийнята судом та позов розглянутий з її врахуванням.
10.08.2011р. до участі у справі , як третю особу без самостійних вимог на предмет спору, було залучено фізичну особу громадянина ОСОБА_3
При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 31.05.2005р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне Запорізької області” (банк) та СВК ім. Ватутіна (позичальник) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4. та зареєстрований в реєстрі за № 857.
Пунктами 1.1, 1.2 вказаного договору іпотеки, цей договору забезпечує вимоги банку, що випливають з кредитного договору № 12-071/02-01 від 30.05.2005р., укладеного між СВК ім.Ватутіна та банком а саме, повернення кредиту в сумі 1500000грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 25% річних. Предметом застави за договором іпотеки є нерухоме майно СВК кооперативу ім.Ватутіна , а саме тваринницький комплекс та комплекс будівель.
Банк набув право звернути стягнення на предмет іпотеки, в т.ч. на комплекс будівель, номер за РПВН 51913557, місце знаходження: АДРЕСА_1, на підставі рішення Господарського суду по справі № 15/102/06 від 01.06.2006р.
Вказане рішення господарського суду вступило в законну силу 06.09.2006р., після прийняття постанови апеляційного суду. Зазначеним рішенням суду визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, у відповідності до ст.38 ЗУ “Про іпотеку" реалізувати банком від свого імені предмет іпотеки будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу.
Проте, як встановлено суд першої інстанції банк 02.09.2006р. розмістив повідомлення в засобах масової інформації, подавши при цьому неправдиві відомості щодо вступу рішення в силу. (а.с.34 т.1)
Майновим поручителем позивача, заявою від 15.09.2006р. було повідомлено Банк про законне право та можливість в строк до 06.10.2006р. виконати основне зобов'язання за позивача.
Однак, 27.09.2006р. між банком та громадянином ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу № 2069 комплексу будівель - частини предмету іпотеки, що належав на праві власності позивачу та був забезпеченням по кредитному договору. 27.09.2006р. набувач зареєстрував право власності на вказаний об’єкт.
Позивач звернувся з позовом про визнання зазначеного вище договору недійсним. Позов задоволений судом.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно до абзацу 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першої ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Дані положення також закріплені в главі 20 Господарського кодексу України.
Заявляючи позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу, позивач має довести наявність тих обставин з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Частина 1 ст.215 ЦК України встановлює, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до ст.203 ЦК України:
1) Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2) Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3) Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4) Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5) Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6) Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей
Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину є вичерпним.
Як зазначалось вище, банк набув право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 15/102/06 від 01.06.2006р. Вказане рішення господарського суду вступило в законну силу 06.09.2006р., рішенням суду визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: у відповідності до ст.38 ЗУ “Про іпотеку" реалізувати банком від свого імені предмет іпотеки будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу.
Згідно п. 1 ст. 38 Закону України “Про іпотеку”, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі), передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб , які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Відповідно до п. 3 ст. 42 Закону України “Про іпотеку”, майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним, і попередній іпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Наступний іпотекодержатель, який сплачує повну суму основного зобов'язання попередньому іпотекодержателю, вважається особою, на користь якої здійснене відступлення прав попереднього іпотекодержателя за іпотечним договором. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.
З матеріалів справи вбачається, що майновим поручителем позивача виступило ТОВ "Ватутін-Агро", тому він заявою від 15.09.2006р. повідомив банк про законне право та можливість в строк до 06.10.2006р. виконати основне зобов'язання позивача. Проте, в порушення рішення суду, не дотримавши процедури, установленої ст. 38 ЗУ “Про іпотеку", позбавивши осіб із зареєстрованими правами та вимогами, позивача скористатися наданими їм цією статтею правами, Банк передчасно 27.09.2006р. уклав договір купівлі-продажу комплексу будівель.
Пунктом 1.4 спірного договору купівлі-продажу зазначено про наявність судового спору по справі № 15/102/06, а п.1.3 договору вказує, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається у відповідності до ст.38 ЗУ «Про іпотеку». Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що громадянин ОСОБА_3 та Банк укладаючи 27.09.2006р. договір купівлі-продажу комплексу будівель, усвідомлювали передчасність такого укладання, тобто ОСОБА_3 набував у власність майно від особи, яка не мала права до 06.10.2006р його відчужувати. Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_3 не є належним набувачем майна за спірним договором купівлі-продажу.
Крім того, на дату відчуження 27.09.2006р. за спірним договором на майно - частину комплексу будівель обґрунтовано претендувала Василівська Державна виконавча служба та Василівська Державна податкова інспекція, як особи із вищим пріоритетом та зареєстрованими до укладання договору іпотеки і договору купівлі-продажу №2065 правами, що підтверджується витягами з Держреєстру обтяжень рухомого майна №22256884 від 12.01.2009р.,Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №9317688 від 28.09.2006р., актом опису активів податкової застави №5 від 15.03.2006р., витягом про реєстрацію обтяження в реєстрі рухомого майна № 6817952 від 16.03.2006р. (копії долучені до матеріалів справи)
Вказані обтяження існували на момент укладання спірного договору та були предметом дослідження під час розгляду судових справ № 9/346д/06 про визнання договору іпотеки недійсним та справи № 15/102/06-15/413/06- 7/264/08-27/71/10 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Так, судом був встановлений факт відсутності предмету іпотеки у розумінні ст.5 ЗУ „Про іпотеку" у справі № 9/346д/06, а договір іпотеки, на підставі якого зверталось стягнення на нерухоме майно, був визнаний недійсним.
Факт наявності арешту на все нерухоме майно позивача на дату укладання оспорюваного договору купівлі-продажу є підставою для визнання недійсним договору відчуження.
Крім того, посвідчення договору купівлі-продажу комплексу будівель №2065 від 27.09.2006р. приватним нотаріусом ОСОБА_4. здійснено передчасно та всупереч закону, з порушенням норм ст..38 ЗУ “Про іпотеку", ст.ст. 65, 47 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій...», та не відповідає суті самого рішення суду, на яке посилаються сторони договору купівлі-продажу від 27.09.2006р. як на правову підставу щодо укладення вказаного договору. До того ж, спірний договір був нотаріально посвідчений з порушенням вимог ст..61,62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Вказаний факт підтверджується висновком Головним управлінням юстиції у Запорізькій області від 14.10.2011р.
Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права не приймається до уваги, оскільки судовою колегією апеляційної інстанції порушень не встановлено.
Так, судом першої інстанції було залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору громадянина ОСОБА_3 на підставі ст. 27 ГПК України, оскільки розглядаючи спір, судом було встановлено, що рішення з по даній справі може вплинути на його права та обов'язки. Таким чином, громадянин ОСОБА_3 не був позбавлений можливості участі у судових засіданнях, надання доказів на спростування позовних вимог, тощо.
Стосовно розгляду аналогічного спору у Василівському районному суді Запорізької області, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне. На час прийняття господарським судом до розгляду позову сторони у господарському процесі та у цивільній справі різні. Крім того Василівським районним судом справа провадження у справі призупинено до вирішення господарської справи, що підтверджується ухвалою районного суду від 02.02.2007р. (а.с.90 т.1)
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника по справі.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя", на рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. у справі №7/20/07 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2011р. у справі №7/20/07 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий З.П.Азарова
Судді Т.Д.Геза
С.А.Малашкевич
надр. 9 прим:
1 прим. –у справу;
1 прим. –позивачу
2 прим. –відповідачу
1 прим. –третій особі
1 прим. - скаржнику
2 прим. –ДАГС;
1 прим. –ГСЗО;