Справа № 279/7861/24

Провадження по справі №2/276/180/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року с-ще Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді  Збаражського А.М.

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказує, що між ним та відповідачем 13.07.2023 року укладено Кредитний договір (оферти) № 13.07.2023-100001695. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 гривень, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 13.07.2023 року строком на 42 дні. ОСОБА_1 13.07.2023 року електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 10000,00 гривень, а отже акцептовано умови Договору. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 23.08.2023 року, утворилась заборгованість у розмірі 18820 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 гривень, по процентам в розмірі 8820 гривень, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 13.07.2023-100001695 від 13.07.2023 року в розмірі 18820,00 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 03.02.2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить проводити розгляд справи без представника ТОВ «Споживчий центр».

Відповідач в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, заявивши клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.07.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та  ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір, що підтверджується заявкою, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 13.07.2023-100001695 від 13.07.2023 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту 10000,00 гривень, строк кредиту  42 дні з дати його надання, дата повернення кредиту 23.08.2023 року, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5375-41XX-XXXX-1428. Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі – "первинний період"). Черговий період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі – "черговий період"). Продовженнястроку, на який надається кредит, не передбачене. Процентна ставка- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту у розмірі 10000 грн. 00 коп. сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається Кредит. Протягом строку дії договору тарифи за фінансовою послугою залишаються незмінними. Неустойка - 200 гривень 00 копійок за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 766,5% річних (а.с.12-14).

Вказана інформація підтверджується також Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (а.с.15-18).

Відповідно до відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 13.07.2023-100001695 від 13.07.2023, заявка ОСОБА_1 на видачу кредиту прийнята, підтверджено укладення електронного кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та позичальником – ОСОБА_1 сума - 10000,00 гривень (а.с.27).

Згідно Паспорту споживчого кредиту, передбачена інформація, яка надається споживачу до укладення договору, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше (а.с. 10-11).

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка вказана в заявці позичальника та кредитному договорі.

Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією квитанції №2339119526 від 13.07.2023 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк», призначення платежу: видача за договором № 13.07.2023-100001695, сума: 10000,00 гривень, отримувач: картка/рахунок- НОМЕР_1 (а.с. 19).

Як слідує з Довідки-рохрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №13.07.2023-100001695 від 13.07.2023 року, позичальник: ОСОБА_1 , заборгованість по кредитному договору № 13.07.2023-100001695 від 13.07.2023 року складає: основний борг - 10000,00 гривень, проценти за період з 13.07.2023 року по 23.07.2023 року - 8820,00 грн., разом 18820 грн. (а.с. 8).

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статей 525, 526, 530 ЦК України,зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

В статті 611 ЦК України вказується, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України та частиною першою статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу,договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 6 ЦК України утверджений принцип свободи договору у цивільних правовідносинах, за змістом якого його учасники вправі врегулювати свої відносини на власний розсуд; учасникам цивільних правовідносин лише забороняється відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статті 8 вищевказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну фору.

Вказаний кредитний договір укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та цивільного законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію /п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»/.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною шостою статті 11 вищевказаного Закону передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З копій пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 13.07.2023 та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №13.07.2023-100001695 слідує, що відповідачем було використано для її підписання електронний підпис.

Таким чином, з досліджених матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний №13.07.2023-100001695 від 13.07.2023.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитними договорами виконало, перерахувавши відповідачу через сервіс онлайн платежів LiqPay кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн. на визначений відповідачем в кредитному договорі картковий рахунок.

Відповідачем не спростовано факту отримання ним кредиту у розмірі 10000,00 грн., зокрема не надано відповідних виписок для спростування факту отримання кредитних коштів від кредитора на вказаний у кредитному договорі картковий рахунок.

Жодних інших доказів на спростування факту отримання грошових коштів від ТОВ «Споживчий центр» за вищезазначеним кредитним договором.

Доказів на підтвердження відсутності у відповідача боргу перед позивачем або наявності такого у меншому розмірі ніж пред`явлено до стягнення, суду надано не було.

Відповідач розрахунок, виконаний позивачем, не спростував, свій контррозрахунок суду не надав.

Суд приходить до висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, після закінчення строку кредитного договору ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку щодо невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Оскільки відповідачем не виконано грошові зобов`язання в строк, передбачений умовами кредитного договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 13.07.2023-100001695 від 13.07.2023 за основною сумою боргу в розмірі 10000,00 грн. обґрунтованими.

Крім того, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення відсотків за кредитним договором № 13.07.2023-100001695 від 13.07.2023 в розмірі 8 820,00 грн. Розмір нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом відповідає умовам Кредитного договору, та є обґрунтованим, а їх нарахування здійснене в межах погодженого сторонами договору строку кредитування, що відповідає умовам договору та актам цивільного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов`язання не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в якості кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Частиною першою статті 76 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог позивача і на підставі наданих суду доказів вважає, що позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» обґрунтовані, не протирічать закону, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відповідності до п.2 ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан.

Доказів підтвердження наявності у відповідача тяжкого захворювання на час розгляду справи та постановлення рішення у справі, а також будь-яких доказів скрутного фінансового положення відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

У свою чергу слід зазначити, що відповідач не позбавлений пожливості на стадії виконання судового рішення ініціювати питання щодо розстрочки сплати заборгованості.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 598-599, 610-612, 614, 615, 623, 625-629, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №13.07.2023-100001695 від 13.07.2023 у розмірі 18820 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 14.04.2025.

Суддя:                                                                      А.М.Збаражський