донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.11.2011 р. справа №4/149пд/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Азарової З.П.
суддівГези Т.Д.
Малашкевича С.А.
При секретарі судового засіданні:
Куляс Т.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача 1:не з'явився
від відповідача 2:ОСОБА_1 –представник за дов.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства "Перша консалтингова група України" м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від29 серпня 2011р.
у справі№ 4/149пд/2011(суддя Старкова Г.М.)
за позовом:Приватного підприємства "Перша консалтингова група України" м. Луганськ
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ
до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії ПАТ "Укрінбанк" м. Луганськ
провизнання кредитної угоди недійсною
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. по справі №4/149пд/2011(суддя Старкова Г.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Перша консалтингова група України" м. Луганськ до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ, Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії ПАТ "Укрінбанк" м. Луганськ про визнання кредитної угоди недійсною.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено підстав недійсності кредитного договору.
Приватне підприємство "Перша консалтингова група України" м. Луганськ, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення його прав, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ (позичальника), оскільки з протоколом загальних зборів від 25.09.2007р. були внесені зміни до складу учасників і згоду на отримання кредиту від банку товариство надавало без його участі. Скаржник вважає, що цей факт не був досліджений господарським судом Луганської області, тому при прийнятті рішення не було з'ясовано всі істотні обставини справи.
Перший відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ, відзиву на апеляційну скаргу не надав, своєї позиції стосовно апеляційної скарги не висловив.
Другий відповідач, Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії ПАТ "Укрінбанк" м. Луганськ, вважає що, оскаржуване рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства, а тому таке, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Представники позивача та першого відповідача у судове засідання Донецького апеляційного господарського суду не з’явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями. Приймаючи до уваги те, що позивач та перший відповідач не використали наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності вказаних представників, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника сторони, який прибув в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Приватне підприємство "Перша консалтингова група України" м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" м. Луганськ, Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії ПАТ "Укрінбанк" м. Луганськ про визнання недійсною кредитної угоди №1987 від 30.10.2007 про відкриття відновлювальної кредитної лінії.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що укладання кредитної угоди порушує його права та охоронювані законом інтереси, оскільки підприємство позивача є учасником ТОВ "Завод продовольчих товарів "Каре" і має майнові інтереси в діяльності Товариства. Оспорюваний договір підписаний особою з перевищенням повноважень і він вважає його недійсним.
При розгляді позову господарським судом було встановлено, що 30.10.2007 року між АТ "Український інноваційний банк" в особі директора Луганської філії Ул`янцевої А.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" в особі директора Коноплева С.В., укладено кредитну угоду №1987 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якої банк надає Позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін з 30 жовтня 2007 року по 29 жовтня 2009 року з лімітом кредитної лінії 2 000 000,00грн. Погашення заборгованості по кредитній лінії проводиться згідно з графіком зниження ліміту: з 01.05.2008р. по 30.09.2009р. –111000 грн. (щомісячно); з 01.10.2009р. по 29.10.2009 р. –113000,00 грн. ( пункт 3.1. кредитної угоди)
Кредит використовується позичальником на поповнення обігових коштів. Розділом 3.3 угоди визначені умови надання кредиту, а розділом 3.4 сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до п.3.7.1 кредитної угоди забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за цією угодою є іпотека цеха по виробництву продовольчих товарів, який знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Дачная, 5-ж та застава виробничого обладнання, яке знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Дачная, 5-ж, та належить Приватному підприємству "Завод продовольчих товарів "Каре".
Пунктом 3.7.4. кредитної угоди передбачено, що кредит наданий Банком, також забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Угода набуває чинності з дати її підписання повноважними представниками позичальника та банку. Ця угода залишається чинною до дати повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів та інших платежів за цією угодою відповідно до умов цієї Угоди ( п.8.1 кредитної угоди). Угода підписана сторонами без зауважень та заперечень, скріплена печатками підприємств.
Позивач звернувся з позовом про визнання зазначеного вище кредитного договору недійсним, в задоволені якого відмовлено судом.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першої ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Дані положення також закріплені в главі 20 Господарського кодексу України.
Заявляючи позов про визнання недійсним кредитного договору, позивач має довести наявність тих обставин з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Частина 1 ст.215 ЦК України встановлює, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до ст.203 ЦК України:
1) Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2) Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3) Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4) Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5) Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6) Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей
Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.
Позивач, в обґрунтування недійсності кредитного договору, посилається на підписання останього від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод продовольчих товарів "Каре" директором з перевищенням повноважень, наданих йому статутом товариства.
При розгляді спору було встановлено, що від імені товариства договір підписаний директором Коноплевим С.В., який діяв на підставі на статуту товариства.
Відповідно до розділом 6 Статуту від імені товариства діє директор в межах, встановлених законом, установчими документами та посадовою інструкцією, у тому числі укладає угоди, договори (п.12 розділу 6 статуту а.с.17)
Господарським судом було встановлено, що до підписання кредитного договору питання щодо отримання кредиту та укладання угоди було розглянуто на загальних зборах товариства, про що свідчить протокол № 8 від 03.09.2007р.
При цьому, не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що він став учасником Товариства згідно протоколу від 25.09.2007р., а погодження кредиту відбулося 03.09.2007р., оскільки на загальних зборах 03.09.2007р. прийняв участі представник позивача, який був обраний секретарем зборів та який підписав цей протокол. Підпис представника скріплений печаткою позивача. Отже, посилання скаржника на порушення його прав, є необґрунтованим. Вказаний протокол не визнаний недійсним в установленому порядку, тому він правомірно прийнятий в якості доказу у справі.
Згідно зі статутом товариства, затвердженим на загальних зборах 12.12.2004р., учасниками товариства були приватне підприємство "Кім" та приватне підприємство "Завод продовольчих товарів "Каре" (п.1 розділу 3). На загальних зборах товариства 25.09.2007р. було прийнято рішення про внесення змін до складу учасників і замість ПП "Кім" учасником товариства стало ПП "Перша консалтингова група України", але реєстрація таких змін не може впливати на дійсність договору, оскільки позивач мав частку у статутному капіталі товариства 0,01%, в той час як частка відповідача 1 складала 99,99%
Пунктом 5 розділу 6 Статуту товариства встановлено, що загальні збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють в сукупності понад 60 відсотками голосів.
Згідно п. 4. Розділу 6 вказаного Статуту з питань визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту Товариства, а також при вирішенні питання про виключення Учасника з Товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують Учасники, що володіють в сукупності більш ніж як 50 відсотками загальної кількості голосів Учасників Товариства. Рішення про відчуження майна Товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна Товариства приймається більшістю не менш як 3/4 голосів(а.с.13-21).
Отже, порушення прав позивача не підтверджено матеріалами справи і суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення керувався законодавством, яке регулює спірні відносини, виніс обґрунтоване і правомірне рішення, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника по справі.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Перша консалтингова група України" м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. у справі №4/149пд/2011 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2011р. у справі №4/149пд/2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий З.П.Азарова
Судді Т.Д.Геза
С.А.Малашкевич
надр. 8 прим:
1 прим. –у справу; 1 прим. –позивачу; 3 прим. –відповідачам
2 прим. –ДАГС; 1 прим. –ГСЛО;