ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2025 р. Справа№ 910/5174/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від ТОВ "Енерго торг Україна": ліквідатор Іванченко А.В.

розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Кізленко В.А.

від ТОВ "Діджи Фінанс": Герасименко В.М. згідно ордера

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024

у справі №910/5174/21 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго торг Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року у справі №910/5174/21 визнано ТОВ "Діджи Фінанс" кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 35 478 804,44 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 35474264,44 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Укртехінвестгаз" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року у справі №910/5174/21 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Діджи Фінанс" у визнанні кредитором боржника.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою суду від 04.11.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укртехінвестгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року у справі №910/5174/21, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5174/21.

21.11.2024 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/5174/21/6662/24 від 20.11.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

25.11.2024 року суддею Отрюхом Б.В. заявлено самовідвід у справі №910/5174/21, який мотивовано наявністю обставин, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної справи, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 25.11.2024 року заяву судді Отрюха Б.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ТОВ "Укртехінвестгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року у справі №910/5174/21 задоволено; відведено суддю Отрюха Б.В. від розгляду апеляційної скарги ТОВ "Укртехінвестгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/5174/21; матеріали справи №910/5174/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 року для розгляду справи №910/5174/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.

26.11.2024 року через систему "Електронний суд" від ТОВ "Захід газ енерджі" надійшло клопотання про розгляд заяви про заміну кредитора.

27.11.2024 року через систему "Електронний суд" від ТОВ "Енерго торг Україна" надійшло клопотання про витребування доказів, клопотання про призначення технічної експертизи документів, заява про припинення повноважень розпорядника майна боржника, заперечення проти заяви про заміну ТОВ "Захід Газ Енерджі" його правонаступником.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Укртехінвестгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року справі №910/5174/21 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів ініціюючому кредитору, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

02.12.2024 через систему "Електронний суд", тобто в межах встановленого судом строку, від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також докази на підтвердження відправлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів ініціюючому кредитору.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укртехінвестгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/5174/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та пояснень чи заперечень з приводу поданих суду заяв та клопотань та призначено справу до розгляду на 13.02.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому через систему "Електронний суд" відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Діджи Фінанс" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025 для розгляду справи №910/5174/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 12.02.2025 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/5174/21 за апеляційною скаргою ТОВ "Укртехінвестгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника боржника та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшли клопотання та заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, які мотивовано участю в іншому судовому засіданні, від представника ТОВ "Діджи Фінанс" - клопотання, в якому останній не заперечує проти відкладення розгляду справи, від ТОВ "Енерго торг Україна" - клопотання про заміну арбітражного керуючого, а від арбітражного керуючого Корольова В.В. - заява про згоду на участь у даній справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 13.02.2025 за клопотаннями представника боржника та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кізленка В.А. розгляд справи відкладено на 03.04.2025 на підставі положень ст. 216 ГПК України.

В судове засідання 03.04.2025 з`явились представники ТОВ "Енерго торг Україна", ТОВ "Діджи Фінанс" та розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Кізленко В.А.

Представник боржника в судове засідання не з`явився, подавши до його початку клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання ТОВ "Захід Газ Енерджи" про розгляд його заяви про заміну кредитора, клопотання ТОВ "Енерго торг Україна" про витребування доказів, клопотання ТОВ "Енерго торг Україна" про призначення технічної експертизи документів, заяву ТОВ "Енерго торг Україна" про припинення повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кізленка В.О. та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Корольова В.В., заяву арбітражного керуючого Корольова В.В. про згоду на участь у даній справі, а також клопотання ТОВ "Енерго торг Україна" про заміну арбітражного керуючого з наведених у них мотивів та заслухавши позиції присутніх представників учасників провадження у справі з цього приводу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у їх задоволенні, про що було постановлено відповідну ухвалу від 03.04.2025 року.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Кізленко В.О. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року у справі №910/5174/21 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Діджи Фінанс" у визнанні кредитором боржника.

Представник ТОВ "Діджи Фінанс" проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник ТОВ "Енерго торг Україна" з приводу апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

03.04.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Укртехінвестгаз" слід відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду від 30.09.2024 року у даній справі - без змін, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 45 наведеного кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Згідно ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 відкрито провадження у справі №910/5174/21 про банкрутство ТОВ "Укртехінвестгаз", введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кізленка В.А.

11.06.2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява ПАТ "Місто Банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 38 169 603,28 грн.

До заяви додано розрахунок заборгованості, копії кредитного договору та договорів іпотеки, застави, виписку з особового рахунку позичальника за кредитним договором ТОВ "Укртехінвестгаз" за період з 30.03.2011 року по 14.05.2021 року, копії меморіальних ордерів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2021 року у справі №910/5174/21 зобов`язано ПАТ "Місто Банк" надати суду для огляду оригінали меморіальних ордерів, копії яких долучено до заперечень на пояснення розпорядника майна.

01.12.2021 року до Господарського суду міста Києва від ПАТ "Місто Банк" надійшла заява, у відповідності до якої останнє просило суд долучити до матеріалів справи дублікати меморіальних договорів на паперових носіях, оскільки оригінали витребуваних судом меморіальних ордерів було знищено, у зв`язку з закінченням встановленого законом терміну зберігання.

За наслідками розгляду поданої заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/5174/21, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 відмовлено ПАТ "Місто Банк" у визнанні кредитором боржника на суму 38 169 603,28 грн.

За висновками судів, надані АТ "Місто Банк" паперові копії електронних доказів (виписки з особового рахунку), всупереч положенням ГПК України, не засвідчені належним чином, оскільки відсутня відмітка про засвідчення "Згідно з оригіналом".

Щодо копій меморіальних ордерів, суди зазначили, що такі не були засвідчені належним чином, а відносно поданих банком дублікатів меморіальних ордерів, суди вказали, що враховуючи положення Постанови Правління Національного банку України №601 від 08.12.2004 "Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України із зазначенням строків зберігання", а також твердження кредитора про наявність непогашеного зобов`язання у основного боржника, строк зберігання оригіналів меморіальних ордерів, які були витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2021 не міг сплинути, оскільки, як стверджує банк, кредит не погашався.

При цьому, ПАТ "Місто Банк" не надано суду жодних документів, які б підтверджували факт знищення оригіналів меморіальних ордерів.

Таким чином, за висновками судів, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують факт видачі кредитних коштів за кредитним договором №16/Ю від 30.03.2011, укладеним між АТ "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз".

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2023 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 року у справі №910/5174/21 в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Місто Банк" скасовано, а Справу в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Місто Банк" передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Приймаючи дану постанову, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій при розгляді заяви ПАТ "Місто Банк" припустилися надмірного формалізму при дослідженні поданих доказів на підтвердження грошових вимог, належним чином не дослідили матеріали справи та залишили поза увагою положення частини п`ятої статті 96 ГПК України. Разом з тим, судами не взято до уваги чи заперечував боржник власне факт наявності у нього заборгованості перед ПАТ "Місто Банк".

Під час нового розгляду справи в суді першої інстанції 23.11.2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Діджи Фінанс" про заміну кредитора ПАТ "Місто Банк" його правонаступником.

За наслідками нового розгляду справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 визнано ТОВ "Діджи Фінанс" кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 35478804,44 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 35 474 264,44 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника.

Ухвалу суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю вимог ПАТ "Місто Банк" частково на суму 35 474 264,44 грн., та, як наслідок, наявність підстав для заміни вказаного кредитора на його правонаступника на цю суму.

Боржник з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

За твердженням скаржника, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження кредиторських вимог ПАТ "Місто Банк", що є підставою для їх відхилення, в той час як заміна кредитора правонаступником є передчасною.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування такої ухвали з огляду на наступне.

Так, АТ "Місто Банк" звернулося до суду із заявою з кредиторськими вимогами боржника на суму 38 169 603,28 грн.

Дослідивши подану заяву, судом встановлено, що 30.03.2011 між АТ "Місто Банк" (Банк) та ТОВ "Укртехінвестгаз" (позичальник) укладено договір №16/Ю про надання кредиту на умовах кредитної лінії (надалі - Кредитний договір №16/Ю), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію в сумі 10 500 000 грн., зі платою за користування кредитом у розмірі 21% річних, строком повернення не пізніше 30.03.2015.

У подальшому, ліміт кредитування був збільшений, зокрема. Додатковою угодою №4 від 29.06.2011 ліміт встановлений у розмірі до 14 500 000 грн., Додатковою угодою №5 від 08.02.2012 ліміт встановлений в розмірі до 22 500 000 грн., Додатковою угодою №10 від 29.07.2013 ліміт встановлений в розмірі до 23 950 000 грн., Додатковою угодою №13 від 23.05.2014 ліміт встановлений в розмірі до 28 000 000 грн., Додатковою угодою №16 від 27.03.2015 ліміт встановлений в розмірі до 26 937 426,64 грн., Додатковою угодою №17 від 30.09.2016 ліміт встановлений в розмірі до 23 497 426,64 грн., Додатковою угодою №18 від 23.07.2017 ліміт встановлений в розмірі до 33 272 426,63 грн., Додатковою угодою №20 від 28.09.2018 ліміт встановлений в розмірі до 28 092 426,63 грн.

Крім того, Додатковою угодою №11 від 29.12.2012 встановлена процентна ставка за користування кредитом в розмірі -11,5 % річних, Додатковою угодою №15 від 17.02.2015 процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 14 % річних.

Також до Кредитного договору внесені зміни щодо збільшення терміну кредитування, а саме: Додатковою угодою №16 від 27.03.2015 - до 30.09.2016, Додатковою угодою №17 від 30.09.2016 - до 28.09.2018, Додатковою угодою №20 від 28.09.2018 - до 27.09.2019, Додатковою угодою №22 від 27.09.2019 - до 25.09.2020.

Оскільки ТОВ "Укртехінвестгаз" не виконало зобов`язання за Кредитним договором №16/Ю, станом на 08.06.2021 за останнім утворилась заборгованість із суми не погашеного кредиту - 27 454 026,63 грн., заборгованість по сплаті відсотків - 8 609 935,27 грн., пеня - 2 105 641,38 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 статті 193 ЦК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, при направленні справи №910/5174/21 на новий розгляд у частині розгляду вимог ПАТ "Місто Банк", Верховний Суд наголосив, що судами залишено поза увагою положення частини п`ятої статті 96 ГПК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88).

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №88 (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів кореспондується із пунктом 2.4 пункту 2 Положення №88 (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) за яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз приписів ст.ст.1,9 Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положень п.п. 2.1, 2.4 п. 2 Положення №88 свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).

Розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо (подібний за змістом висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).

Водночас, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі №381/1647/21, від 07.12.2022 у справі №298/825/15-ц).

З огляду на це, виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (подібний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі №712/4821/16-ц).

Враховуючи наведене, виписки з особових рахунків клієнтів є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, АТ "Місто Банк" надано виписку з особового рахунку позичальника за кредитним договором ТОВ "Укртехінвестгаз" за період з 30.03.2011 до 08.06.2021, а також копії меморіальних ордерів за період з 31.03.2011 по 13.08.2012 щодо надання траншів за Кредитним договором №16/Ю.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад по справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права.

Суд при розгляді справи виходить з того, що конкретну норму закону необхідно застосовувати не формально, а з врахуванням загальних засад цивільного законодавства, зокрема, принципів справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 статті 3 ЦК України).

При цьому, станом на дату подання ПАТ "Місто Банк" заяви з грошовими вимогами до боржника вимоги щодо належного засвідчення документів були закріплені в чинному на той час Національному стандарті України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003".

Пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003 передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №761/5894/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2018 у справі №914/809/18, від 01.10.2020 у справі №910/8794/17).

Надані ПАТ "Місто Банк" до матеріалів справи докази, а саме меморіальні ордери та виписки з особового рахунку ТОВ "Укртехінвестгаз" щодо надання грошових коштів за кредитним договором, подані в копіях із наявністю на останній сторінці відповідних заяв про долучення доказів посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки.

Тлумачення статей 73, 77, 96 ГПК України свідчить, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.

Оригінал електронного доказу за статтею 96 ГПК України це первинна інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, та яка є основою для відтворення і копіювання.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 96 ГПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Не є порушенням норм процесуального права нездійснення дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу.

Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці, що викладений у постановах Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20, від 15.07.2022 у справі №914/1003/21, Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Одночасно, судом прийнято до уваги, що боржником не заперечувався факт надання АТ "Місто Банк" кредиту ТОВ "Укртехінвестгаз" (позичальник) за договором кредиту для забезпечення виконання зобов`язань, за яким між банком та боржником був укладений договір іпотеки, та відсутність грошового зобов`язання як такого перед банком (кредитором).

За наведених обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність ПАТ "Місто Банк" належними та допустимими доказами наявність заборгованості ТОВ "Укртехінвестгаз" за Кредитним договором від 30.03.2011 року №16/Ю по тілу кредиту в розмірі 27454026,63 грн., що в свою чергу, спростовує відповідні доводи апеляційної скарги.

Крім того, при вирішенні даної справи в суді апеляційної інстанції, колегією суддів враховано вставлені у справі №910/3105/21 про банкрутство ТОВ "Терра Плюс Груп" (майнового поручителя ТОВ "Укртехінвестгаз") обставини наявності заборгованості у ТОВ "Укртехінвестгаз" перед ПАТ "Місто Банк" за Кредитним договором від 30.03.2011 №16/Ю по тілу кредиту в розмірі 27 454 026,63 грн.

У згаданій справі постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.10.2024 року підтверджено належність та допустимість доказів (банківської виписки та меморіальних ордерів), наданих на підтвердження видачі коштів на виконання Договору №16/Ю про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 30.03.2011 року ПАТ "Місто Банк" боржнику - ТОВ "Укртехінвестгаз".

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 відкрито провадження у справі №910/5174/21 про банкрутство ТОВ "Укртехінвестгаз" та введено мораторій на задоволення вимог його кредиторів.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина 1 ст. 41 КУзПБ).

У частині 3 статті 41 КУзПБ встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

З огляду на наведене, суд дійшов правомірного висновку визнати нараховані відсотки за користування кредитом за період з 31.03.2011 року по 10.05.2021 року у сумі 8 020 237,81 грн.

Одночасно арбітражним керуючим подано клопотання про зменшення розміру пені, в якому арбітражний керуючий просив відмовити в визнанні кредиторських вимог АТ "Місто Банк" до боржника в розмірі 2 105 641,38 грн. нарахованої пені із посиланням на пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Законом України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" №691-IX від 16.06.2020, були внесені зміни до розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України та доповнено п. 8 такого змісту: "У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення". Закон України №691-IX від 16.06.2020 набрав чинності 04.07.2020.

Зазначені зміни також внесено до Цивільного кодексу України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 15).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

З огляду на те, що в Законі України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" визначено початок перебігу строку звільнення позичальника від сплати неустойки саме з початку дії карантину, суд дійшов висновку про те, що кінцевий строк нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором становить до 11.03.2020 включно.

Аналогічна правова позиція щодо застосування Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №922/4053/20, від 16.12.2021 у справі №922/4076/20, від 29.06.2023 у справі №904/9570/21.

Відповідно до наданого кредитором розрахунку, пеня за прострочення сплати основного боргу нарахована за період з 07.12.2020 до 07.06.2021 у сумі 1802323,25 грн., пеня за прострочення сплати нарахованих відсотків нарахована за період з 07.12.2020 до 07.06.2021 у сумі 303 318,13 грн.

Оскільки нарахування пені здійснено вже в період дії карантину, що суперечить п. 8 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку відмовити у визнанні вимог кредитора на суму нарахованої пені в загальному розмірі 2105641,38 грн.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст. 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій ст. 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.

Так, з набранням чинності КУзПБ (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч. 2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі №905/2028/18.

На забезпечення належного виконання зобов`язання по Кредитному договору №16/Ю між Банком та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладено ряд договорів застави/іпотеки.

07.09.2021 між АТ "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладений Іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою В.Ю., зареєстровано в реєстрі за №2307, предметом іпотеки за цим договором є комплекс, газовий комплекс "Прима", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, село Селянівка, вулиця Шляхова, будинок 59, загальною площею 42,1 кв.м. Заставна вартість предмета іпотеки 450 879,17 грн.; земельна ділянка площею 0,500 га, яка розташована на території Царичанської селищної ради, Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1225655100:01:600:0001, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для комерційного використання. Заставна вартість предмета іпотеки - 149 859,00 грн.

Також, 15.11.2012 між АТ "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою В.Ю., зареєстровано в реєстрі за №3064, предметом іпотеки за яким є земельна ділянка площею 0,400 га, яка розташована за адресою: Рівненська обл., місто Острог, вул. Кідрі, будинок 11, кадастровий номер 5610900000:02:002:0082, цільове призначення (використання) - для будівництва АГНКС. Заставна вартість предмета іпотеки 277 197,00 грн.

17.07.2012 між АТ "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Філімоновою Г.В., зареєстровано в реєстрі за №2490, предметом іпотеки за яким є: автомобільна газонаповнююча компресорна станція (АГНКС) загальною площею 125,3 кв.м., що знаходиться за адрескою: Хмельницька область, місто Староконстянтинів. вул. Чкалова, будинок 22; нежитлова будівля, приміщення автомобільної газонаповнюючої компресорної станції, розташована за адресою: Хмельницька область, Славутський район, с. Улашанівка, вул.Шевченка (вул.Ульянових), буд.94, загальною площею 27,8 кв.м.; комплекс, автомобільна газонаповнююча компресорна станція (АГНКС), загальною площею 27,0 кв.м., основною площею 10,8 кв.м., що знаходиться за Запорізька область, місто Мелітополь, вул. Ломоносова, буд.341/5; земельна ділянка площею 0,2876 га, яка розташована на території Семенівської сільської ради, кадастровий номер - 2323084000:02:009:0014, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для розміщення автомобільної газонаповнюючої компресорної станції. Заставна вартість предмета іпотеки 8 579 515,00 грн.

Крім того, 03.07.2012 між АТ "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Філімоновою Г.В., зареєстровано в реєстрі за №2354, предметом іпотеки за яким є: комплекс, автомобільна газонаповнююча компресорна станція, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, смт Софіївка. вул. Центральна, буд. 105. Заставна вартість предмета іпотеки 496034,40 грн.

19.09.2012 реєстрі за №АТ "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Філімоновою Г.В., зареєстровано в реєстрі за №2922, предметом іпотеки за цим договором є: автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (АГНКС) потужністю 100 м.куб./год., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький р-н, с. Ружичанка, вул. Хмельницька, буд. 2а, загальною площею 80,4 кв.м.; автомобільна газокомпресорна станція для заправки автомобілів природних що знаходиться за адресою: місто Хмельницький, вул. Озерна. 15, загальною площею 127 кв.м. Заставна вартість предмета іпотеки 5331738,51 грн.

Надалі, 19.09.2012 між АТ "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Філімоновою Г.В., зареєстровано в реєстрі за №2920, предметом іпотеки за яким є: нежитлова будівля, будівля літ.А загальною площею 36,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, буд. 2 а; операторська літ.А, розташована за адресою: Запоріжська область, Запорізький р-н, с. Нове Запоріжжя, вул. Нікопольське шосе, буд. 1 в, загальною площею 92 кв.м. Заставна вартість предмета іпотеки 8881934,00 грн.

17.05.2012 між АТ "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою В.Ю., зареєстрований у реєстрі за №774, предметом іпотеки за яким є: автомобільний газонаповнювальний компресорний пункт (станція) , загальною площею 47 кв.м., який знаходиться за адресою Чернівецька область, місто Чернігів, вул.Південно-Кільцева, буд. 37. Заставна вартість предмета іпотеки 91400,00 грн.

09.11.2012 між АТ "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Ваховською М.В., зареєстрований в реєстрі за №2057, предметом іпотеки за яким є: об`єкт незавершеного будівництва, який складається з незавершеного будівництвом АГНКС літ. Я з відсотком готовності - 90 %, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул. Ольшанців, буд. 301, на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136600:06:095:000, реєстраційний номер майна: 37415310. Заставна вартість предмета іпотеки 4 310 545,00 грн.

Крім того, 27.06.2012 між АТ "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладено Договір застави транспортних засобів, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Пономарьовою В.Ю., зареєстрований в реєстрі за №1746, предметом застави за цим договором є: транспортний засіб - тип - загальний легковий седан-В легковий, марка TOYOTA, модель CAMRY, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .

17.06.2014 між AT "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладено Договір застави №16/10-3-7, предметом застави за яким є: рухоме майно (обладнання АГНКС, передавальні пристрої, зовнішні та внутрішні мережі та інше), зазначене у Додатку №1 (349 інвентарних позицій) до Договору застави №16/Ю-3-7. Заставна вартість предмета застави 7 830 383,18 грн.

Також, 08.07.2016 між AT "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладено Договір застави №16/10-3-9, предметом застави за яким є: рухоме майно (обладнання), зазначене у Додатку №1 (30 інвентарних позицій) до Договору застави №16/10-3-9. Заставна вартість предмета застави 358380,00 грн.

21.12.2016 між AT "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладено Договір застави №16/10-3-10, предметом застави за яким є: рухоме майно (обладнання АГНКС, передавальні пристрої, зовнішні та внутрішні мережі та інше), зазначене у Додатку №1 (69 інвентарних позицій) до Договору застави №16/Ю-3-10. Заставна вартість предмета застави 5 073 502,00 грн.

22.08.2013 між AT "Місто Банк" та ТОВ "Укртехінвестгаз" укладений Договір застави №16/10-3-7, предметом застави за яким є: корпоративні (майнові) права на частку у статутному капіталі юридичної особи - ТОВ "ЕКОТРАНСГАЗ" (код ЄДРПОУ 32929823, місцезнаходження: 58032, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, буд. 37) у розмірі 100% Статутного капіталу, що дорівнює 1 274 000 грн.

Таким чином, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 45 КУзПБ, вимоги ПАТ "Місто Банк" в сумі 35 474 264,44 грн. є забезпеченими в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Місто Банк", дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про визнання ПАТ "Місто Банк" забезпеченим кредитором боржника на суму 35 474 264,44 грн., з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.

Одночасно, під час розгляду справи ТОВ "Діджи Фінанс" подало заяву про заміну кредитора у справі.

Із поданої заяви слідує, що 06.11.2023 ПАТ "Місто Банк" (Кредитор/Банк) та ТОВ "Діджи Фінанс" (Новий Кредитор) відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 11.10.2023 №GFD001-UA-20230920-69610, укладено Договір №GL15N624963-2 (надалі по тексту "Договір) про відступлення права вимоги, відповідно до якого Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або юридичних осіб зазначених у Додатку №1 до Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, згідно з реєстром у Додатку №1 до Договору.

31.10.2023 ТОВ "Діджи Фінанс", як переможець електронного аукціону від 11.10.2023 №GFD001-UA-20230920-69610, здійснило оплату ПАТ "Місто Банк" у розмірі 7 951 888,00 грн, що підтверджується долученою копією платіжної інструкції від 31.10.2023 №5284.

Згідно з Реєстром Договорів, права вимоги за якими ПАТ "Місто Банк" відступив ТОВ "Діджи Фінанс" - Новому Кредитору до Боржників/ Поручителів/ Заставодавців за такими Договорами у Додатку №1 до Договору ТОВ "Укртехінвестгаз" (Боржник, код ЄДРПОУ 34300297) є: Іпотекодавцем по іпотечному Договору від 17.05.2016, який посвідчений Пономарьовою В.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі №774) та Договору про внесення змін до даного Договору; Іпотекодавцем по іпотечному Договору від 07.09.2012, який посвідчений Пономарьовою В.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі №2307) та Договору про внесення змін до даного Договору; Іпотекодавцем по іпотечному Договору від 09.11.2012, який посвідчений Ваховською М.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі №2057) та Договорів про внесення змін до даного Договору; Іпотекодавцем по іпотечному Договору від 03.07.2012, який посвідчений Філімоновою Г.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округ) (зареєстровано в реєстрі №2354) та Договору про внесення змін до даного Договору; Іпотекодавцем по іпотечному Договору від 17.07.2012, який посвідчений Філімоновою Г.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі №2490) та Договору про внесення змін до даного Договору; Іпотекодавцем по іпотечному Договору від 19.09.2012, який посвідчений Філімоновою Г.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (зареєстровано реєстрі №2920) та Договору про внесення змін до даного Договору; Іпотекодавцем по іпотечному Договору від 19.09.2012, який посвідчений Філімоновою Г.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі №2922); Іпотекодавцем по іпотечному Договору від 15.11.2012, який посвідчений Філімоновою Г.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі №3064) та Договорів про внесення змін до даного Договору; Заставодавцем по Договору застави транспортних засобів від 27.06.2012, який посвідчений Пономарьовою В.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі №1746) та Договорами про внесення змін та Доповнень до даного Договору; Заставодавцем по Договору застави №16/10-3-7 від 17.06.2014 та додатковою угодою до даного Договору; Заставодавцем по Договору застави №16/Ю-3-9 від 08.07.2016 та додатковою угодою до даного Договору; Заставодавцем по Договору застави №16/10-3-10 від 21.12.2016 та додатковою угодою до даного Договору; Заставодавцем по Договору застави №16/10-3-7 корпоративних (майнових) прав на частку у статутному капіталі товариства 22.08.2013 та Договору №16/10- 3-7-В про відступлення корпоративних (майнових) прав на частку у статутному капіталі товариства від 22.08.2013.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №916/2286/16.

За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що на підставі договору про відступлення прав вимоги від 06.11.2023 №GL15N624963-2 право грошової вимоги за Кредитним договором від 27.07.2017 №16/Ю та за укладеним в його забезпечення іпотечними договорами та договорами застави, перейшло до ТОВ "Діджи Фінанс".

Згідно з частиною 1 статті 52 ГПК України, яка регулює питання процесуального правонаступництва, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Згідно ст. 43 КУзПБ у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Також судом ураховані письмові пояснення ТОВ "Діджи Фінанс" щодо заявлених вимог до боржника, в яких наведено розрахунок процентів за користування кредитом у сумі 8 020 237,81 грн., здійснений до дати відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, а саме до 10.05.2021.

Крім того, у письмових поясненнях наголошено на тому, що нарахування пені в сумі 2 105 641,38 грн. здійснено після запровадження карантину, що суперечить пункту 8 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання ТОВ "Діджи Фінанс" кредитором боржника на суму 35474264,44 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника.

Щодо посилань скаржника на передчасність розгляду заяви ТОВ "Діджи Фінанс" про заміну кредитора правонаступником колегія суддів зазначає таке.

Процесуальний закон у випадку заміни кредитора передбачає певну стадійність, яка полягає у зверненні заявником із відповідною заявою, призначенні судом її до розгляду та відповідно самому розгляді в судовому засіданні із ухваленням відповідного судового рішення.

При цьому, суд також зауважує, що заміні кредитора правонаступником мало б передувати набуття його попередником (первісним кредитором) статусу учасника у справі про банкрутство, а саме - конкурсного кредитора, що формалізується відповідним судовим рішенням господарського суду (ухвалою).

Отже, у даному випадку, одномоментне визнання грошових вимог кредитора до боржника як правонаступника особи, яка первісно заявила грошові вимоги, не узгоджується із вимогами ст. 43, 45 КУзПБ та наведеним принципом стадійності судочинства.

Однак судова колегія вважає, що таке процесуальне порушення не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, зважаючи на те, що заява ТОВ "Діджи Фінанс" досліджувалася судом першої інстанції в судовому засіданні й сторонами щодо неї надавались пояснення.

Зі змісту оскаржуваної ухвали також вбачається надання судом оцінки доказам щодо переходу права грошової вимоги за Кредитним договором від 30.03.2011 №16/Ю від ПАТ "Місто Банк" до ТОВ "Діджи Фінанс" та встановлення обставин щодо грошових вимог ПАТ "Місто Банк" до боржника. Поряд з цим, апеляційний суд також враховує, що учасники справи не були позбавлені права щодо надання своїх доводів відносно заяви про заміну кредитора.

Стверджуючи про порушення судом першої інстанції в цій частині, скаржником не наведено аргументів, як саме одночасний розгляд грошових вимог ПАТ "Місто Банк" та визнання кредитором його правонаступника ТОВ "Діджи Фінанс" у цій конкретній справі вплинув на законність прийнятого по суті судового рішення, зокрема щодо розміру визнаних вимог, їх структури, наявності забезпечення тощо.

Скаржником також не доведено невідповідності обсягу переданих правонаступнику прав тим, що мав його правопопередник, а апеляційна скарга не містить аргументів щодо того, який істотний доказ не був досліджений судом чи оцінений з порушенням вимог процесуального закону.

Аналогічна позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2024 року по справі №910/3105/21 про банкрутство ТОВ "Терра Плюс Груп" (майнового поручителя ТОВ "Укртехінвестгаз"), в якій за фактично ідентичних обставин Верховним Судом підтверджено правомірність судових рішень про заміну заявника кредиторських вимог ПАТ "Місто Банк" на його правонаступника ТОВ "Діджи Фінанс" та визнання кредиторських вимог саме ТОВ "Діджи Фінанс".

Таким чином, апеляційна скарга боржника з вищенаведених мотивів також задоволенню не підлягає.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та недоведені, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали суду в оскаржуваній частині не вбачається.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Укртехінвестгаз" і скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року у справі №910/5174/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року у справі №910/5174/21 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 15.04.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

С.В. Сотніков