справа № 165/661/25

провадження №2/165/441/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року                                                 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого        судді                                                Гайворонського О.В.,

з участю секретаря судового засідання                        Дячук С.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                               встановив:

ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (далі ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

01.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №4434597 про надання споживчого кредиту з використанням електронного підпису. Згідно з умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 4 100,00 грн строком користування 350 днів, з процентною ставкою 2,5 % в день.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Разом з тим, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. У зв`язку з цим позивачем було нараховано проценти за період з 01.03.2024 по 25.10.2024 (в межах строку кредитного договору) на суму 24 087,50 грн.

25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" укладено договір факторингу № 25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №4434597 від 01.03.2024.

Рішенням єдиного учасника позивача ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" №251124/1 від 25.11.2024 змінено назву Товариства на ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ".

Загальна сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №4434597 від 01.03.2024 становить 39 617,50 грн, яка складається з: 4 100,00 грн – заборгованості по кредиту; 24 037,50 грн – заборгованості по нарахованих первісним кредитором процентах за користування кредитом; 11 480,00 грн – заборгованості по нарахованих процентах за 112 календарних днів.

У зв`язку з наведеним, оскільки відповідач своїх зобов`язань щодо сплати кредитних коштів не виконує, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4434597 від 01.03.2024 становить 39 617,50 грн, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою від 05 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Представник позивача за довіреністю Столітній М.М. у позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутність позивача, надавши усі необхідні докази.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Також, представник відповідача – адвокат Бакун О.С. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. На обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що заявлена позивачем сума заборгованості є надуманою, несправедливою та неналежною. Зазначає, що сума нарахованих відсотків за користування кредитом у порівнянні із сумою позики є непропорційно великою сумою компенсації, що не відповідає засадам спаведливості, добросовісності та розумності.

У поданій відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача вказав, що договір про надання споживчого кредиту №4434597 від 01.03.2024 був укладений у електронній формі, яка прирівнюється до письмової відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію». Документи, що складають кредитний договір, були підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «41359», що свідчить про те, що від ознайомився та погодився з умовами договору. Вважає, що факт укладення договору та наявності права грошової вимоги до відповідача за договором підтверджується належними та допустимими доказами. Зазначив, що нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідачу здійснювалось згідно із умовами договору про надання споживчого кредиту №4434597 від 01.03.2024 та в межах строку користування кредитом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

Судом встановлено, що 01.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №4434597 про надання споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «41359», та з умовами якого останній був ознайомлений (а.с.29-39).

Відповідно до умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит в сумі 4 100,00 грн (п.1.2 договору) шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , для подальшого використання його за цільовим призначенням, строком на 350 днів (п.1.3 договору), що підтверджується інформацією АТ «Акцент-Банк» (а.с.111-112).

Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору (а.с.39 на звороті).

Відповідно до п.1.4.1. договору стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Згідно з п.1.6 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 39 975,00 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості за період з 01.03.2024 по 25.10.2024 становить 30 187,50 грн, яка складається з: 4 100,00 грн – заборгованості по кредиту; 24 037,50 грн – заборгованості по нарахованих процентах за користування кредитом; 2050,00 грн – штрафні санкції (а.с.17-21).

25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" укладено договір факторингу № 25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №4434597 від 01.03.2024 (а.с.79-87).

Відповідно до п.1.1 Договору факторингу фактор ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «Лінеура Україна» (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору (а.с. 98).

Згідно копії акту прийому-передачі від 25.10.2024 реєстру боржників за договором факторингу №25/10/2024 від 25.10.2024, Фактор ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" з однієї сторони та Клієнт ТОВ «Лінеура Україна» уклали даний акт про те, що Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників від 25.10.2024 (а.с.88).

Як вбачається з витягу з реєстру боржників за договором, укладеним між позичальником та ТОВ «Лінеура Україна» до договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024, ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №4434597 від 01.03.2024 у сумі 30 187,50 грн, яка складається з: 4 100,00 грн – заборгованості по кредиту; 24 037,50 грн – заборгованості по нарахованих процентах за користування кредитом; 2050,00 грн – штрафні санкції (а.с.98).

З копії платіжної інструкції № 3475 від 01.11.2024 вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» отримало від ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" 2857292,90 гривень як оплату за договором факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 (а.с.61).

Рішенням єдиного учасника позивача ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" №251124/1 від 25.11.2024 ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" змінило назву на ТОВ «ФК ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (а.с.22).

Судом встановлено, що за договором про споживчий кредит №4434597 від 01 березня 2024 рокуза період з 01.03.2024 по 25.10.2024 (за 112 календарних днів в межах строку кредитного договору) позивачем було нараховано проценти на суму 11 480,00 грн, виходячи із розрахунку: 4 100,00 грн (тіло кредиту) х 2,5% х 112 календарних днів = 11 480,00 грн (а.с.15-16).

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України, передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 80, ч. 6 ст. 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Твердження відповідача про несправедливість, недобросовісність та нерозумність розміру нарахованих йому відсотків за користування кредитом спростовуються умовами договору, які є чіткими та зрозумілими, ОСОБА_1 підписав вказаний договір.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин суд керується також наступним.

До відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено довідку, видану т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 мобілізований та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 у званні головного сержанта з 04 січня 2024 року по теперішній час.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статтях 1 – 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Таким чином, судом встановлено, що у період укладення та виконання умов договору про споживчий кредит №4434597 від 01 березня 2024 року відповідач мав статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до відповідача не може застосовуватись примус до зобов`язання сплатити проценти за користування кредитом.

Враховуючи наведені положення законодавства, зважаючи на право відповідача, як військовослужбовця, на гарантоване законом надання йому відповідних пільг, суд приходить до висновку, що позов ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 4 100,00 грн заборгованості за основним боргом.

Згідно із ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати щодо сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 250,72 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 035,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 89, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 615, 629, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" 4 100 (чотири тисячі сто) гривень основного боргу за договором про споживчий кредит №4434597 від 01 березня 2024 року.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" 1 035 (одна тисяча тридцять п`ять) гривень витрат, понесених позивачем за надання професійної правничої допомоги адвоката.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судовий збір в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) гривень 72 копійки.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя                                                Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ