Справа №2-1318/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Лузан Л.В.,  при секретарі - Сиверин Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визначення його в твердій грошовій сумі,  -

встановив: 21.06.2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки - ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,   які підлягають стягненню з нього,  у твердій фошовій сумі,  а саме: 200 грн. щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував,  що відповідно до постанови місцевого суду м.  Вознесенська Миколаївської області від 22.10.2001 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  та доньки - ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2народження,  в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку,  але не менше Уг частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян,  починаючи з 12.10.2001 року та до досягнення ними повноліття. Середній розмір аліментів,  який підлягає стягненню з нього на користь відповідачки,  складає приблизно 240 грн. Оскільки,  на даний час він не працює,  так як не може знайти роботи через хронічне захворювання (хронічна виразка дванадцятиперстної кишки),  він позбавлений можливості сплачувати аліменти у вищевказаному розмірі,  що в свою чергу стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив. Просив зменшити розмір аліментів,  оскільки,  на даний час доходу він немає та через хворобу не може знайти відповідну до його стану здоров'я роботу,  що негативно впливає на його матеріальне становище,  яке,  також ускладнюється необхідністю проходження лікування. Крім того,  просив визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала. Вважає,  що,  визначений судом розмір аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей,  є досить невеликим,  тому,  в задоволенні позову ОСОБА_1 просила відмовити.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів,  відповідно до вимог,  передбачених  ст.  11 ЦПК України,  судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так,  статтями 183,  184,  192 СК України,  передбачено,  що розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері,  батька дитини.

Розмір аліментів,  визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками,  може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану,  погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Якщо платник аліментів має нерегулярний,  мінливий дохід,  частину доходу одержує в натурі,  а також за наявності інших обставин,  що мають істотне значення,  суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з матеріалів справи,  з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2.,  відповідно до постанови місцевого суду м.  Вознесенська Миколаївської області від 22.10.2001 року,  стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  та доньки - ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2народження,  в

розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку,  але не менше ЛА частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян,  починаючи з 12.10.2001 року та до досягнення ними повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів,  що була надана державним виконавцем ВДВС Вознесенського МУЮ,  позивач сплачував аліменти в частці від свого доходу від 176, 76 грн. до 240, 59 грн. за різні періоди часу,  та,  станом на 01.04.20076 року має місце переплата в сумі 411, 50 грн.

На день розгляду судом зазначеного позову позивач ОСОБА_1 має хронічне захворювання - виразка дванадцятиперстної кишки,  відповідно до довідки за № 381 від 14.05.2007 року,  виданої КУ «Вознесенська ЦРЛ».

Проте,  доказів на підтвердження погіршення стану здоров'я позивача,  що,  у зв'язку з призначенням відповідного лікування та понесениям затрат на придбання ліків,  негативно впливало б на його матеріальне становище,  останнім не було надано,  а сам по собі факт наявності хвороби (без зазначення часу виникнення захворювання,  стадії ремісії або загострення) не є підставою для зменшення розміру аліментів,  визначеного вищевказаною постановою суду.

Твердження ж позивача про неможливість працевлаштуватися у зв'язку з його хворобою,  не може бути прийнято судом до уваги,  оскільки останній,  у передбаченому законом порядку,  не визнаний непрацездатною особою.

Також позивачем не доведено в судовому засіданні існування у нього на час розгляду справи доходів,  які мають нерегулярний,  мінливий характер.

Відповідно до  ст.  60 ЦПК України,  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже,  виходячи з положень даної статті,  право позивача на звернення з позовом до суду супроводжується його обов'язком доказування. Відсутність доказів з боку позивача на підтвердження позовних вимог за наявності заперечень з боку відповідача проти обставин,  що мають значення для вирішення справи по суті,  та одночасно проти позову,  свідчить про те,  що позов не може бути задоволений.

За таких обставин,  суд вважає,  що підстав для зміни розміру аліментів з визначенням останніх у твердій грошовій сумі не має.

При цьому,  обраний судом вище вказаний спосіб нарахування аліментів не можна вважати утиском інтересів позивача,  оскільки СК України визначає цей спосіб як основний,  та в разі його працевлаштування,  відрахування аліментів буде здійснюватися від тієї суми,  яку позивач буде отримувати в якості оплати за свою працю.

На підставі ч.3  ст.  81,   ст.  ст.  88,  89 ЦПК України,  з позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись  ст.   ст.  10, 11,  ч.3  ст.  81,   ст.  ст. 88,  89,  209, 212 - 215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей з визначенням їх у твердій грошовій сумі - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7 (сім) гривень 50 коп. ( отримувач: бюджет м.  Вознесенськ 22050000,  банк отримувача: ГУДКУ в Миколаївській області,  код ЄДРПОУ: 23406957,  МФО банку: 826013,  р/р 31210259700007).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.