Справа № 14-24/2007 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 липня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Тустановського О.М.

при секретарі - Друца А.В.

розглянувши в м.  Вознесенську Миколаївської області скаргу ОСОБА_1на постанову про закриття кримінальної справи у зв»язку з актом амністії від 20.12.1998 року,  суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про закриття кримінальної справи у зв»язку з актом амністії від 20.12.1998 року.

В скарзі ОСОБА_1 посилається на те,  що в квітні поточного року він вирішив прийняти участь в оголошеному конкурсі на заміщення вакантної посади - замісника начальника у Вознесенській об»єднаній державній податковій інспекції.

19 квітня 2007 року по запиту відділу ДПА у Миколаївської області - Управління інформації УМВС у Миколаївської області надало довідку від 19.04.2007 року про те,  що 22.12.1998 року він був засуджений за статтею 165 ч.2 КК України(в редакції 1960 року) та справа була закрита на підставі п.4  ст. 6 КПК України(внаслідок акта амністії). Ця обставина перешкоджає йому поступити на державну службу.

Обставинами справи було те,  що в 1998 році у відповідності до Закону України «Про державний бюджет України» на 1998 рік» проводилися заліки по заборгованості суб»єктів господарювання по податкам до держбюджету і заборгованості держбюджету перед суб»єктами господарювання за побудовані об»єкти соцкультпобуту. В цей період він працював у Вознесенській об»єднаній державній податковій інспекції на посаді замісника начальника - начальника управління стягування прямих та непрямих податків.

15 травня 1998 року до нього,  як до посадової особи. Звернувся головний бухгалтер ВАТ «Зелений Гай» Албур М. С.  з проханням видати довідку про заборгованість підприємства за податком - «Акцизний збір» перед державним бюджетом.

Так як дану інформацію готували спеціалісти відділу примусового стягнення податків,  він доручив підготовку довідки - начальнику відділу примусового стягнення податків Вознесенської ОДЩ Ткаченко 1.1.. Таку довідку він підготував 15.05.1998 року - за ВАТ «Зелений Гай» числилася заборгованість на суму 102140 грн. Таким чином,  ВА\Г «Зелений Гай» провело залік на 87200 грн.

Однак,  за умовами проведення заліку заборгованість за податком повинна була з»явитися на 01.01.1998 року,  а вона виникла 10 чи 15 січня 1998 року. Не маючи можливості перевірити дану інформацію,  він підписав

довідку,  яку підготував начальник відділу примусового стягнення та який,  на його думку,  мав перевірити даний факт.

20.10.1998 року по даному факту було порушено кримінальну справу за  ст. . 165 ч.2 КК України,  про що він дізнався у грудні 1998 року. Слідчий умовив його погодитися на застосування амністії,  завіривши,  що у подальшому це не буде мати значення для його роботи та його життя.

Таким чином,  постанова про закриття кримінальної справи винесена старшим слідчим Вознесенської міжрайпрокуратури,  не дає йому можливості реалізувати право на працю,  яке передбачене  ст. .43 Конституції України. У травні 2007 року він звернувся до Вознесенського міжрайонного прокурора зі скаргою на незаконні дії слідчого та просив скасувати постанову про закриття кримінальної справи,  у зв»язку з відсутністю у його діях складу злочину.

06.06.2007 року за вихідним №1237-07 йоу направлено відповідь,  що постанова про закриття кримінальної справи є законною та обгрунтованою,  підстав для її скасування немає.

Відповідно до  ст. .236-5 КПК України,  постанова органу дізнання,  слідчого,  прокурора про закриття кримінальної справи,  може бути оскаржена особою,  інтересів якої вона стосується,  до суду за місцем розташування органу,  який виніс постанову протягом 7 днів,  з дня отримання її копії чи повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення. Таким чином,  він змушений звертатися до суду,  адже вважає,  що на момент порушення кримінальної справи були відсутні наявні приводи для порушення останньої,  які передбачені ч.1  ст. 94 КПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу на постанову про закриття кримінальної справи у зв»язку з актом амністії від 20.12.1998 року підтримав повністю.

Вивчивши скаргу,  заслухав пояснення ОСОБА_1,  суд вважає,  що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2  ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках,  коли є достатні дані,  які вказують на наявність ознак злочину.

В матеріалах кримінальної справи є постанова про порушення кримінальної справи від 20.10.1998 року відносно ОСОБА_1 за ознаками  СТ. . СТ. 165 ч.2,  172 ч.2 КК України.

Але з цих же матеріалів кримінальної справи вбачається,  що постановою слідчого від 18 грудня 1998 року ОСОБА_1 предъявлено обвинувачення у скоєні злочинів,  передбачених  ст. . ст.  167 ч.2,  172 ч.2 КК України. Постановою старшого слідчого Вознесенської міжрайонної прокуратури від 20 грудня 1998 року відносно ОСОБА_1 кримінальна справа по вказаним статтям закрита у зв»язку з актом про амністію.

Як вбачається з матеріалів справи,  приводом і підставою для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 були висновки контрольно-ревізійного відділу в Вознесенському районі від 09.07.1998 року(

акт про результати перевірки дотримання діючого законодавства при проведенні взаємозаліків).

Вивчивши матеріали кримінальної справи,  суд вважає,  що відносно ОСОБА_1 було поспішно прийнято рішення про порушення кримінальної справи за ознаками  ст. . 165 ч.2 КК України,  оскільки в матеріалах перевірки,  здійсненої КРВ в Вознесенському районі,  відсутні були достатні фактичні дані,  які б свідчили про зловживання службовим становищем ОСОБА_1 Тому при попередньому розслідуванні кримінальної справи при детальній перевірці всіх обставин справи,  в тому числі і матеріалів перевірки КРВ в Вознесенському районі,  слідчий прийшов до висновку,  що в діях ОСОБА_1 були відсутні ознаки складу злочину,  передбаченого  ст. . 165 ч.2 КК України.

Відповідно до ч.1  ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено,  а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії.

ОСОБА_1 пред»явлено обвинувачення у скоєні злочинів,  передбачених  ст. . 167 ч.2,  172 ч.2 КК України,  тобто відносно нього застосовувалися норми Закону України від 24 липня 1998 року «Про амністію».

Таким чином,  при дотриманні вимог  ст. .94 КПК України кримінальна справа не могла бути порушена відносно ОСОБА_1

Враховуючи вищезазначені обставини,  суд вважає,  що постанову про закриття кримінальної справи у зв»язку з актом амністії від 20.12.1998 року необхідно скасувати,  а справу направити прокурору для відновлення слідства,  в ході якого належить з»ясувати чи були достатні фактичні дані про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками  ст. . 165 ч.2 КК України(в редакції 1960 року).

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  236-5,  236-6 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1на постанову про закриття кримінальної справи у зв»язку з актом амністії від 20.12.1998 року задовольнити.

Постанову старшого слідчого Вознесенської міжрайонної прокуратури від 20 грудня 1998 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1за  ст. . 167 ч.2,  172 ч.2 КК України( в редакції 1960 року) у зв»язку з актом амністії - скасувати.

Кримінальну справу направити Вознесенському міжрайонному прокурору для відновлення слідства.

На постанову може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 діб.