ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2011 р. Справа №2а-6950/11/0170/24
(20:40 год.) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Бахчисарайської міської ради
до Громадського об’єднання «Рада вуличних та будинкових комітетів»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Бахчисарайський районний відділ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим
про обмеження права на мирні зібрання,
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1, довіреність від 19.11.09 р. б/н,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
Обставини справи: Бахчисарайська міська рада звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Громадської організації "Рада вуличних та будинкових комітетів" про заборону проведення 12.06.11 р. мирного зібрання та походу громадян від пл. Леніна до Кафе-бару "Єдем" по центральній вулиці відповідно у період з 20:30 год. по 21:30 год.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.11 року відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 10.06.11 року о 19-30 годині та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено – Бахчисарайський районний відділ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим.
Підготовку у справі проведено з особливостями, встановленими статтею 182 Кодексу адміністративного судочинства України для справ за адміністративними позовами суб’єктів владних повноважень про обмеження в реалізації права на мирні зібрання. Так, згідно положень частини 4 вищезгаданої статті, справи цієї категорії вирішуються судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно. Судом вжито усі заходи щодо повідомлення сторін та третьої особи про дату, час та місце проведення судового засідання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що проведення даного зібрання може порушити громадський порядок у м. Бахчисарай, можуть спричинити виникнення небезпеки для життя і здоров'я громадян, порушення громадського порядку.
У судовому засіданні 10.06.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Суд, керуючись ст. 38 КАС України, приймаючи до уваги обмежені терміни розгляду справи, визначені ст.182 КАС України, повідомив відповідача телефонограмою про день та час проведення судового засідання.
Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Бахчисарайський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, явку свого представника до суду не забезпечив, надіслав до суду довідку, в якій повідомив про не можливість забезпечення охорони громадського порядку, організації безперешкодного руху транспортних засобів під час проведення 12.06.11 р. мирного зібрання та походу громадян, у зв’язку із тим, що особовий склад Бахчисарайського РВ залучений до заходу з охорони громадського порядку, що присвячується «Троїці».
Суд, керуючись ст. 38 КАС України, приймаючи до уваги обмежені терміни розгляду справи, визначені у ст.182 КАС України, ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача та третьої особи на підставі наявних в ній документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
10.06.11 р. о 9-10 год. до Бахчисарайської міської ради надійшов лист за підписом голови Громадського об’єднання «Рада вуличних та будинкових комітетів» Книріка К.С., про проведення мирного зібрання та походів громадян – 12 червня 2011р. з 20:30 години по 21:30 год. Місце проведення мітингів, маршрут його руху – від пл.. Леніна до кафе-бару «Єдем» по центральній вулиці.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КАС України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
При цьому згідно ч. 2-3 ст. 182 КАС України встановлені скорочені строки для подання позову суб'єктом владних повноважень до суду в залежності від часу проведення заходів, а саме якщо позовна заява, яка надійшла в день проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, або після цього, залишається без розгляду. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та організатора (організаторів) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КАС України адміністративна справа про обмеження права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно.
Суд зазначає, що Верховна Рада України 17 липня 1997 року ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, учинену в Римі 04 листопада 1950 року. Відповідно до статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і є обов’язковою для застосування судами та вона має вищу силу по відношенню до законів.
Положення Конвенції встановлюють мінімальні стандарти захисту прав людини. Статтею 11 Конвенції закріплено право кожного на свободу мирних зібрань.
Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації визначено статтею 39 Конституції України.
Так згідно ст.39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Частиною другою статті 11 Конвенції здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Обмеження щодо реалізації цього права відповідно до положень частини другої статті 39 Конституції України може встановлюватись судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Свобода мирних зібрань, як і свобода вираження є фундаментальним надбанням в демократичному суспільстві та є однією з підвалин такого суспільства, як і національна безпека.
Мирна акція або зібрання – це масові заходи громадян, відкриті й доступні для участі кожному бажаючому, на захист інтересів яких вона проводиться, або осіб небайдужих до вирішення проблемних питань її учасників, основною умовою таких заходів є їх мирний характер.
Якщо національні органи влади мають достатні підстави вважати, що певні збори, демонстрації чи мітинги створять загрозу громадському порядку, охороні здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей, то обмеження таких заходів, включаючи їх заборону можуть бути виправданими.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року №4рп/2001 (справа № 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Суд зазначає, що порядок та строки звернення із заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації встановлені у пункті 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 № 9306-XI "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР" (який є чинним на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР”), відповідно до якого заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
Зі змісту вищенаведеного слідує, що завчасне повідомлення організаторами про проведення мирних зібрань є необхідною умовою для належної підготовки органами місцевого самоврядування та державними органами заходів, які забезпечуватимуть унеможливлення заворушень, злочинів і захист прав та свобод інших людей. В свою чергу, відсутність завчасного повідомлення про мирні зібрання є підґрунтям для ймовірних порушень громадського порядку.
Судом досліджена заява голови Громадського об’єднання «Рада вуличних та будинкових комітетів» Книріка К.С. від 07.06.11 року та встановлено, що вона подана в кінці останнього робочого дня, що передує проведенню мітингів, демонстрацій, походів, про що свідчить вхідний штамп від 10.06.11р. 09:10 год.
Суд зазначає, що отримання позивачем вищенаведеного листа саме 10.06.11р. об 09:10 год., є порушенням відповідачем вимог щодо розумності строків завчасного сповіщення, оскільки позивач позбавлений можливості організувати і вжити належних підготовчих заходів для забезпечення безперешкодного проведення громадянами мирного зібрання та походу і підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших осіб у зазначений строк. Також згідно з довідкою Бахчисарайського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим відсутня можливість забезпечення охорони громадського порядку, організації безперешкодного руху транспортних засобів під час проведення 12.06.11 р. мирного зібрання та походу громадян, у зв’язку із тим, що особовий склад Бахчисарайського РВ залучений до заходу з охорони громадського порядку, що присвячується «Троїці».
Судом також встановлено, що відповідачем порушено правила оформлення повідомлення а саме:
- у повідомленні про проведення акції відсутні повне найменування імені та по батькові уповноваженого (організатора), місце його проживання. У повідомленні зазначено тільки прізвище особи, яка його подала та її посаду та місце роботи без зазначення адрес;
- у повідомленні про проведення акції не визначено мету її проведення;
- у повідомленні про проведення акції не конкретизовано та не зазначено назви центральної вулиці, по якій планується проведення зібрання. У повідомленні зазначено місце проведення мітингів, маршрут його руху – «від пл. Леніна до кафе-бару «Єдем» по центральній вулиці» без зазначення її назви;
- не конкретизоване місце проведення засобу, а зазначено, що мирне зібрання буде проведено від пл. Леніна до кафе-бару «Єдем» по центральній вулиці, що на думку суду не є належним та допустимим визначенням конкретного місця проведення заходу;
- у повідомленні про проведення акції не зазначена передбачувана кількість учасників цієї акції.
Підпунктом 3 пункту “б” частини першої статті 38 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій та здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. Разом з тим, стаття 182 Кодексу адміністративного судочинства України наділяє органи місцевого самоврядування негайно, після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій, тощо – правом звернутись до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
Відповідно до статті 1 Закону України “Про основи національної безпеки України” національна безпека це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.
Статтею 3 вищезгаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи, тобто як тих, які беруть участь у зборах, мітингах, походах і демонстраціях, так і тих, які не приймають участі у мирних зборах.
Згідно із статтями 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Під громадським правопорядком слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систему правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму.
Тобто умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Приймаючи до уваги те, що повідомлення відповідача від 07.06.11р. про проведення 12 червня 2011р. з 20:30 год. по 21:30 год. масових заходів у вигляді мирного зібрання та походів за маршрутом від пл. Леніна до кафе-бару «Єдем» по центральній вулиці - не було надіслано завчасно; у повідомленні про проведення акції відсутні повне найменування імені та по батькові уповноваженого (організатора), місце його проживання та адреси місця його проживання та роботи; не визначено мету проведення акції; не конкретизовано та не зазначено назви центральної вулиці, по якій планується проведення зібрання; не конкретизоване місце проведення засобу; не зазначена передбачувана кількість учасників цієї акції, суд приходить до висновку що ані у позивача, ані у третьої особи не було можливості здійснити підготовчі заходи, необхідні, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення зборів громадян, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей, тобто існує реальна небезпека порушення громадського порядку.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Бахчисарайської міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 39 Конституції України, ст.160-163, 182, п.6 ч.1 ст.256 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Заборонити організацію та проведення мирного зібрання та походу громадян за маршрутом: пл. Леніна до Кафе-бару "Єдем" по центральній вулиці 12.06.2011 р. у період часу з 20:30 год. по 21:30 год., за заявою голови Громадської організації "Рада вуличних та будинкових комітетів" Книріка К.С. до Бахчисарайської міської ради.
3. Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Панов О.І.