Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 грудня 2011 року Справа № 2а-10280/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Тихонова І.В.
при секретарі Калашнкові Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: Протасенко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уголь – Сфера 2010» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, -
В С Т А Н О В И В:
31 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Уголь – Сфера 2010» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, у якому позивач зазначив, що 24.06.2011 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську проведено камеральну перевірку ТОВ «Уголь – Сфера 2010» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за квітень 2011 року, результати якої оформлено актом № 1143/16/37385106 від 24.06.2011.
Позивач вважає дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки незаконними, так як камеральна перевірка проводиться для перевірки правильності складання декларацій та включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум, зазначених у декларації. Після складання акту перевірки акт протягом трьох днів надсилається платнику податків. Однак, в порушення вказаного акт перевірки відповідач на адресу ТОВ «Уголь – Сфера 2010» не направляв, про наявність такого акту позивачу стало відомо в податковій інспекції лише 27.10.2011р., що підтверджується підписом керівника про його отримання в податковій інспекції. В акті перевірки відповідач зазначає, що підставою для перевірки є ненадання позивачем пояснень та документів, витребуваних листом від 20.06.2011, однак, вказаний лист на адресу позивача не надходив, крім того, ненадання витребуваних документів є підставою для проведення документальної перевірки, а не камеральної, як вчинив відповідач.
У зв’язку з викладеним позивач просив суд визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Уголь – Сфера 2010» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за каітень 2011 року, результати якої оформлено актом № 1143/16/37385106 від 24.06.2011.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що відповідно до ст. 75, 76 Податкового кодексу України податковий орган має право на власний розсуд проводити камеральні перевірки даних податкових декларацій платника податків, при цьому видання наказу на перевірку та завчасне повідомлення платника податку про проведення камеральної перевірки не вимагається. Так, було встановлено, що ТОВ «Уголь – Сфера 2010» “ не має складських приміщень, а тому здійснює діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а вказане у свою чергу є підставою для висновку про фіктивність правочинів, укладених ТОВ «Уголь – Сфера 2010» . Зазначив, що жодних рішень на підставі акту камеральної перевірки № 1143/16/37385106 від 24.06.2011 податковим органом стосовно позивача не приймалось, зміни до облікової картки не вносились, а тому вважає, що діями податкового органу права позивача не порушені.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Уголь – Сфера 2010» (ідентифікаційний код 37385106) зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 03 грудня 2010 року.
Як платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Уголь – Сфера 2010» перебуває на обліку у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у місті Луганську (а.с.9).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську 24 червня 2011 року проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Уголь – Сфера 2010» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за квітень 2011 року, результати якої викладено в акті № 1143/16/37385106 від 24.06.2011. (а.с. 10-14).
Зі змісту акту вбачається, що перевірку проведено згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, у зв’язку з тим, що на адресу ТОВ «Уголь – Сфера 2010» було надіслано лист № 25756/7/16 від 20.06.2011 про надання копій первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) та сплати податків та зборів однак відповіді на вказаний лист до початку перевірки не надано. Відповідно до п. 2.12 акту під час перевірки використано декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Уголь – Сфера 2010» за березень 2011 року, додатки № 5 до вказаної декларації, інформацію, що міститься в базі даних АС Аудит, АРМ Бест Звіт, АІС Реєстр платників податків, АІС Облік податків та платежів, Пошуково-довідкову систему ЦБД ДПА України, Систему автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
У п. 2.9 акту зазначено, що за результатами виїзду не встановлено місцезнаходження ТОВ «Уголь – Сфера 2010», а також зроблено висновок про те, що ТОВ «Уголь – Сфера 2010» з порушенням сформовано податкові зобов’язання з ПДВ по операціях продажу товарів, робіт та послуг за квітень 2011 року у сумі 998 317,00грн. у зв’язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов’язань з ПДВ по операціях продажу товарів, робіт та послуг. Також зазначено, що ТОВ «Уголь – Сфера 2010» не має складських приміщень, устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а тому здійснює діяльність, спрямовану на виконання операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам, ТОВ «Уголь – Сфера 2010» не набуло цивільної право-дієздатності, тобто фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Уголь – Сфера 2010» та контрагентами є фіктивними правочинами.
Відповідно до пункту 75.1 Податкового кодексу України Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Тобто, під час камеральної перевірки не можуть використовуватись документи первинного обліку платника податків, вивчення та оцінка укладених таким платником податків угод, так як дані про укладання таких угод не відображаються у податковій звітності, а відтак, під час камеральної перевірки неможлива зробити висновок про реальність або фіктивність укладених платником податків правочинів.
В акті перевірки зазначено, що підприємству було надіслано лист № 25756/7/16 від 20.06.2011 про надання копій первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2011 по 30.04.2011. Крім того акті перевірки зазначено, що перевірку проведено згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.
Однак, ст. 78, зокрема п.п. 78.1.1 п. 78.1 Податкового кодексу України регламентує підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме документальна позапланова виїзна перевірка проводиться за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Під час розгляду справи представником відповідача надано суді лист Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську № 25756/7/16 від 20.06.2011 про надання пояснень та документів, адресований керівнику ТОВ «Уголь – Сфера 2010». Однак вищевказаний лист був повернутий на адресу ДПІ, у зв’язку з закінченням терміну зберігання.
Таким чином, неотримання відповіді на запит податкового органу щодо надання документів первинного обліку є підставою для проведення позапланової документальної перевірки, а не камеральної, як це здійснено відповідачем.
Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого і Наказом ДДА України від 25.01.2011р. №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції „України 16.02.2011р. за № 197/18935, У разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (додаток 3 до цього Порядку).
Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 розділу її Кодексу
Камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.
Акт перевірки від 24.06.2011 не відповідає додатку 3 до Наказу ДПА України від 25.01.2011р № 41, не вручався та не надсилався протягом трьох робочих днів платнику податків.
Згідно з пунктом 46.2 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Визнаючи договори позивача нікчемними, а також визнаючи недійсними дані відображені ним у декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період, відповідач зняв з підприємства як податкові зобов'язання, отримані ним у зв’язку з виконання таких договорів, так і податковий кредит, нараховані по постачальниках товарів.
Принцип єдиного підходу, що міститься у Податковому кодексі України, який вказує на те, що при розробці податкових законів обов'язково повинні бути визначені наступні елементи юридичного складу податку: платник податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкт оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податковий період, ставки податку і збору (обов'язкового платежу), строки та порядок сплати податку, підстави для надання податкових пільг. Це положення розвиває конституційну гарантію, спрямовану на недопустимість неправомірного обмеження чи порушення права власності, щодо встановлення податків виключно законами (п.1. ч.2 ст.92 Конституції України). Податковий кредит з податку на додану вартість є формою податкової пільги, оскільки податковий кредит визначений ст.198 Податкового кодексу України, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Кодексом. З цього випливає, що жодним підзаконним нормативно-правовим актом не може бути встановлено обмежень щодо застосування податкових пільг, в т.ч. податкового кредиту з податку на додану вартість
Відповідач фактично визначив суми податкових зобов'язань позивачу, чим безпосередньо порушив його права та обов'язки, а також порушив вимоги підпункту ст.54 Податкового кодексу Украши, де чітко зазначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/ або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом, однак вказаних випадків не існувало.
До прийняття рішення по справі, відповідач не надав висновку щодо повернення сум податку на додану вартість, сплачені останнім в якості податкових зобов'язань, визначених в податковій декларації які були визнані в ході проведення перевірки недійсними.
Згідно із вимогами п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу Украши, платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згода платника податків та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова, тобто платник податків може бути присутнім під час проведення камеральної перевірки, тобто його слід про це повідомляти у встановленому законом порядку, що прямо витікає з прав платників податків, визначених ст. 17 Податкового кодексу України.
Податковим законодавством не передбачено витребування будь-яких документів від платників податків до початку проведення камеральної перевірки, тобто ця перевірка проводиться за наявними у органу податкової служби документами (деклараціями).
Відповідно до акту камеральної перевірки, під час проведення зазначеної перевірки посадовими особами відповідача зовсім не перевірялась податкова звітність відповідно до 76 ПК України, відсутні посилання на декларації (розрахунки), що повинні перевірятись, не зазначено порушення порядку їх заповнення, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг, не зазначено виявлених порушень при правильності відображення показників, тощо, як це визначено Наказом ДПА України№ 41 від 25.01.201 1р.
Відповідно до положень ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 85. 1 ст. 85 Податкового кодексу України., забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених законом.
Законодавством не передбачено витребування будь-яких документів від платників податків перед початком камеральної перевірки, а тому посилання відповідача на тс, що позивач не надав первинних документів бухгалтерського та податкового обліку до початку камеральної перевірки, є незаконним, бо зазначена перевірка проводиться, за наявними у органу державної податкової служби деклараціями (розрахунками).
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.
Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Враховуючи, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, можна дійти висновку, що документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено порушення податкового законодавства. відповідач мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача, як це визначено гл. XII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 41 від 25.01. 201 1р, в порушення якого Відповідач Актом камеральної перевірки визначив податкове зобов'язання платника податків.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 12 грудня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Уголь – Сфера 2010» задовольнити.
Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську щодо проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Уголь – Сфера 2010» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за квітень 2011 року, результати якої оформлено актом № 1143/16/37385106 від 24.06.2011.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 12 грудня 2011 року.
СуддяІ.В.Тихонов
- Номер: ав/812/546/2015
- Опис: відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі
- Тип справи: Заява про відновлення втраченого судового провадження
- Номер справи: 2а-10280/11/1270
- Суд: Луганський окружний адміністративний суд
- Суддя: І.В.Тихонов
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.08.2015
- Дата етапу: 28.12.2015