Справа № 2-а-3904/2011

                                                                     ПОСТАНОВА                                                                                                     ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

10 травня2011 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області

                                                в складі:

                                                головуючого судді:                           АпальковоїО.М.

                                                   при секретарі:                               Мирошниченко О.Л.                       

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївка, цивільну справу за адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про  визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення одноразової грошової допомоги,

                                                            ВСТАНОВИВ:

          23.02.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про  стягнення одноразової грошової допомоги у сумі 4610 грн. за період 2010р.                                                                      

В обґрунтування позову ОСОБА_1. посилається на наступні підстави: так, він є інвалідом 2-ої групи, 1 категорії, інвалідність якого пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС , у зв’язку з чим користується правами та пільгами,передбаченими Законом України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,яким передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи  1 категорії в розмірі 5 мінімальних заробітних плат,  при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: у 2010 році-922 грн          .                     

В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не донарахована і не сплачена. Таким чином він повинен був отримати від відповідача разову грошову допомогу у таких розмірах: у 2010 році -(922х5)-120=4490,00 грн.                                         

В 2010 році відповідач йому компенсацію в розмірі 120 грн. нарахував але не сплатив у зв’язку з арештом рахунку,тому разова грошова допомога за 2010 рік складає -(922х5)=4610 грн          .          Не зважаючи на її звернення, відповідач відмовляється від сплати заборгованості по компенсації на оздоровлення за 2010 р. в повному обсязі. Тому просить суд  визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови в виплаті заборгованості по компенсації на оздоровлення за 2010 рік та стягнути з  УПтСЗН  Гірницької районної адміністрації Макіївської міської Ради на його користь недотриману компенсацію за 2010 рік у розмірі 4610 грн.

          В судовому засіданн і ОСОБА_1. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі і послалався на ті ж підстави, які були викладені у позовній заяві.                                        Представник відповідача до суду не з’явився  хоча належним чином повідомлений про день та час слухання справи, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність , проти позову заперечував в обґрунтування чого надав суду заперечення проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити.                                                                      

Вислухавши позивача в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:                                                  

Так, позивач ОСОБА_1визнаний інвалідом 2-ої групи, 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення ( серія НОМЕР_1) наявною у матеріалах справи  (а. с.      )                                          Позивач вважає,що фактично за період 2010 рік відповідачем було не виплачено йому щорічної разової допомоги у розмірі - 4610грн.                                                  

Відповідно до ст. 48 закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «від 28.02.1991 р. № 796-Х11 із змінами та доповненнями ( далі - Закон № 796- Х11) передбачена щорічна допомога на оздоровлення  інвалідам 2 групи в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.                    

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління  керувалося постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі-постанова  № 562), якою розмір такої допомоги для інвалідів  2 групи (1категорії) встановлений  в 120 грн.                                                             

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі ,в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та Законами України.          Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796-Х11( який встановив розмір щомісячної  допомоги як величину,кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати,визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема , 2 групи-120 грн.                                        

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-Х11 та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на  2010 рік, а не постанова № 562.                              Суд вважає, що позивачем не порушено строк звернення до суду з вимогами про виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період 2010 р. так як відповідачем  як до кінця 2010 року так і до теперішнього часу не сплачена  щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2010 р. , а з позовом позивач звернувся 23.02.2011р,то встановлений шестимісячний строк для звернення за захистом порушеного права (ч. 2 ст. 99 КАС), не порушив.                    

Таким чином суд вважає , що позов підлягає задоволенню . Необхідно   зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити на користь позивача суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 роки у розмірі -4610 грн.                              

Таким чином, дії відповідача в частині невиплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2010 роки  суд визнає неправомірними.                               

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,6,8,11,14,17,158-163,183-2 КАС України, на підставі ст.3,ст.19,22, Конституції України, ст..48 ЗУ »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»суд ,

                                        ПОСТАНОВИВ:

         Позов  ОСОБА_1, задовольнити.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради в виплаті разової допомоги  за 2010 рік неправомірною.                     Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради  нарахувати ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік виходячи з встановленого відповідними законами розміру мінімальної заробітної плати , та виплатити недоплачені суми з урахуванням виплачених сум.                                        Апеляційна скарга на постанову суду подається до Адміністративного апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом 10 днів з дня її оголошення. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або за відсутності особи, яка брала участь але не була присутня при її проголошенні, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.                                                                                                                                                                                                                                      

Суддя                                                            О.М. Апалькова