Справа № 182/7590/24

Провадження № 2/0182/1885/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

16.04.2025 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд –

В С Т А Н О В И В:

24.12.2024 року представник позивачки ОСОБА_2 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, посилаючись на наступні обставини.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 10.06.2021 року був вчинений виконавчий напис № 133416 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі по тексту ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») заборгованості в розмірі 47333,79 грн. Підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису стало невиконання позивачем умов кредитного договору №002-03205-131212 від 13.12.2012 року, укладеного з ПАТ «Дельта банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною 27.10.2021 року відкрито виконавче провадження №67290835 про стягнення з позивачки на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» даної заборгованості.

Позивачка вважає, що виконавчий напис щодо стягнення з неї заборгованості є таким, що не підлягає виконанню, з наступних підстав.

Приватним нотаріусом порушені правила та умови видачі виконавчих написів, а саме: не перевірено безспірність заборгованості. Між позивачкою та відповідачем не виникало ніяких договірних та кредитних відносин. Виконавчий напис було вчинено без дотримання Порядку вчинення виконавчих дій, затвердженим Міністерством юстиції України 22.02.2012 року №296/5, оскільки вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих боржнику повідомлень, які позивачка не отримувала. Крім того, нотаріуси мають право вчиняти виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Даний перелік встановлений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, та не містить посилань на кредитний договір, як на документ, за яким нотаріус в праві вчинити виконавчий напис. В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачкою вимог чи повідомлень стосовно заборгованості. Також відсутні докази отримання нею письмової вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Приватний нотаріус Остапенко Є.М. при вчинені оспорюваної нотаріальної дії не переконався належним чином у наявності прав у відповідача звертатись за виконавчим написом та у безспірності розміру суми, заявленої до стягнення. З наведених вище підстав позивачка просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на її користь витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.12.2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зобов`язано третіх осіб надати відповідні відомості, необхідні для розгляду даної справи. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали, на подачу відзиву на позовну заяву. Третім особам роз`яснено право подати пояснення щодо позову чи відзив на позовну заяву (а.с.30-32).

Ухвалою суду від 25.12.2024 року заяву позивачки про забезпечення позову по даній справі задоволено (а.с.33-34).

Позивач та її представник належним чином повідомлялись про розгляд справи в суді, шляхом надсилання на їх електронні адреси, зазначені в позові, копії ухвали про відкриття провадження. Додаткових заяв або клопотань на адресу суду не направили.

20.01.2025 року до канцелярії суду від представника відповідача Наваренко В.Г. надійшла заява про визнання позовних вимог, згідно якої просить задовольнити позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору (а.с.42-43).

21.01.2025 представник відповідача Наваренко В.Г. направив відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 1000 грн., виходячи з критерію розумності, справедливості та реальності адвокатських витрат (а.с.49-51).

Третя особа приватний нотаріус Остапенко Є.М. належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом надсилання на його юридичну адресу копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштовий конверт (а.с.40), який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. На виконання ухвали суду належним чином завірені копії нотаріальної справи не направив.

Приватний виконавець Русецька О.О. належним чином повідомлялась про розгляд справи в суді, шляхом надсилання на її юридичну адресу копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.41), згідно якого пакет документів вручено 09.01.2025 року особі за довіреністю. На виконання ухвали суду від 25.12.2024 року, належним чином завірені копії виконавчого провадження не направила.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 10.06.2021 року був вчинений виконавчий напис №133416 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості в розмірі 47333,79 грн. (а.с.15).

На підставі зазначеного виконавчого напису 27.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною відкрито виконавче провадження № 67290835 про стягнення з позивачки на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» даної заборгованості (а.с.14).

Предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до  ст.89 Закону України «Про нотаріат»  у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по-батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб) строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п.2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник   ОСОБА_3 мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Крім того, судом не встановлено факт отримання позивачкою повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи була така надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивачки.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Суд наголошує, що як на підставу вчинення виконавчого напису, приватний нотаріус Остапенко Є.М. посилається на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Відповідні зміни до Постанови №1172 та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року визнано незаконною та нечинною постанову КМУ від 26.11.2014 року за №662 , зокрема, в частині п.2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами.

Отже, станом на 10.06.2021 року - дату вчинення спірного виконавчого напису чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось. Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Окрім цього, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України №1172 в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Крім того, згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оскаржуваний виконавчий напис був вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору №002-03203-131212 від 13.12.2012 року, укладеного з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги №195/К від 09.02.2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги №20/01/20-1/1 від 20.01.2020 року є ТОВ «Фінансова компанія з управління активами», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору факторингу №20/ФК від 09.02.2020 року є ТОФ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору факторингу №250521-ФК від 25.05.2021 року є ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, в матеріалах справи наявний ордер про надання позивачу правничої допомоги адвокатом Шашликовим Денисом Геннадійовичем (а.с.21). Згідно п.4 договору №309/2024 від 04.12.2024 року про надання правової допомоги, вартість правничої допомоги складає 5 000 грн. (а.с.23-26). Акт про надання правової допомоги від 04.12.2024 року містить опис наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також їх вартість (а.с.22). Довідкою №309/2024 від 04.12.2024 року підтверджено отримання адвокатом винагороди у сумі 5 000 грн. (а.с.27).

Згідно з ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При розподілі судових витрат враховуються:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

З огляду на викладене вище та, враховуючи надання адвокатом Шашликовим Д.Г. доказів надання ним правничої допомоги з описом виконаних робіт та їх вартості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючий той факт, що позивачка була звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів», судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави. А отже, враховуючи викладене вище, з відповідача підлягає стягненню 50% суми судового збору, що складає 605,60 грн. за подання позову та 302,80 за подання заяви про забезпечення позову, а всього 908,30 грн. на користь держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,206,263-265,268 ЦПК, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012 рок, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву позовом ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 10.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №133416, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошових коштів у сумі 47 333,79 грн. (сорок сім тисяч триста тридцять три грн. 79 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч грн. 00 коп.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222 ) на користь держави в рахунок відшкодування судового збору 908, 30 грн. (дев`ятсот вісім грн. 30 коп.).

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева