Справа №516/1/25

Провадження №2/516/51/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.,

при секретарі Прущак С.В.,

розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 28278 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 25 жовтня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 3236210, згідно якого товариством перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 4000 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % на день.

13 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ "ФК" "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу № КККЛУ-13092023, у відповідності до умов якого, товариство передає ТОВ "ФК "Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал» приймає належні товариству права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги до Договору № КККЛУ-13092023 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28278 грн.        Відповідач борг не погасив, а тому за відповідачем рахується заборгованість у зазначеному розмірі.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності та одночасно зазначив, ОСОБА_1 позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Так, представником відповідача у відзиві зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України). Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Належним доказом заборгованості відповідача за тілом кредиту може бути виписка по картковому рахунку, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами. Разом з тим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по кредитному договору - розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, доданий до позовної заяви роздрукований розрахунок заборгованості є необґрунтованим, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що позиція Відповідача про відсутність належних доказів підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів є необґрунтованою. Позивачем було надано Повідомлення про перерахування коштів відповідно до умов кредитного договору, що містять усі необхідні реквізити. Відсутність у матеріалах справи виписок по картковому рахунку абсолютно не свідчить про відсутність у Відповідача заборгованості, оскільки згідно з п. 2.1 кредитного договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не створює окремий рахунок для Позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до таких рахунків для того, аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій. Також варто зазначити, що відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 30.12.2024 у справі №378/932/23 (22-Ц/824/18673/2024) відсутність виписки по рахунку відповідача в матеріалах справи, не спростовують наявність заборгованості перед Банком у визначеному відповідно до розрахунку розмірі. Щодо необґрунтованості розрахунку заборгованості, позивач послався на постанову Верховного Суду від 17 грудня 2020 року по справі №278/2177/15-ц, в якій наведена позиція, згідно з якою розрахунок заборгованості у сукупності з іншими доказами є належним підтвердженням суми заборгованості. «У касаційний скарзі Відповідач посилався на те, що судами попередньо не було встановлено на підставі належних та допустимих доказів наявність беззаперечної заборгованості за спірним кредитом. У свою чергу суд справедливо зазначив, що такі доводи не є обґрунтованими та зводяться до переоцінки доказів.» Позивач вважає, що розрахунок заборгованості в сукупності з долученими доказами, а саме копією кредитного договору, копією повідомлення про перерахування коштів можуть бути належними доказами, які в сукупності підтверджують суму заборгованості.

Суд розглянувши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" у повному обсязі.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» є фінансовою установою та має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію установи ФК № В0000322 від 13.08.2021 року.

25 жовтня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено електронний договір № 3236210 про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 4000 грн., строком на 360 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1,99 % в день.

Договір укладено в електронному вигляді, через ідентифікацію клієнта за допомогою технології BankID, а саме Веб-сайту (https//credit7.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Лінеура Україна», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

На офіційному веб-сайті товариства у вільному доступі для всіх клієнтів товариства розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті товариства розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор Е455, для підписання Кредитного договору від 25 жовтня 2022 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4000 грн., строк кредитування 360 днів, стандартна % ставка 1,99 % в день.

Відповідно до умов укладеного Кредитного договору, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, шляхом прийняття виконання зобов`язання товариства, а саме отримавши кредитні кошти.

Кошти товариством на рахунок клієнта перераховано, що підтверджується відповідною довідкою.

Також, на вимогу суду АТ «Універсал Банк» надано інформацію згідно якої, на ім`я ОСОБА_1 в Банку відкрито рахунок, на який 25 жовтня 2022 року було зараховано кошти у розмірі 4000 грн. від IPAY CREDIT MC1.

13 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № КККЛУ13092023, згідно якого позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором від 25 жовтня 2022 року, у загальному розмірі 28278 грн., з яких 4000 грн. – тіло кредиту та 24278 грн. – заборгованість за відсотками.

Станом на момент звернення ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" до суду борг відповідачем не погашений.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Так, Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі N732/670/19, від 23.03.2020 року у справі N404/502/18, від 07.10.2020 року N127/33824/19.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті ТОВ «Лінеура Україна» у вільному доступі для всіх клієнтів товариства розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення.

25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 скористався наданою товариством послугою та уклав кредитний договір за допомогою Веб-сайту, що підтверджується наданими до суду документами.

Відповідач самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит та після отримання одноразового ідентифікатора для підписання Кредитного договору, підписав його та після цього отримав кошти на рахунок , що підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з оплати послуг товариства, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

ТОВ «Лінеура Україна» передало право вимоги по кредитному договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», однак відповідачем станом на грудень 2024 року борг не погашено та існує заборгованість перед фінансовою установою у загальному розмірі 28278 грн..

Представник відповідача не погоджуючись із позовом послався на відсутність належного підтвердження перерахування коштів відповідачу та відсутність належного розрахунку боргу.

Однак, відповідно до наданих до суду документів ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 відкритий в АТ «Універсал Банк» 25 жовтня 2022 року 4000 грн. (а.с. 115), що спростовує твердження відповідача щодо відсутності належних доказів.

Щодо відсутності розрахунку боргу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем в підтвердження розміру боргу до суду надано розрахунок здійснений ТОВ «Лінеура Україна» , з урахування умов договору, в свою чергу відповідачем такий розмір боргу не спростований альтернативним розрахунком, тобто відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що розмір боргу зазначений позивачем не відповідає дійсності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням встановлених обставин справи та доданих до суду документів, позивачем доведено наявність у відповідача боргу перед ТОВ «Кредит-Капітал» у розмірі 28278 грн., а відповідач такий факт належними та допустимими доказами не спростував.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України.

Документально підтверджені судові витрати позивача складають 2422,40 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості -задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ,  АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ " Фінансова компанія «Кредит-Капітал " (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, р/р НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «Райффайзен Банк») заборгованість за кредитним договором від 25 жовтня 2022 року № 3236210 у розмірі 28278 грн, з яких 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24278 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у розмірі 2422,40 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення..

.

Суддя                                                                 І. Д. Под`ячева