ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

14 квітня 2025 року    Справа № 280/2576/25 м.Запоріжжя   

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), у якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу в повному розмірі одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту у розмірі 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року – за підписання першого контракту на проходження військової служби, та призначення на посаду;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу в повному розмірі одноразову грошову допомогу військовослужбовцям після укладення ними першого контракту у розмірі 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року – за підписання першого контракту на проходження військової служби, та призначення на посаду;

визнати протиправною бездіяльність відповідача шодо не проведення нарахування та виплати позивачу підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з призначенням на посаду, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2024 №281, після переїзду з іншого населеного пункту;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з призначенням на посаду, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2024 №281, після переїзду з іншого населеного пункту;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.

За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу норм частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

За змістом статті 234 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-IX) у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Позовні вимоги позивача необхідно оцінювати як вимоги про стягнення заборгованості з виплати грошового забезпечення, що охоплюється поняттями «заробітна плата» і «оплата праці» у тому сенсі, яким їх наповнив Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013.

Таким чином, спір, з яким звернувся до суду позивач, набуває ознак трудового спору і, якщо зважити на те, що КАС України не містить норм, які передбачали б строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої/заборгованої заробітної плати/винагороди, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк звернення до суду за захистом порушеного в матеріальному аспекті права на оплату праці.

Позивача звільнено зі служби та виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення з 18.12.2024. Натомість з цим позовом позивач звернулась 01.04.2025 (засобами поштового зв`язку).

На дату звернення позивача до суду стаття 233 КЗпП України вже діє у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-ІХ, яка встановлює строк звернення до суду в тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суддя зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Стосовно доводів позивача в позовній заяві про те, що письмовий лист з військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2025, вона отримала 12.03.2025, у зв`язку з чим вважає, що строк перебігу терміну на звернення до суду варто рахувати з 12.03.2025, суд зазначає наступне. Позивач не зазначає про те, що їй заважало раніше запросити та отримати відповідну інформацію від відповідача. Вказана позивачем дата отримання листа відповідача свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Таким чином, доводи позивача не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Згідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Відтак, суддя вважає за необхідне повідомити позивача про необхідність подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з цим позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску.

При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Позивачем заявлено, крім іншого, немайнову позовну вимогу щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, отже сума судового збору за подання даного позову, становить 1211,20 грн, однак доказів сплати судового збору в зазначеному розмірі до позову не додано, як не подано і документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так предметом спору крім іншого, є не нарахування та виплата позивачу грошової компенсації за все належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку № 178.

При цьому, усталеною є практика Верховного Суду згідно якої речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням).

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26 травня 2021 року у справі №380/5093/20, від 30 серпня 2021 року у справі №520/7668/20 та від 12 жовтня 20212 року у справі №380/6200/20, від 23 червня 2022 року у справі № 540/2001/21, від 23 червня 2022 року у справі №540/1951/20.

Також подібний висновок міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19, в якій вирішувалось питанням наявності чи відсутності підстав для застосування статей 116, 117 КЗпП України у разі невиплати (несвоєчасної виплати) військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Отже, в даному випадку позивач не може бути звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

З приводу покликань позивача на те, що вона звільнена від сплати судового збору як законний представник дитини з інвалідністю на підставі пункту 9 статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про судовий збір” встановлюється вичерпний перелік підстав з яких особа може бути звільнена від сплати судового збору.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, звільняються від сплати судового збору.

Суддя звертає увагу на те, що вищенаведена підстава надає право на звільнення особи від сплати судового збору у разі законного представництва дітей з інвалідністю у випадку звернення до суду.

Як видно з позовної заяви позивачем є ОСОБА_1 , яка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Таким чином, на позивача в цьому випадку не поширюється пільга щодо звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 120, 122, 123, 169, 170 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку;

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 1211,20 грн) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                  Ж.М. Чернова