ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2011 року Справа № 24/5005/11306/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 03.08.2011
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 09.01.2011
від третьої особи: не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2011р. у справі №24/5005/11306/2011
за позовом приватного акціонерного товариства “Пасат”, м. Кривий Ріг
до: публічного акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ЗАТ “Поліном
про стягнення 34 892,94грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2011р. у справі №24/5005/11306/2011 (суддя Калиниченко Л.М.) позов приватного акціонерного товариства “Пасат” до Публічного акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення 34 892,94грн. задоволено.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, посилаючись на наступне:
- у рішенні суд зазначив, що пояснення відповідача, що позивач уступив право вимоги ЗАТ «Поліном»не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, хоча представник відповідача неодноразово наголошував у судових засіданнях стосовно відступлення права вимоги, а також надав завірену належним чином копію листа позивача від 08.08.2008р. про відступлення права вимоги на користь ЗАТ «Поліном»;
- суд не надав жодної правової оцінки доводам відповідача про пропущення строку позовної давності, хоча це є підставою для відмови у позові, тощо.
Позивач у відзив на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, її представник в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ «Пасат», правонаступником якого є ПАТ "Пасат", та ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” 10.04.2008р. було укладено договір поставки №664д, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар згідно специфікації до договору, а останній зобов'язався прийняти товар та оплатити його (а.с.9-12).
Відповідно до п. 5.1 договору оплата товару відповідачем здійснюється на підставі рахунку - фактури, виставлених позивачем за товар. В розрахунку - фактурі вказується ціна товару, встановлена в специфікації.
Згідно п. 5.2 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (постачальника) протягом 14 календарних днів з дня встановлення рахунків - фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.
Позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 24420,00грн., що підтверджується накладною №225 від 03.07.2008р. та рахунком на оплату товару №326 від 03.07.2008р.
На підставі довіреності №450447/312 ЯОП від 03.07.2008р. товар отримано представником відповідача –ОСОБА_2 (а.с.15).
Відповідач належним чином свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар в сумі 24420,00грн. не виконав, що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Доказів щодо сплати боргу відповідачем не надано, але його представник в суді першої інстанції заявив клопотання про застосування позовної давності, посилаючись на те, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості лише 25.08.2011 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Одночасно до винесення судового рішення позивач подав заяву про поновлення строку позовної давності, пославшись на претензійну роботу в цей період.
За статтею 267 Цивільного кодексу України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд, задовольняючи позов, в мотивувальній частині послався на те, що позивач здійснював претензійну роботу, але питання щодо визнання цієї причини поважною в судовому рішенні залишилося поза увагою.
Відповідно до ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.
В матеріалах справи відсутні докази щодо визнання відповідачем заборгованості в сумі 24420грн. та його зобов’язання погасити її в майбутньому, тому колегія суддів вважає, що саме претензійна робота позивача до пред’явлення позову, не може вважатися поважною причиною пропуску строку позовної давності.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що загальний строк позовної давності в три роки сплив і підстав для задоволення заяви позивача про його поновлення не вбачається, тому порушене право відповідно до ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України не підлягає захисту.
Позивачем, крім основного боргу в сумі 24420грн., заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних в сумі 8205,12 та 3% річних в сумі 2267,82грн.
За ст.266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Отже, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних також не підлягають задоволенню.
Крім того, при вирішенні спору господарський суд не звернув увагу на те, що відповідачем у справі є не Публічне акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, а відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”.
Згідно довідки ЄДРПОУ та витягу зі статуту повне найменування товариства значиться - Відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” і його назва на момент винесення рішення не змінювалась, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні, тому у справі за заявою позивача слід здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши відповідача з Публічного акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на - Відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду слід скасувати, а в позові –відмовити.
Судові витрати віднести на сторони у справі в межах фактично понесених витрат.
Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши відповідача з Публічного акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на - Відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”.
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2011р. у справі №24/5005/11306/2011 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді А.О.Логвиненко
Т.Г.Стрелець