РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2011 р. Справа № 5019/2190/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Маціщук А.В. ,
судді Філіпова Т.Л.
при секретарі Бугай Н.С.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю №12 від 20.07.10р.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу позивача - регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.11 р. у справі № 5019/2190/11 (суддя Крейбу О.Г.)
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
до фізичної особи - ОСОБА_2
про розірвання договору купівлі-продажу від 22.04.1998 р. №726 та повернення об'єкта в державну власність
До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2011р. змінено склад суду у даній справі. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Маціщук А.В., суддя Філіпова Т.Л..
Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.2011р. у справі №5019/2190/11 (суддя Крейбух О.Г.) в позові регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до фізичної особи - ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу від 22.04.1998 р. №726 та повернення об'єкта в державну власність – відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, не підтверджені належними доказами (арк.справи 32-33).
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.
Зокрема, апелянт обґрунтовує доводи апеляційної скарги наступним. Актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 14.09.2011р. зафіксовано невиконання умов договору. Відповідно до п.5 ст. 27 ЗУ «Про приватизацію держаного майна», на вимогу однієї з сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною зобов»язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. Згідно ст.19 ЗУ «Про особливості приватизації об»єктів незавершеного будівництва», у разі невиконання умов, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору. Тому, скаржник вважає, що договір купівлі-продажу від 22.04.1998р. №726 об»єкта незавершеного будівництва автостанції підлягає розірванню, а відповідач зобовязаний повернути об»єкт – незавершене будівництво автостанції. Також, відповідач зазначає, що судом першої інстанції неправомірно застосовано строки позовної давності, адже згідно ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За зобов»язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня коли у кредитора виникає право пред»явити вимогу виконання зобов»язання.
Скаржник також зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з’ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.( арк.справи 40-41).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5019/2190/11 від 18.11.2011р. апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 38).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 07.12.2011р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.
Відповідач у судове засідання 07.12.2011 року не з'явився. Згідно реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції від 21.11.2011 року, копії ухвали Рівненського апеляційного господарського суду №5019/2190/11 від 18.11.2011 року надіслані сторонам у справі (арк.справи 43). Повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, а саме копії ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду та призначення судового засідання відсутнє в матеріалах справи.
Однак, згідно з п.п.116,117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМ України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5019/2190/11 від 18.11.2011р. явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
22.04.1998р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (надалі - продавець, позивач) уклало з фізичною особою ОСОБА_2 (надалі - покупець, відповідач) договір купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва, що підлягає продажу на аукціоні (надалі - договір), відповідно до умов якого продацець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва - автостанції за адресою: смт. Рокитне, Рівненська область на земельній ділянці площею 0,0573 га, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (арк.справи 5-7).
Договір було нотаріально посвідчено 22.04.1998р. приватним нотаріусом Рівненського міського та районного нотаріального округу ОСОБА_3 (арк.справи 5-7).
Об’єкт незавершеного будівництва було передано відповідачу по акту передачі державного майна від 22.04.1998р. (арк.справи 8).
Відповідно до п.1.2 договору, право власності на об’єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Розділом 5 договору визначено обов'язки покупця:
- в установлений цим договором термін сплатити ціну продажу об'єкту приватизації;
- в установлений договір термін прийняти об'єкт;
- в місячний термін з моменту підписання цього договору підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт;
- на вимогу продавця надавати необхідні матеріали, відомості, документи, тощо про виконання умов договору;
- у разі зміни власника об'єкта приватизації покупець повинен покласти всі зобов'язання за договором на нового власника;
- виконувати умови продажу:
- засобами платежу є грошові кошти;
- завершити будівництво;
- питання приватизації (оренди) земельної ділянки площею 0,0573 га вирішується з ініціативи покупця приватизованого об'єкта незавершеного будівництва після укладення договору купівлі-продажу.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", на державні органи приватизації покладені завдання щодо здійснення функцій по контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державі комунального майна.
Пунктом 6.2 Договору передбачено обов’язок позивача контролювати виконання умов договору.
Позивач протягом 2002-2011 років здійснював перевірки. У порядку здійснення контролю умов договору купівлі-продажу, регіональне відділення зверталось до відповідача листами від 02.09.2002р. №1620; від 23.04.2004р. №1031; від 14.03.2005р. №608; від 04.07.2006р. №2272; від 15.10.2008 №18-01-03061; від 01.04.2009р. №18-07-00832; від 23.03.2010р. №18.07-00676; від 06.09.2011 р. №18-07-02403, у яких витребовувалась інформація та підтверджуючі документи про виконання умов вказаного договору. Покупцем було повідомлено, що рішенням Рокитнівської селищної ради об'єкту незавершеного будівництва автостанції присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.6 Указу Президента України «Про приватизацію об’єктів незавершеного будівництва»№ 456/93 від 14.10.1993р., який діяв на момент укладання договору, порядок укладення договорів купівлі-продажу та оплати об'єкта незавершеного будівництва і земельної ділянки визначається відповідним законодавством.
Частиною 2 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що умови завершення будівництва житлових будинків мають бути включені в договір купівлі-продажу; при цьому термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.
Зі змісту договору вбачається, що ним не передбачені строки виконання зобов’язань сторонами, проте як зазначено вище, згідно вимог закону, вони не повинні перевищувати п’ять років.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Відповідно до ст.256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст.261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Договір було укладено та нотаріально посвідчено 22.04.1998р., отже кінцевий строк виконання зобов’язань по договору сплинув 22.04.2003р. (арк.справи 5-7).
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду, що враховуючи ст.ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності щодо виконання зобов’язань за договором почався 23.04.2003р. та закінчився 23.04.2006р.
Позивачем подано позов 10.10.2011р., тобто після спливу строку позовної давності (арк.справи 2-3)
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У відзиві на позовну заяву, ОСОБА_2 подав клопотання про застосування позовної давності (арк.справи 26).
Отже, місцевим господарським судом, враховуючи клопотання відповідача про застосування позовної давності, позивачу правомірно відмовлено в задоволенні позову у зв’язку з спливом позовної давності.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року у справі №5019/2190/11 залишити без змін, апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України у Рівненській області без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядкую.
Справу повернути до господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
01-12/17463/11 17463/11