ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15.04.2025 р.                                                                      Справа № 914/1153/25

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Молоко», село Здовбиця, Рівненська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛС ФУД ЕКСПЕРТ», село Павлів, Львівська область

про стягнення заборгованості за договором поставки №04/12/23 від 04.12.2023 у розмірі 155987,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Молоко» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛС ФУД ЕКСПЕРТ» про стягнення заборгованості за договором поставки №04/12/23 від 04.12.2023 у розмірі 155987,09 грн, з яких: 124730,00 грн - основна заборгованість, 11928,27 грн - інфляційні втрати, 2850,00 грн - 3% річних та 16478,82 грн - пеня.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025, справу №914/1153/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

У позовній заяві позивач повідомляє про здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений позивачем йому товар та покликається безпосередньо на платіжні інструкції, що долучені до матеріалів позовної заяви. Однак, позивач у тексті позовної заяви повідомляє суду про наявність платіжної інструкції №137 від 20.02.2024 на суму 61600,00 грн. Всупереч згаданому, позивачем не було долучено такої. Натомість, позивач долучає копію платіжної інструкції №67 від 20.02.2024, про яку останнім не згаданому у позовній заяві.

Крім того, згідно наданих позивачем копій платіжних інструкцій, у призначеннях платежу відповідач зазначає про здійснення ним оплати на підставі рахунків. Однак, позивачем не було долучено до матеріалів позовної заяви копій відповідних рахунків, на які покликається відповідач при здійсненні оплати за поставлений позивачем йому товар.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивачу необхідно долучити усі наявні у нього докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Разом з тим, суд також наголошує на тому, що позивач, на виконання приписів п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, повинен повідомити суду про наявність та/або відсуніть доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Варто також наголосити на тому, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, при зверненні до суду з вказаним позовом позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛС ФУД ЕКСПЕРТ» 11928,27 грн інфляційних втрат та 2850,00 грн - 3% річних за загальний період прострочки з 06.07.2024 року по 09.04.2025 року, однак вказаний розрахунок не є обґрунтованим з урахуванням визначення початку перебігу прострочення відповідача відповідно до норм чинного законодавства України, умов договору №04/12/23 від 04.12.2023 та згідно з ст. ст. 253, 254 Цивільного кодексу України.

Зокрема, пунктом 3.4. договору №04/12/23 сторони погодили, що покупець (відповідач) зобов`язується оплачувати кожну окремо партію товару згідно видаткової накладної у день завантаження товару на транспорт покупця, але не пізніше виїзду завантаженого товаром транспорту покупця з території постачальника.

Разом з вище переліченим, суд зобов`язує позивача обґрунтувати належним чином заявлені позовні вимоги в частині оплати відповідачем видаткових накладних на які покликається заявник у своїй позовній заяві, зазначивши які видаткові накладні є повністю оплачені, які видаткові накладні є частково оплачені (якщо такі є) та зазначити про видаткові накладні, які не оплачені відповідачем у повному обсязі та за якими конкретними видатковими накладними у відповідача існує заборгованість перед позивачем, одночасно надавши перелік таких видаткових накладних із проведеною конкретизацією оплати за цими видатковими накладними.

З доданого позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних неможливо встановити за якою конкретно видатковою накладною/актом приймання-передачі/товарно-транспортною накладною наявна заборгованість відповідача, на яку здійснюється нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Таким чином, позивач повинен здійснити розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за кожною видатковою накладною окремо, за якою у відповідача існує заборгованість та яку відповідно просить позивач стягнути з відповідача на свою користь, провівши такий розрахунок відповідно до норм чинного законодавства України в частині визначення початку періоду прострочення відповідача із вказівкою на точну календарну дату у місяці з урахуванням умов договору №04/12/23 від 04.12.2023, вимог ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України з урахуванням здійснення часткової оплати покупцем, повернення товару (у випадку такого здійснення, надавши відповідні докази) та зазначення закінчення такого нарахування.

Крім того, суд зазначає про те, що позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 16478,82 грн пені на підставі п. 5.1. договору №04/12/23 від 04.12.2023, яким передбачено, що у випадку прострочення оплати відвантаженої партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленої партії товару, за кожен день прострочення оплати.

Зважаючи на те, що позивачем не конкретизовано за якими саме партіями товару у відповідача наявна заборгованість, судом також не вдається можливість встановити правильність розрахунку пені, що долучений позивачем до матеріалів позовної заяви на загальну суму боргу у розмірі 124730,00 грн за період з 06.07.2024 по 06.01.2025. З огляду на вище наведене, суд відзначає про доцільність позивачу привести усі розрахунки заборгованості відповідно до вимог законодавства України, з урахуванням умов договору №04/12/23 від 04.12.2023.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм  Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Позовну заяву залишити без руху.

2.          Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Україна Молоко» десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя                                                                                   Гоменюк З.П.