Єдиний унікальний номер 341/85/25

Номер провадження 2/341/257/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

секретаря Гомерди Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (юридична адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

встановив:

17.01.2025 представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» Руденко К. В. звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 35000,0 гривень, а також судових витрат та витрат на правничу допомогу.

Як підставу позову зазначено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 7949 від 28.02.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит в розмірі 5000,0 грн, строком на 365 днів, шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5 % річних).

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі-інтернет https:procent.com.ua та підписання договору електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором, що є прямою та безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким відповідач ознайомилась перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.

Таким чином, виключно відповідач може отримати кредит на належну їй платіжну картку № НОМЕР_1 після укладення кредитного договору. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 910650 направлявся відповідачу 28.02.2024 о 16:12:53 годин шлхом надсилання повідомлення на мобільний номер телефону НОМЕР_2 , який зазначений кредитним договором та ІТС. Договір був підписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 910650 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https:procent.com.ua.

Вказані кредитні кошти ОСОБА_1 направлені 28.02.2024 на її платіжну картку, що підтверджується чеком. Починаючи з 19.03.2024, ОСОБА_1 має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її.

У порушення умов кредиту, ОСОБА_1 своєчасно не сплатила нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5 % річних), в розмірі 35000,0 грн. Також просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги та акту виконаних робіт від 27.11.2024 в розмірі 10000,0 грн, які сплачено позивачем адвокату, а також судовий збір, який був сплачений при подачі позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином. Причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала. Поштове повідомлення отримала особисто13.02.2025 та 10.04.2025.

З врахуванням вимог п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України за неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності учасника справи в заочному порядку за згодою позивача, та з врахуванням строків розгляду справи, в т. ч. в порядку спрощеного позовного провадження. З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1 статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз`яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Відповідно до ч 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі укладеного кредитного договору здійснений переказ суми кредиту на платіжну картку відповідача, на підтвердження здійсненого переказу надано документ платіжної установи про проведення переказу, що в повному обсязі відповідає нормам Закону України "Про платіжні послуги" та нормативно-правовим актам Національного банку України. В чекові про переказ коштів відсутнє ПІБ та ІПН отримувача, однак зазначене унікальний номер транзакції, дата та час проведення переказу, номер платіжної картки 414949ХХХХ23 зарахування переказу, а також призначення платежу за договором 7949. Відповідач, перед укладенням Кредитного договору, верифікувала свою платіжну картку та підтвердила, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору.

Наданий розрахунок заборгованості розрахований на підставі первинного документу, а саме кредитного договору, згідно якому виникли кредитні правовідносини. З 19.03.2024 відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її.

Відповідач своєчасно не сплатила нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, починаючи з 28.02.2024, що має відображення у Розрахунку заборгованості, порушує умови кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань. Позивач звертає стягнення виключно на заборгованість за простроченими процентами та сумою кредиту за період з 28.02.2024.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 7949 від 28.02.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 5000,0 грн. строком на 365 днів шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ "КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 912,5% річних).

Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https:procent.com.ua та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті установи.

При укладанні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 910650 направлявся відповідачу 28.02.2024 о 16:12:53, шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_3 , який зазначений в кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір підписаний 28.02.2024 о 16:13:06 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 910650 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https:procent.com.ua.

Кредитні кошти відправлені відповідачу 28.02.2024 на платіжну картку№ НОМЕР_1 , емітовану АТ "КБ «ПриватБанк», що підтверджується чеком.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ч. 13 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5 % річних). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. кредитного договору становить 365 днів.

Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 20 днів, що відображено в Додатку № 1 до кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.4.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. кредитного договору) сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, у межах строку кредитування відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 20 днів.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 04.12.2024 становить 35000,0 грн за період з 28.02.2024 по 04.12.2024, що нараховані відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів.

Відповідач доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію`визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно достатті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 627-629,638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно дост.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» підлягає стягненню сума у розмірі 35000,0 грн.

Відповідно дост. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Визначаючи розмір понесених витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу обсяг послуг, наданий адвокатом, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 10000,0 грн відповідатимуть критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечать принципу розподілу таких витрат, відтак подана заява є такою, що підлягає задоволенню. Крім цього, відповідачем не подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

На підставі керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» код ЄДРПОУ 41466388, заборгованість за кредитним договором № 7949 від 28.02.2024 по нарахованим та несплаченим процентам за період з 28.02.2024 по 04.12.2024 в розмірі 35000,0 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,0 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА