ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 квітня 2025 року          Справа №160/25638/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді:

головуючого судді                                                             Рябчук О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/25638/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

08.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/25638/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить суд:

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі № 160/25638/24.

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що за результатами розгляду адвокатського запиту Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду зроблено розрахунок грошового забезпечення, і з урахуванням раніше виплачених сум, зокрема згідно перерахунку підлягає до виплати 406 886,19 гривень. Водночас, із розрахунку вбачається, що Військовою частиною НОМЕР_1 зроблено розрахунок заборгованості по грошовому забезпеченню ОСОБА_1 , виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022, 2023 та 2024 років. Разом з тим, звертає увагу, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №160/25638/24 зобов`язано зробити розрахунок грошового забезпечення виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року. ОСОБА_1 , вважаючи, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №160/25638/24 не було виконано в повному обсязі звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за її виконанням.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2025р., заяву у справі № 160/25638/24 передано до розгляду судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 09.04.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) з 16.04.2025 року.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 09.04.2025 року надіслано сторонам.

Відповідачем пояснень щодо суті заяви надано не було.

Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані, насамперед, приписами ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 р.  у справі № 160/25638/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчисленні і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячний та одноразових видів грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 12.05.2022 по 21.06.2024 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року ( але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 12.05.2022 по 21.06.2024 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року ( але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум.

Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 р.  у справі № 160/25638/24  набрало законної сили 17.01.2025 р.

21.02.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом засобами поштового зв`язку видано виконавчий лист № 160/25638/240.

20.03.2025 року старшим державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77567829 за виконанням виконавчого листа № 160/25368/24.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

ЄСПЛ у своїх рішеннях виклав правову позицію, що право на справедливий суд є примарним, якщо судове рішення є невиконаним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено: виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Отже використання, передбачених статтею 382 КАС України, інструментів здійснюється у випадках, коли є ознаки неналежного виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду у відповідній справі.

У свою чергу суд зазначає, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вже встановив суд, 21.02.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом засобами поштового зв`язку видано виконавчий лист № 160/25638/24.

20.03.2025 року старшим державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77567829 за виконанням виконавчого листа № 160/25368/24.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України “Про виконавче провадження”).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України “Про виконавче провадження” врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження”, зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, суд вважає, що примусовий порядок виконання рішення ще не завершений, оскільки відсутні примусові дії Державної виконавчої служби стосовно відповідача, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.

Відтак, станом на день подання позивачем заяви, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі, у зв`язку з передчасністю звернення заявника з відповідною заявою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. 241, 243, 248, 382 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/25638/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду  через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 О.С. Рябчук