Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

 про відкриття провадження в адміністративній справі

          16 квітня 2025 року                                                  Справа №200/2623/25  

 суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

                                      У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати в періоди з 29 січня 2020 року по 02 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 02 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій.

Представником позивача разом з позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено загальне правило, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, згідно із ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що спірні правовідносини стосуються зобов`язання суб`єкта владних повноважень нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачеві під час проходження служби, а не виплати сум, належних позивачеві при звільненні, внаслідок чого, зазначені положення статті 233 КЗпП України не підлягають застосуванню при оцінці судом обставини щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Отже, єдиною чинною процесуальною нормою, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, є частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює місячний строк для звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно зі статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.

У справі «Bellet v. Fгаnсе» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2024 року у справі № 500/7140/23 з подібними правовідносинами, скасовуючи ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року щодо залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, серед іншого, зазначив, що судами не було досліджено питання коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права при зверненні до суду 02 листопада 2023 року із позовними вимогами про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 грудня 2022 року.

Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 з даною позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.

Згідно правил ст. 19 КАС України (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Донецьким окружним адміністративним судом.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищезазначене, а також предмет позову, суд дійшов висновку про те, що дана справа відноситься до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статті 262 КАС України.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 80 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Суд може витребувати докази також до подання позову в порядку, встановленому статтями 114 - 117 цього Кодексу. Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що предметом спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, є право на виплату грошового забезпечення враховуючи відповідний прожитковий мінімум встановлений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, тому, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати у військової частини НОМЕР_2 відповідні докази.

Керуючись статтями 5, 6, 9, 12, 72, 73, 77, 80, 171, 174, 175, 241, 242, 248, 256, 257-262, 294, 295 КАС України,

                                    П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити заяву представника позивача – адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.

Відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в строки встановлені ст. 258 КАС України.

Витребувати у військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ):

- належним чином завірену копію особової справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- витяг із наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_2 ;

- витяг із наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 ;

- відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 року по 02.05.2023 року(включно) в розрізі місяців;

- довідку про розмір застосованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01 січня якого саме календарного року) при здійсненні розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 02.05.2023 року (включно);

- довідку щодо застосованих тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів при обчисленні посадових окладів за відповідними займаними ОСОБА_1 посадами за період з 29.01.2020 року по 02.05.2023 року(включно);

- довідку щодо застосованих тарифних коефіцієнтів при обчисленні окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 02.05.2023 року (включно);

- розрахунок належного ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 року по 02.05.2023 року (включно) із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- докази ознайомлення ОСОБА_1 з розрахунком нарахованого та виплаченого грошового забезпечення на день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 .

Витребувані докази надіслати через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або на адресу Донецького окружного адміністративного суду: 84112, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Незалежності, 1 протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

У разі не можливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

Попередити військову частину НОМЕР_2 , що за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може постановити ухвалу про стягнення з відповідної особи в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Учасники справи надсилають документи, що стосуються розгляду судової справи через особистий кабінет в системі «Електронний суд», а у разі неможливості надсилання через систему «Електронний суд» електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua.

Встановити відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

          Суддя                                                                                  Л.Б. Голубова