Справа №  2-488/11

Справа №2-488/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2011 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого –судді Петуніна І.В.,

при секретарі –Альберті О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитров Донецької області ОСОБА_5

представника третьої особи, Димитровської центральної міської лікарні ОСОБА_6

третьої особи, Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»про внесення змін до Актів Н-1 та Н-5 та визнання протоколу засідання комісії необґрунтованим та недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноарміськвугілля»про внесення змін до Актів Н-1 та Н-5 та визнання протоколу засідання комісії необґрунтованим та недійсним в обґрунтування якого вказав, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем з 06.06.1977р. по січень 2011р. 10 грудня 2009р. з позивачем стався нещасний випадок. На підставі матеріалів розсування були складені акти Н-1 та Н-5 від 13.12.2009р. Після тривалого лікування позивач забажав ознайомитися з матеріалами розслідування нещасного випадку та направив відповідний запит у задоволенні якого відповідач відмовив. 13.10.2010р. було проведено засідання комісії з охорони праці на ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля», яка визначила позивачу 50% ступеню вини. З вказаним рішенням комісії позивач не згоден з наступних підстав. Отримавши копію протоколу № 4 від 13.10.2010р. засідання комісії з охорони праці, позивач направив заяву відповідачу про проведення додаткового розслідування нещасного випадку, на що адміністрація підприємства порекомендувала з цього питання звернутися до суду. 08.11.2010р. позивач направив заяву до Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області, якою просив прийняти рішення про проведення додаткового розслідування нещасного випадку, на що отримав відповідь у грудні 2010р. 25 листопада 2010р. позивач ще так і не отримав відповіді від Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області, звернувся до Держнаглядохоронпраці України. 26 листопада 2010р. звернувся зі скаргою до Управління Фонду з нещасних випадків на виробництві по Донецькій області та не дочекавшись відповіді, звернувся до Фонду з нещасних випадків на виробництві. 11.01.2011р. Державний комітет з промислової безпеки розглянув заяву позивача від 25.11.2010р. та направив її 13.01.2011р. 25 січня 2011р. позивач заявою просив надіслати Акти Н-1 та Н-5 за результатами повторного розслідування. 9 лютого 2011р. відповідач направив Акти Н-1 та Н-5 позивачу. Змін ніяких воно не дало та з цим позивач не згоден. Першою та єдиною причиною нещасного випадку можна назвати наявність свіжого снігу. У той нещасливий день не були розчищені проходи для людей для пересування по шахтній поверхні, крім того, у позивача не було засобу індивідуального захисту від падіння на слизькій поверхні, а саме спеціальне взуття. Відповідач не видає таких засобів індивідуального захисту. Крім того, доказів факту алкогольного сп’яніння нема у матеріалах розслідування нещасного випадку, а саме, зазначених у п.7 Акту Н-5 додаткових матеріалів. Як можна побачити зі списку, не можуть бути доказами факту алкогольного сп’яніння пояснювальні записки в.о. нач. Уч. ОСОБА_7, грп уч. ВТБ ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, направлення до медичного пункту, висновок про тяжкість виробничої травми. Хоч у висновку про тяжкість виробничої травми і зазначено, що позивач знаходився у стані алкогольного сп’яніння, однак це не може бути законним доказом з огляду на п.2 Тимчасової інструкції, затвердженої МОЗ СРСР № 06-14/33-14 01.08.1988р., оскільки медичний огляд проводив не лікар психіатр-нарколог у спеціальному медичному закладі. З наведених підстав вини позивача у травмуванні не вбачається. У зв’язку з вищевикладеним, просить виключити підпункти 2 та 3 п.7 Акту Н-1 від 16.12.2010р. ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля»: «Низкий уровень производственной дисциплины на участке, выразившийся в том, что грузчик ОСОБА_1 находился на работе в алкогольном опьянении и не был отстранён от работы.», «Пребывание ОСОБА_1 на рабочем месте в состоянии алкогольного опьянения»; виключити підпункти 2 та 3 п.4 Акту Н-5 від 16.12.2010р. ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля»: «Низкий уровень производственной дисциплины на участке, выразившийся в том, что грузчик ОСОБА_1 находился на работе в алкогольном опьянении и не был отстранён от работы.», «Пребывание ОСОБА_1 на рабочем месте в состоянии алкогольного опьянения»; п.4 Акту Н-1 від 16.12.2010р. ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля»доповнити: «Не обеспечение работников средствами индивидуальной защиты (специальной обувью).»; п.7 Акту Н-1 від 16.12.2010р. ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля»доповнити: «Не обеспечение работников средствами индивидуальной защиты (специальной обувью).»; виключити з п.10 Акту Н-1 від 16.12.2010р. ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля»: ОСОБА_11 –допустил нарушение ст.14 Закона Украины «Об охране труда»п.1.11 «Инструкции по охране труда грузчика»; виключити з п.6 Акту Н-5 від 16.12.2010р. ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля»: ОСОБА_11 –допустил нарушение ст.14 Закона Украины «Об охране труда»п.1.11 «Инструкции по охране труда грузчика»; визнати протокол № 4 засідання комісії з охорони праці на ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля»від 13.10.2010р. необґрунтованим та не дійсним.

Позивач до судового засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_4 надала суду письмові заперечення, які підтримала в судовому засіданні, де вказала, що позивач дійсно працював у відповідача вантажником. 10.12.2009р. з ним стався нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. Переходячи рельсовий путь, позивач підсковзнувся на ньому та впав, отримавши травму. Діагноз згідно протоколу ВКК № 192 від 1111.12.2009р. та лікарняного листка серія АБО № 964015 «Острый кососпиральный перелом н/з большой берцовой кости со смещением. Закрытый перелом в/з малой берцовой кости правой голени. Алкогольное опьянение: содержание этилового алкоголя в крови 1п-1%, Пп-0,75%. 08.11.2010р. до Донецького теруправління Держгірпромнагляду надійшла заява позивача про проведення додаткового розслідування цього нещасного випадку, щоб виключити з Акту Н-1 п.7.3, з Акту Н-5 пункт 4.3 –знаходження позивача на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння. На підставі цієї заяви головним гірничотехнічним інспектором Західної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості був виданий припис № 288 від 17.11.2010р. На проведення повторного розслідування наказом по шахті № 169-ТБ від 17.11.2010р. була створена комісія. У період з 17.11.2010р. по 16.12.2010р. було проведено повторне розслідування де були встановлені ті ж самі обставини, що були встановлені й первинному розслідуванні. Знаходження позивача на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння комісією не виключені з п.7.3 Акту Н-1 та п.4.3 Акту Н-5. Факт знаходження позивача на роботі 10.12.2009р. у стані алкогольного сп’яніння підтверджується лікарняним листком серії АБО № 966101, висновком ВКК про тяжкість виробничої травми № 8056/1 протокол  № 192 від 11.12.2009р., доповідною медсестри поверхні ОСОБА_12 Позивач не надав доказів про те, що 10.12.2009р. на роботі він знаходився у тверезому стані і в тверезому стані був доставлений до ДЦМЛ після нещасного випадку.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримала пояснення ОСОБА_4

Представник третьої особи, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м.Димитров Донецької області, пояснила суду, що підтримує позицію відповідача та вважає, що у позові необхідно відмовити.

Представник третьої особи, Димитровської центральної міської лікарні, пояснив суду, що він пам’ятає цей випадок, він якраз був черговий, у позивача згідно Інструкції, як тільки він поступив до лікарні, взяли 2 рази кров: 1 раз, а потім через годину ще раз, здали кров у лабораторію, та дала висновок, що у нього є алкоголь у крові був. Вважає, що у позові необхідно відмовити.

Представник третьої особи, Територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області, до судового засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність та письмові пояснення по справі, де вказала, що 10.11.2010р. до них надійшла заява позивача про проведення додаткового розслідування факту нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 10.12.2009р. З цієї підстави, головним гірничотехнічним інспектором Західної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості ОСОБА_13 відповідно до вимог п.38 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затв. ПКМУ від 25.08.2004р. № 1112, виданий припис за формою Н-9 від 17.11.2010р. № 288 директору ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля»з пропозицією проведення додаткового (повторного) розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 10.12.2009р. з наступним складанням і затвердженням актів відповідної форми.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, зо затверджується КМУ за погодженням з всеукраїнськими об’єднаннями профспілок. Згідно п.13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затв. ПКМУ від 25.08.2004р. № 1112, обстеження місця нещасного випадку осіб, з’ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом, установлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці та складання ату розслідування нещасного випадку віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку. У судовому порядку факт нещасного випадку встановлюється лише у разі ліквідації підприємства-роботодавця. Отже, законом визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві, так само як і встановлення осіб, які допустили порушення законодавства. У разі незгоди потерпілого зі змістом акту про нещасний випадок, питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, чиє рішення може бути оскаржене в судовому порядку (ч.ч.3, 4 ст.22 Закону України «Про охорону праці», п.37, 38 Порядку). Вважають, що з боку тер управління вжиті всі заходи, про що позивачу повідомлялося у їх відповіді від 09.12.2010р. за № 01/12-1272.

Вислухавши пояснення представників відповідача, третіх осіб, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 10.12.2009р. з позивачем у відповідача стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого був складений Акт № 13 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 від 13.12.2009 року, Акт № 13 розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 13.12.2009р. (а.с.10-12).

Згідно п.7 Акту Н-1 від 13.12.2009р., одна з причин нещасного випадку, це низький рівень виробничої дисципліни на дільниці, а саме знаходження позивача у стані алкогольного сп’яніння і не усунення його від роботи.

Згідно п.4 Акту Н-5 від 13.12.2009р., одна з причин нещасного випадку, це низький рівень виробничої дисципліни на дільниці, а саме знаходження позивача у стані алкогольного сп’яніння і не усунення його від роботи, а також знаходження позивача на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння.

Згідно протоколу № 4 засідання комісії з охорони праці на ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля»від 13.10.2010р., позивачу зменшено на 50% розмір одноразової допомоги за порушення законодавства про працю, що і було причиною травмування (а.с.15).

Згідно висновку про тяжкість виробничої травми від 11.12.2009р., позивач знаходився у стані алкогольного сп’яніння (а.с.19).

На виконання припису головного гірничотехнічного інспектора Західної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості, було проведено повторне розслідування нещасного випадку, внаслідок чого був складений Акт № 13 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 від 16.12.2010 року (повторне розслідування), Акт № 13 розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 16.12.2010р. (повторне розслідування) (а.с.26, 31-35).

Згідно п.7 Акту Н-1 від 16.12.2010р., одна з причин нещасного випадку, це низький рівень виробничої дисципліни на дільниці, а саме знаходження позивача у стані алкогольного сп’яніння і не усунення його від роботи, а також знаходження позивача на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння.

Згідно п.4 Акту Н-5 від 16.12.2010р., одна з причин нещасного випадку, це низький рівень виробничої дисципліни на дільниці, а саме знаходження позивача у стані алкогольного сп’яніння і не усунення його від роботи, а також знаходження позивача на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до ст.171 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен розслідувати та вести облік нещасних випадків на виробництві відповідно до порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві затверджено постановою  КМУ від 25.08.2004 року № 1112, відповідно до якого обов’язок встановити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, покладається на комісію з розслідування нещасного випадку.

Згідно за ст.22 Закону України «Про охорону праці», п.п.38, 39, 51  Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року № 1112, за підсумками розслідування нещасного випадку роботодавець складає акт за встановленою формою.

За змістом ст.34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше як на 50 %.

Статтею 16 Закону України «Про охорону праці»передбачено, що на підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці, рішення якої носять рекомендаційний характер.

За п.2.2 Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.03.2007 року № 55 з наступними змінами від 25.09.2007 року № 216, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2007 року за № 311/13578, комісія має право приймати рішення про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому (але не більше ніж на 50%), якщо комісією встановлено, що ушкодження здоров’я працівника настало не тільки з вини роботодавця, а й унаслідок порушення потерпілим нормативно-правових актів з охорони праці.

Відповідно до п.3.6 Типового положення рішення комісії оформлюється протоколом і фактично приймається з врахуванням обставин нещасного випадку, встановлених розслідуванням і визначених в актах за формою Н-1 та Н-5.

Наказ по підприємству видається з врахуванням обставин нещасного випадку, викладених в актах за формою Н-1 та Н-5, та висновків комісії з охорони праці.

У разі незгоди потерпілого зі змістом акту про нещасний випадок на виробництві спірні питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця і може бути оскаржено в судовому порядку (п.38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  25.08.2004 року № 1112).

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач звернувся до органу державного нагляду за охороною праці і після цього було проведено повторне розслідування нещасного випадку, за висновком якої були складені акти Н-1 та Н-5 від 16.12.2010р. де знову ж таки встановлено знаходження позивача у стані алкогольного сп’яніння.

З цими актами за формою Н-1 та Н-5 від 16.12.2010р. позивач також не згоден, але до органу державного нагляду за охороною праці щодо оскарження їх змісту не звертався.

Оскільки визначеними нормативними актами до повноважень суду не відноситься вирішення питання щодо внесення змін до Актів за формою Н-1 та Н-5, доказів щодо недійсності чи незаконності протоколу № 4 засідання комісії з охорони праці на ВП «Шахта «Димитрова»ДП «Красноармійськвугілля»від 13.10.2010р. суду не надано, вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі ст.171 КЗпП України, Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  25.08.2004 року № 1112, Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.03.2007 року №- 55 з наступними змінами від 25.09.2007 року №-216, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2007 року за № 311/13578, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»про внесення змін до Актів Н-1 та Н-5 та визнання протоколу засідання комісії необґрунтованим та недійсним, відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя