Справа №  1-70/11

Провадження №11/0390/819/11 Головуючий у 1 інстанції:Токарська І.С.

Категорія:ч. 4 ст. 296 КК України Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Силки Г.І.,

суддів -  Польового М.І.,  Оксентюка В. Н.,

 за участю прокурора –Плечій О.М.,

засудженого – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  на вирок Маневицького районного суду від  21 жовтня 2011 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Колки Маневицького району, Волинської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2  відповідно до ст.89 КК України не судимого,  визнано винним і засуджено за ч.4 ст.296 КК України на 5 (п’ять ) років позбавлення волі;

за ч.1 ст. 263 КК України   на 3 ( три ) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України  за сукупністю злочинів, шляхом  поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбування ОСОБА_1 5 ( п’ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст.75,76 КК України постановлено ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання, якщо він протягом 3 років іспитового строку  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не буде виїжджати  за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально – виконавчої інспекції, буде повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи та періодично буде з’являтися в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2366грн 28 коп.

Вироком вирішено долю речових доказів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком  ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він приблизно в  липні – серпні 2010 року в лісовому масиві неподалік селища Колки Маневицького району знайшов пістолет  марки « Zoraki – MOD.914- S, який згідно висновку  судово балістичної експертизи є одноствольною вогнепальною зброєю, 9 калібру та, не маючи встановленого законом дозволу, незаконно переніс його в  автомобіль « Мерседес», де незаконно зберігав  і періодично носив при собі до вилучення його 14 червня 2011 року працівниками міліції.

01 червня 2011 року, приблизно о 24 годині, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи поблизу кафе «Юлія», що на території автостанції в смт. Колки Маневицького району, грубо порушуючи  громадський порядок, що виразилось в ігноруванні  існуючих у суспільстві  елементарних  загальновизнаних правил поведінки, моральності і добропристойності, підійшов до ОСОБА_3, який знаходився  біля вхідних дверей вищевказаного кафе і розмовляв з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виражаючи явну неповагу до суспільства, безпричинно, з хуліганських спонукань почав  висловлюватися  в адресу потерпілого нецензурними словами, після чого, діючи з особливою зухвалістю,  пістолетом невідомої моделі, умисно зробив постріл в праву ногу  ОСОБА_3, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження. Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, з того самого пістолета, в присутності сторонніх осіб, які відпочивали в  кафе, ще зробив три постріли  вгору, порушуючи право останніх на відпочинок.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вчиненого та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, з постановленням  нового вироку,  так як призначене покарання останньому не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок його м’якості. Вказує на те, що суд у вироку не навів мотивів, які б давали  підстави звільнити ОСОБА_1  від відбування покарання з випробуванням. Крім того, суд не врахував тяжкість вчинених ОСОБА_1 злочинів та дані про його особу, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності  із застосуванням ст.75 КК України,  злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, на досудовому слідстві заперечував обставини вчиненого  ним злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

          Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляцій,  міркування прокурора Плечій О.М. про  задоволення апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  засудженого ОСОБА_1 про залишення вироку без зміни,  колегія суддів,  перевіривши матеріали справи  приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3 ч.1ст.367 КПК України, підставами для скасування вироку при розгляді справи апеляційним судом  є істотне порушення кримінально – процесуального закону.

Згідно  зі ст.370 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінально – процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити  суду повно та всебічно  розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

Відповідно до положень ч.3ст.299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих  фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ні ким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду  зміст цих обставин, чи немає сумнівів  у добровільності та істинності позицій, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини та розмір цивільного позову  в апеляційному порядку.

Проводячи у вказаній справі скорочене слідство на підставі ч.3ст.299 КПК України, суд першої інстанції виходив з того, що  ОСОБА_1  погоджувався  із пред’явленим йому обвинуваченням і фактичних обставин вчинення ним  вказаних у вироку злочинів не оспорював.

Проте, такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи.

Як видно з протоколу судового засідання, ОСОБА_1  у судовому засіданні визнав свою винуватість  у вчиненні  зазначених в обвинувальному  висновку злочинів, стверджуючи при цьому, що  стріляв у потерпілого, не цілячись та знаходився у стані сильного душевного хвилювання після сварки  з співмешканкою. Після чого сів у автомобіль  і поїхав.  Спиртні напої вжив після вчинення  даного злочину в ресторані, можливо вживав і до того ( а.с. 250-251).

Однак, як вбачається з обвинувачення, яке пред’явлено ОСОБА_1,  що останній, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння,  усвідомлюючи свої протиправні  дії, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно з хуліганських спонукань  висловлювався в адресу ОСОБА_3 нецензурними словами та умисно зробив постріл  з пістолету  в ногу останнього. Крім того, продовжуючи свої хуліганські дії, в присутності сторонніх осіб, які відпочивали в кафе, зробив ще три постріли в гору, порушуючи право останніх на відпочинок ( а. с. 183).

Отже, виходячи з аналізу показань  засудженого стосовно обставин вчинення  ним злочину, який  не визнав у повному обсязі фактичних обставин  інкримінованого йому злочину за ч.4 ст.296 КК України, суду після допиту підсудного слід було вирішити питання про зміну визначення обсягу  доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх  дослідження  на загальний, відповідно до вимог  глави 26 КПК України, враховуючи також і те, що в судовому засіданні змінив свої показання і потерпілий ОСОБА_3 ( а. с. 39-40,  251 зворот), що місцевим судом зроблено  не було.

Крім того, всупереч вимогам ст.300 КПК України, не допитано судом ОСОБА_1 щодо продовження ним хуліганських дій і стрілянини після зробленого пострілу у ОСОБА_3, оскільки його показання в цій частині  в протоколі судового засідання взагалі відсутні. ОСОБА_1 в суді пояснив, що після пострілу у ОСОБА_3  він сів в автомобіль і поїхав на автозаправочну станцію ( а.с . 251).

Вказані порушення є істотними порушеннями  вимог кримінально – процесуального  закону, які перешкодили суду  повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Виходячи з наведеного, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно з дотриманням вимог   кримінально – процесуального   закону всебічно дослідити  обставини справи та дані про особу засудженого і прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Крім того, якщо при новому розгляді справи суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_1 в тому ж обсязі, то призначення йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України не відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

З вищенаведених підстав апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції підлягає  задоволенню частково.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,  -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Маневицького  районного суду Волинської області від 21 жовтня 2011 року  щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.

Головуючий                     

Судді