ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/3602/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - Ключкея М.М., Хімін І.С.,

відповідача-1 - Вітковського Є.О.,

відповідача-2 - Мартиненка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.)

у справі №911/3602/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"

до 1. Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради,

2. Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"

про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" (далі також ТОВ "Укрбуд Забудова", Товариство) звернулось до суду з позовом до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (далі також Управління) та Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (далі також АТ "Банк інвестицій та заощаджень", Банк) про визнання такою, що не підлягає виконанню банківської гарантії від 18.05.2020 №10516/20-ГВ в забезпечення зобов`язань по договору про закупівлю робіт від 28.05.2020 №22.

3. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на виконання робіт в межах графіку, а також на те, що вимога Управління не містила сутності невиконаного (неналежним чином виконаного) Товариством зобов`язання.

4. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

5. У результаті проведення процедури закупівлі (відкриті торги) по об`єкту (ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-03-000037-b) 28.05.2020 між Товариством (підрядник) та Управлінням (замовник) було укладено договір про закупівлю робіт №22.

6. У порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язався на свій ризик по завданню замовника і за його рахунок виконати будівельні роботи по об`єкту: "Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)" ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель, а замовник зобов`язався надати підряднику затверджену проектну та дозвільну документацію, прийняти виконані підрядником роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору (пункт 1.2 договору).

7. Згідно з пунктом 4.1 договору загальний термін виконання робіт підрядником за цим договором, передбачено план - графіком виконання робіт, що є невід`ємною частиною даного договору.

8. Виконання зобов`язань підрядника за договором забезпечується банківською гарантією в паперовому вигляді (пункт 10.1 договору).

9. Положеннями пункту 10.5 договору передбачено, що гарантія буде надана на строк виконання робіт підрядником та буде використана для гарантування виконання таких зобов`язань підрядника: сплати санкцій та відшкодування замовнику збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням підрядником своїх зобов`язань за договором; повернення одержаного, але не використаного авансового платежу, відповідно до пунктів 5.10.-5.12. цього договору; повернення оплачених сум згідно актів виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).

10. Відповідно до пункту 10.8 договору розмір забезпечення виконання договору становить 2 (два) відсотки вартості договору.

11. Відповідно до банківської гарантії №10516/20-ГВ від 18.05.2020 гарант (Банк) цією гарантією безвідклично та безумовно зобов`язується протягом 5 банківських днів заплатити бенефіціару (Управлінню) суму у розмірі, що не перевищує 1 148 564,00 грн, після отримання від бенефіціара письмової вимоги, з посиланням на цю гарантію, яка підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки бенефіціара, якщо у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, має бути виплачена бенефіціару у зв`язку з невиконанням принципалом (Товариством) своїх зобов`язань у відповідності до договору із зазначенням обставин порушення принципалом своїх зобов`язань, передбачених договором, а саме: сплати санкцій та відшкодування замовнику збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням підрядником своїх зобов`язань за договором; повернення одержаного, але невикористаного авансового платежу, відповідно до п.п.5.10-5.12 договору, повернення оплачених сум згідно актів виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).

12. Така письмова вимога бенефіціара повинна бути надана гаранту не пізніше 31.12.2021 включно. Письмова вимога бенефіціара про оплату направляється гаранту рекомендованим листом або кур`єрською поштою.

13. Сторонами не заперечуються обставини, що позивач приступив до виконання підрядних робіт.

14. 17.11.2021 Управління надіслало на адресу Товариства повідомлення №03-08/583, в якому повідомило про розірвання договору в односторонньому порядку у зв`язку з несвоєчасністю виконання робіт та систематичними порушеннями строків виконання робіт, про що 15.11.2021 складені відповідні акти (акт №1 та акт №2).

15. 23.11.2021 Управління звернулося до Банку з вимогою №03-08/597 по банківській гарантії забезпечення виконання зобов`язань, в якій повідомило про те, що Товариство як підрядник за договором та як принципал за гарантією допустило невиконання своїх зобов`язань, тому Управлінням на його адресу направлено повідомлення про розірвання договору та лист щодо повернення авансового платежу.

16. Ураховуючи наведене, Управління просило Банк сплатити йому гарантійну суму у розмірі 1 148 564,00 грн у зв`язку з невиконанням ТОВ "Укрбуд Забудова" своїх зобов`язань за договором, для гарантування виконання підрядником таких зобов`язань, як сплата санкцій та відшкодування збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням підрядником своїх зобов`язань за договором; повернути одержаний, але не використаний авансовий платіж, відповідно до п.п.5.10-5.12 договору; повернути оплачені суми, згідно актів виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).

17. Листом №05-1/01/9164 від 13.12.2021 Банк відмовив у задоволенні вимоги бенефіціара у зв`язку із стійкою незгодою принципала з вимогою №03-08/597 від 23.11.2021 та у зв`язку зі розглядом господарської справи №911/3602/21 про визнання банківської гарантії №10516/20-ГВ від 18.05.2020 такою, що не підлягає виконанню.

18. Позивач, посилаючись на виконання робіт в межах графіку, а також на те, що вимога відповідача 1 не містила сутності невиконаного (неналежним чином виконаного) принципалом зобов`язання, звернувся до суду з цим позовом про визнання банківської гарантії №10516/20-ГВ від 18.05.2020 такою, що не підлягає виконанню.

19. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

20. Господарський суд Київської області рішенням від 05.04.2024 у справі №911/3602/21 позов задовольнив повністю; визнав такою, що не підлягає виконанню банківську гарантію №10516/20-ГВ від 18.05.2020, що видана АТ "Банк інвестицій та заощаджень".

21. Рішення мотивовано таким:

- гарант відмовив бенефіціару у задоволенні його вимоги по банківській гарантії №10516/20-ГВ від 18.05.2020, оскільки відповідачем 1 не було доведено настання гарантійного випадку, а тому сума банківської гарантії сплаті не підлягає;

- враховуючи те, що Управління чітко не визначило в чому саме проявлялось неналежне виконання Товариством підрядних робіт, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом.

22. Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.01.2025 рішення Господарського суду Київської області від 05.04.2024 у справі №911/3602/21 про задоволення позову скасував. Прийняв нове рішення , яким у задоволенні позову відмовив повністю. Стягнув з ТОВ "Укрбуд Забудова" на користь Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради 2 724 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

23. Постанова мотивована таким:

- рішенням у справі №911/159/22 встановлені обставини порушення позивачем зобов`язань по договору в частині строків виконання робіт, які є преюдиційними для справи №911/3602/21;

- позивачем допущено порушення строків виконання робіт (що встановлено як у даній справі, так і у справі №911/159/22), у зв`язку з чим відповідач 1 набув права на нарахування санкцій та повернення невикористаного авансу;

- обставини, встановлені у справі №911/3628/21 (за позовом Управління до Товариства про стягнення невикористаного та неповернутого авансового платежу в розмірі 2 607 614,05 грн за договорами про закупівлю робіт №22 від 28.05.2020 та №29 від 16.11.2020 та трьох процентів річних на вказану суму, починаючи з 02.12.2021) не можуть братися до уваги місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі №911/3602/21, оскільки на момент прийняття оскаржуваного у даній справі судового рішення вказане рішення у справі №911/3628/21 перебувало на стадії апеляційного перегляду.

24. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи.

25. ТОВ "Укрбуд Забудова" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі №911/3602/21, а рішення Господарського суду Київської області від 05.04.2024 залишити без змін.

26. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункти 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи:

- про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 04.03.2021 у справі №910/3500/19, від 27.11.2019 у справі №910/20306/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, щодо застосування статей 564, 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

27. Від Управління надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-1 виклав текст постанови апеляційного суду у цій справі та просить Суд: "Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.04.2024 по справі № 911/3602/21від 05.04.2024 повністю і ухвалити нове рішення по справі №911/3602/21.".

28. Позиція Верховного Суду

29. Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

30. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

31. Частиною четвертою статті 236 ГПК передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

32. Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому необхідно здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

33. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

34. Згідно з частиною четвертою статті 300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

35. За таких обставин колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі №910/16479/23, повний текст якої, і, відповідно, сформовані Судом висновки щодо застосування норм права, було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.03.2025, тобто після подання касаційної скарги у справі №911/3602/21 (касаційна скарга подана 18.01.2025).

36. Так, у зазначеній постанові Верховний Суд зазначив таке (пункти 73 - 83):

"73.Відповідно до частини першої статті 546 ЦК одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є гарантія.

74. У постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду, на яку посилається скаржник, відступила від власного попереднього висновку, наголосивши, що гарант не вправі оцінювати наявність чи відсутність обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником. У відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, яке не залежить від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Отже, гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема, вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.

75. Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

76. Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

77. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

78. Одним зі способів захисту, який передбачений частиною другою статті 16 ЦК України, є визнання права. Норми частини другої статті 20 ГК України визначають такі способи захисту, як визнання наявності або відсутності прав.

79. Способами захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань можуть бути: 1) визнання права позивача; 2) визнання відсутнім (припиненим) обов`язку позивача; 3) визнання відсутнім (припиненим) права вимоги відповідача.

80. Схожі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц.

81. Наведені вище способи захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань будуть належними лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. Зокрема, у таких випадках: кредитор у правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право в межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц). У цій справі Велика Палата Верховного Суду виснувала, що «ухвалення судом рішення в справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості (пункт 66)».

82. В іншій справі Велика Палата Верховного Суду підтвердила цей висновок, зауваживши, що у разі якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора або кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту (пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20, провадження № 12-20гс22).

83. У постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 910/14144/17 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах, що виникають з договору поруки, на яку посилається Укренерго у касаційній скарзі, зауважила, що «вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитними договорами, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитними договорами, сплачених поручителем, не можуть бути самостійним предметом розгляду в господарському суді. Такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі, а відповідні доводи підлягають розгляду лише під час вирішення спору про стягнення грошових коштів за такими договорами» (пункт 41).".

37. Отже, відповідно до наведених висновків Верховного Суду, обраний позивачем спосіб захисту інтересу у правовій визначеності шляхом звернення до суду з позовом про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню, може бути належним лише у випадку, коли невизначеність триває, зокрема, коли кредитор не ініціював вирішення спору про стягнення сум, забезпечених гарантією.

38. Згідно зі статтею 563 ЦК у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

39. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК, обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, від 21.12.2021 у справі №910/17772/20).

40. За умовами пункту 10.5 договору сторони визначили, що гарантія буде надана на строк виконання робіт підрядником та буде використана для гарантування виконання таких зобов`язань підрядника:

1) сплати санкцій;

2) відшкодування замовнику збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням підрядником своїх зобов`язань за договором;

3) повернення одержаного, але невикористаного авансового платежу, відповідно до пунктів 5.10-5.12 цього договору;

4) повернення оплачених сум згідно актів виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).

41. Звідси, підставами для сплатити кредиторові грошової суму відповідно до умов гарантії у спірних правовідносинах є не будь які порушення Товариством умов договору, а саме існування невиконаних Товариством зобов`язань, щодо яких надана гарантія, прямо передбачених умовами пункту 10.5 договору.

42. З огляду на викладене апеляційний суд мав з`ясувати, чи триває правова невизначеність щодо стягнення сум, які забезпечуються гарантією відповідно до пункту 10.5 договору, чи було ініційовано відповідні спори про стягнення та які саме, і в залежності від цього установити чи є обраний позивачем спосіб захисту належним.

43. У постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі №910/16479/23 також зазначено, що окремий позов Гаранта, заявлений у цій справі, про визнання припинення зобов`язань за Гарантією, не відповідав принципу правової визначеності та ефективного судового захисту. Належне виконання Гарантом своїх процесуальних обов`язків вимагало від нього реалізації своїх прав шляхом подання аргументованих заперечень та повного обсягу доказів у вже існуючому провадженні, а не подання нового позову з метою перегляду висновків у справі №910/3268/22 або створення преюдиції.

44. Відповідно, у разі встановлення апеляційним судом під час вирішення справи №911/3602/21 обставин наявності спорів щодо стягнення деяких з сум, які забезпечуються гарантією, відсутні підстави для задоволення судом вимог про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню з підстав, які стосуються суті обґрунтованості такої вимоги, адже відповідні обставини мають з`ясовуватися у спорі про стягнення зазначених сум.

45. Водночас, апеляційний суд не врахував зазначеного, не з`ясував щодо яких сум, які забезпечені гарантією, існує правова невизначеність, чи існують спори у сторін та/або щодо яких сум зобов`язання сторін є припиненими, у зв`язку з чим не перевірив чи є обраний позивачем спосіб захисту належним та передчасно відмовив у задоволенні позову з підстав необґрунтованості заявлених вимог по суті.

46. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судового збору

47. Пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

48. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 310 ГПК).

49. За таких обставин Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

50. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно урахувати наведене у цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

51. З огляду на направлення справи на новий розгляд судові витрати, понесені скаржниками у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" задовольнити частково.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі №911/3602/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець