Справа №295/3217/25

Категорія  23

3/295/1316/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Панченко Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої у АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив: 

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №041794 від 26.02.2025, ОСОБА_1 02.06.2024 приблизно о 10-48 год. за адресою : АДРЕСА_1 , здійснила дрібне викрадення грошових коштів, шляхом шахрайства, для організації випускного свята, та отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 800 грн.

В судовому засідання ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнала, розкаялась, зазначила, що відшкодувала шкоду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 12.03.2025 матеріали справи були повернуті органу який склав протокол для доопрацювання. Підставою для направлення матеріалів було те, що долучені до протоколу копії матеріалів кримінального провадження, а саме, копія постанови про закриття кримінального провадження від 31.01.2025 та копія повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 12.06.2024, неналежної якості, є нечитабельними, що позбавляє суд можливості в повному обсязі дослідити їх зміст та встановити обставини, необхідні для вирішення справи по суті. Також, копії вказаних документів були не засвідчені належним чином. Крім того, в протоколі зазначено, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, надані письмові пояснення на окремому аркуші, однак останні в матеріалах справи були відсутні.

Вдруге, матеріали справи надійшли на адресу суду після доопрацювання - 01.04.2025. Однак обставини, які стали підставою для направлення матеріалів на доопрацювання - не усунуті. Зокрема, копія постанови про закриття кримінальних правопорушень від 31.01.2025 є неналежної якості, неповною – відсутня резолютивна частина даної постанови, що позбавляє суд можливості в повному обсязі дослідити її зміст.

Так, зі змісту мотивувальної частини постанови старшого слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Супрун О.В. про закриття кримінальних правопорушень від 31.01.2025, вбачається, що автор документа прийшов до висновку, що вчинені ОСОБА_1 в період з 01.06.2024 по 04.06.2024 заволодіння грошовими коштами, які по кожному епізоду не перевищують двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3028 грн.), не є кримінальними правопорушеннями, а є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП, оскільки Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 внесено відповідні зміни в законодавство.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частина друга статті 51 КУпАП, в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення (01.06.2024-04.06.2024), передбачала відповідальність за повторне протягом року вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Частини третьою статті 51 КУпАП в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення (01.06.2024-04.06.2024), визначено, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня встановлений в розмірі - 3028 грн.

Розмір одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян станом на 2024 в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, становить – 1514 грн. (3028/100*50).

Таким чином, дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення ОСОБА_1 правопорушень (01.06.2024-04.06.2024) не перевищувала – 302,80 грн. (0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) (1514*0,2).

Закон України 3886-IX від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, набрав чинності тільки 9 серпня 2024 року, тобто через більше ніж два місяці після вчинення ОСОБА_1 інкримінованих їй дій.

За таких обставин, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, в період вчинення ОСОБА_1  (01.06.2024-04.06.2024) заволодіння грошовими коштами в сумі 800 грн., дрібним викраденням чужого майна законодавцем не вважалось, доказів повторності вчинення матеріали справи теж не містять, а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад, правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії», коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Оскільки суду не надано належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність складу правопорушення, то провадження по справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя                                                                Г.В. Панченко