ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2025справа №910/12970/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12970/22

за позовом Фізичної особи - підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (вул. Московська, буд. 19/1 літера А, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 35761274),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) та

Depositphotos Inc. (115 West, 30th, Suite 1110B, New York, NY 10001; засоби зв`язку: ІНФОРМАЦІЯ_1),

про зобов`язання припинити дії, що порушують права автора, та стягнення 8 885,49 грн компенсації за порушення авторських прав,

за участю представників:

позивача - Загорняк Н.Б. (ордер від 10.01.2024 серія АІ №1525224);

відповідача - Воробйова Є.Л. (ордер від 03.01.2023 серія АН №1104238; в режимі відеоконференції у програмі «EasyCon»);

третьої особи-1 - Шевченка І.В. (ордер від 27.03.2023 серія ВЕ №1076715);

Калініченка Б.І. (ордер від 20.03.2024 серія АІ №1534289);

третьої особи-2 - не з`явився.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Фізична особа - підприємець Ястремський Леонід Вадимович (далі - Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (далі - Товариство) про:

- заборону Товариству використовувати будь-яким чином розміщені ним на сайті https://zn.ua фотографії №1301795, №622094, №1271100, №622107, №735900, №677759, №637184, авторські права на які належать позивачу;

- стягнення 8 885,49 грн компенсації за порушення авторських прав.

Позов мотивовано тим, що:

- Підприємцем в процесі творчої діяльності було створені фотографічні твори (фотографії) №1301795, №622094, №1271100, №622107, №735900, №677759, №637184, авторські права на які належать позивачу;

- в серпні 2022 року та жовтні 2022 року позивачем було виявлено факт розміщення фотографій, авторські права на які належать Підприємцю, на сайті Товариства https://zn.ua;

- 16.08.2022 позивач звернувся з листом-претензією до відповідача, в якому виклав факти щодо наявності у Підприємця авторських прав на розміщені відповідачем фотографії, а також повідомив про те, що позивачем не надавалося адміністрації вебсайту depositphotos.com - Depositphotos Inc. (далі - Компанія), право на розміщення на своєму сайті фотографій, авторські права на які належать Підприємцю, а також право на продаж третім особам ліцензій на платне використання таких фотографій; проте відповіді на вказаний лист Товариство не надало;

- загальна вартість 7 фотографій, незаконно розміщених на сайті відповідача, складає 2 961,53 грн; Підприємцем визначено розмір компенсації за порушення авторських прав у сумі 8 885,49 грн.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Товариством 05.01.2023 подано суду відзив на позов, в якому зазначено таке:

- відповідач не отримував від позивача жодних претензій;

- після огляду відповідачем публікації за посиланням https://zn.ua/ECONOMICS/samoe-vazhnoe-izmenenie-poryadka-nachisleniya-subsidiy-kasaetsya-ucheta-dohodov-chlenov-semi-283555_.html оскаржувана фотографія відсутня, а тому відсутній предмет спору щодо оскаржуваної фотографії під назвою « 1547184-0»;

- відповідач в своїх публікаціях робив посилання на джерело запозичення фотографій - Компанію; остання є комерційною платформою, яка пов`язує авторів високоякісних ліцензійних стокових фотографій, зображень; право доступу та використання фотографій, розміщених на сайті https:ua.depositphotos.com надається Компанією на підставі положень Умов використання сайту правовласника та Угоди про стандартну та розширену ліцензії;

- Компанія за запитом відповідача надала стандартну ліцензію на використання фотографій, що розміщені на платформі Компанії, та доступ до особистого кабінету, а тому Товариство діяло добросовісно та не мало умислу порушувати авторські права будь-кого;

- фотографії, які є предметом спору, наразі залишаються розміщеними у вільному доступі на платформі Компанії;

- відповідач не отримував офіційного листа від ліцензіара - Компанії щодо виникнення порушення авторських прав на фотографії, які є предметом спору в даній справі;

- Товариство не володіє інформацією щодо характеру відносин позивача і Компанії;

- оскільки розміщення оскаржуваних фотографій в публікаціях здійснювалося в рамках угоди з Компанією, то факту порушення відповідачем авторських прав позивача немає;

- посилання Підприємця на частину другу статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», на так звану «презумпцію авторства» є нерелевантними в цій справі, оскільки питання авторства оскаржуваних фотографій залишається відкритим, а тому висновки про те, що позивач є автором оскаржуваних фотографій, є передчасними.

3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив

Позивач 11.01.2023 подав суду відповідь на відзив, в якій вказав, що:

- декларування Компанією гарантії наявності у неї прав на розміщення об`єктів інтелектуальної власності не є достатньою та безспірною підставою для визнання законним використання зазначеною компанією об`єктів інтелектуальної власності;

- законність використання шляхом продажу третім особам ліцензій на платне використання об`єктів інтелектуальної власності Компанією не є предметом позову в даній справі та зазначені обставини не підлягають дослідженню та оцінці;

- предмет позову стосується виключно законності використання Товариством об`єктів інтелектуальної власності Підприємця;

- порушення відповідача почалося не з моменту придбання фотографії у Компанії, а з моменту отримання в своє розпорядження фактичної інформації та доказів від позивача про наявність у нього авторських прав на фотографію та необхідність припинити порушення прав позивача;

- посилання Товариства про неотримання листа-претензії від 16.08.2022 не може братися судом до уваги, оскільки Підприємцем було направлено електронний лист на офіційну електронну адресу відповідача, вказану на його сайті;

- сам по собі факт придбання відповідачем ліцензії на право використання об`єкту інтелектуальної власності у третьої особи не позбавляє Товариство обов`язку не порушувати прав автора такого об`єкту за умови обізнаності відповідача про ненадання автором права такій третій особі на продаж ліцензій на спірну фотографію;

- постановою Миколаївського апеляційного суду рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2022 у справі №487/4650/21 скасовано, тобто судом було визнано, що ОСОБА_1 не є автором фотографій, на які вона претендувала;

- оскільки ім`я Ястремського Л.В. не зазначено під фотографіями, використаними на вебсторінці відповідача, таке використання є неправомірним;

- належність авторського права Підприємця підтверджується саме наявними отриманими з фотокамери вихідними файлами фотографій, в форматі, що використовувався для створення і подальшої обробки фотографії; зазначені файли містять метадані цифрової фотографії, тобто технічну та іншу інформацію про фотозйомку, що є частиною примірника фотографічного твору в електронній (цифровій) формі; окремими доказами є релізи укладені позивачем із фотомоделями, які зображені на фотографіях, договори із ними про передачу майнових прав та серії фотографій усієї фотосесії;

- факт використання фотографій Товариством підтверджується розміщенням фотографій, авторські права на які належать позивачу, на вебсайті відповідача - hlips://zn.ua, що підтверджується скріншотами сторінок вебсайту, наданими до позовної заяви.

4. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 позовну заяву Підприємця залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

08.12.2022 позивачем подано суду документи на виконання ухвали від 02.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.01.2023.

Відповідач 05.01.2023 подав суду клопотання про долучення доказів, а 12.01.2023 - заперечення на відповідь на відзив, в яких фактично виклав доводи відзиву на позов.

Позивач 27.02.2023 подав суду клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 27.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 залучено до участі у справі №910/12970/22 ОСОБА_1 і Компанію як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; підготовче засідання відкладено на 03.04.2023.

Позивач 10.03.2023 подав суду докази надіслання ОСОБА_1 і Компанії позовної заяви з доданими до неї документами.

Позивач 28.03.2023 подав суду висновок експерта за результатами проведення фототехнічної експертизи від 02.12.2022 №28651/22-35 (далі - Висновок №28651/22-35) та пояснення, в яких зазначив, що:

- ОСОБА_1 у 2021 році звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва (цивільна справа №487/4650/21) з позовом до ОСОБА_2 про визнання авторських прав ОСОБА_1 на фотографії, створені в період з 2008 року по 2017 рік, у кількості 1 332 814 фотографій; постановою Миколаївського апеляційного суду від 05.12.2022 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено; таким чином, встановлено відсутність авторських прав третьої особи на фотографії, створені ОСОБА_2 ;

- відповідно до Висновку №28651/22-35 1 332 460 фотографій з 1 334 110 фотографій, наданих ОСОБА_1 , є редагованими за допомогою сторонніх програмних забезпечень, тобто не є вихідними, а фотографії ОСОБА_2 не були редаговані, тобто є вихідними файлами.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 зупинено провадження у справі до винесення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду постанови за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 05.12.2022 у справі №487/4650/21.

23.11.2023 позивач подав суду клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки:

- постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі №487/4650/21 постанову Миколаївського апеляційного суду від 05.12.2022 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;

- постановою Миколаївського апеляційного суду від 08.11.2023 у справі №487/4650/21 рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2022 у справі №487/4650/21 скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Підприємця про захист авторських прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 15.01.2024.

11.01.2024 позивач подав суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а 12.01.2024 - письмові пояснення.

У підготовчому засіданні 15.01.2024 оголошено перерву до 19.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 провадження у справі зупинено до набрання рішенням зі справи №757/26457/22-ц законної сили; зобов`язано представників учасників судового процесу повідомити Господарський суд міста Києва про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/12970/22.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 апеляційну скаргу Підприємця на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі №910/12970/22 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №910/12970/22; матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

06.06.2024 матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва, а 10.06.2024 матеріали справи передано на сектор судді Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 підготовче засідання призначено на 05.08.2024.

15.07.2024 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи від 24.05.2024 №24/4 КТ-27 та просив суд поновити пропущений процесуальний строк на подання вказаного висновку експерта.

У підготовчому засіданні 05.08.2024 суд поновив позивачу пропущений процесуальний строк на подання зазначеного висновку та долучив його до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 16.09.2024.

У судовому засіданні 16.09.2024 оголошено перерву до 21.10.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2024 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи-1 надав пояснення щодо предмета спору та заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 21.10.2024 оголошено перерву до 18.11.2024.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача, відповідача і третьої особи-1, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, у судовому засіданні 18.11.2024 в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) перейшов до дослідження доказів у справі.

Представник відповідача просив суд задовольнити клопотання, подане 05.01.2024 разом з відзивом на позов, про огляд вебсайту в мережі Інтернет за посиланнями, які вказані в клопотанні.

Представник позивача забезпечив наявність пристроя (ноутбука), за допомогою якого суд матиме можливість здійснити огляд та дослідження вебсайту в мережі Інтернет за посиланням https://equator.pixel-shot.com:62443/sud/zn/.

Суд, у судовому засіданні 18.11.2024:

- оглянув вебсайт в мережі Інтернет за посиланням https://equator.pixel-shot.com:62443/sud/zn/;

- зобов`язав представника позивача забезпечити наявність у наступному судовому засіданні пристрою (дисководу), за допомогою якого суд матиме можливість здійснити огляд та дослідження доказів, наявних на DVD-дисках, поданих позивачем до матеріалів справи;

- відклав до наступного судового засідання огляд доказів, які знаходяться на DVD-дисках, наявних в матеріалах справи (диск, який доданий до позову та диск, який доданий до клопотання про залучення доказів від 27.02.2024), та огляд вебсайту в мережі Інтернет за посиланнями, які вказані у клопотанні, поданому суду 05.01.2024 разом з відзивом на позов;

- дослідив 4 тома матеріалів справи та зобов`язав представника третьої особи-1 забезпечити наявність у наступному судовому засіданні пристрою, за допомогою якого суд матиме можливість здійснити огляд та дослідження вебсайту в мережі Інтернет;

- оголосив перерву до 09.12.2024.

У судовому засіданні 09.12.2024:

- представник третьої особи-1 не зміг налаштувати пристрій (ноутбук), за допомогою якого суд матиме можливість здійснити огляд та дослідження електронних доказів;

- представник позивача просив суд зобов`язати представника відповідача з`явився в наступне судове засідання із пристроєм (ноутбуком) для забезпечення огляду вебсайту в мережі Інтернет за посиланнями, які зазначені в клопотанні, поданому суду 05.01.2023;

- представник відповідача повідомив суд про неможливість з`явитися у судове засідання в приміщення суду;

- представник позивача просив суд оглянути сайти в мережі Інтернет за посиланнями, які вказані у клопотанні відповідача, поданому суду 05.01.2023;

- суд повідомив представників учасників справи про те, що у разі технічної можливості суд надасть у наступне судове засідання пристрій (ноутбук) для забезпечення огляду вебсайтів, та оголосив перерву до 20.01.2025.

У судовому засіданні 20.01.2025 оголошено перерву до 24.02.2025.

У судовому засіданні 24.02.2025 судом досліджено диск, який поданий позивачем разом з позовом, а також клопотання відповідача про дослідження вебсайтів, та поставлено питання представникам відповідача та третьої особи-1; представниками відповідача та третьої особи-1 надано відповіді на питання суду; представник позивача просила суд надати час для підготовки заключного слова; судом оголошено перерву до 07.04.2025.

Представник Компанії у судове засідання 07.04.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача, відповідача і третьої особи-1, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідивши в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі та CD-диск (доданий до позовної заяви), DVD-диск (поданий позивачем 27.02.2023 з клопотанням про залучення додаткових доказів), USB-флеш-накопичувач (доданий третьою особою-1 30.03.2023 до заяви про зупинення провадження у справі), флеш-накопичувач (поданий позивачем 15.02.2024 з клопотання про долучення доказів), у судовому засіданні 07.04.2025 перейшов до судових дебатів.

Представники позивача, відповідача і третьої особи-1 виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судових засіданнях.

У судовому засіданні 07.04.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

01.03.2010 здійснено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації Ястремського Л.В. як фізичної особи - підприємця, який здійснює підприємницьку діяльність, Код КВЕД 74.20 діяльність у сфері фотографії (основний), що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.

Так, позивач стверджує, що у серпні 2022 року ним було виявлено факт розміщення фотографій, авторські права на які належать позивачу, на вебсайті відповідача https://zn.ua, зокрема, за такими посиланнями:

https://zn.ua/ECONOMICS/gosfinmonitoring-i-podrazdelenie-finansovov-razvedki-yaponii-dogovorilis-o-sotrudnichestve-320874_.html;

https://zn.ua/ECONOMICS/v-ukrainu-pojavitsja-novaja-mezhdunarodnaja-platezhnaja- sistema.html;

https://zn.ua/ukr/POLITICS/rada-ne-ukhvalila-za-osnovu-zakonoprojekt-pro-lehalizatsiju-medichnoho-kanabisu.html;

https://zn.ua/ukr/finances/biznes-partnerstvo-shljub-za-rozrakhunkom.html;

https://zn.ua/ECONOMICS/samoe-vazhnoe-izmenenie-poryadka-nachіsleniya-subsidiy-kasaetsya-ucheta-dohodov-chlenov-semi-283555_.html;

https://zn.ua/ukr/WORLD/jespl-viznav-pravomirnist-pokarannja-batkiv-za-vidmovu-vid- obovjazkovoji-vaktsinatsiji-ditej.html.

На підтвердження факту розміщення фотографій до справи долучено скріншоти відповідних сторінок сайту (аркуші 13 - 19 тому 1 матеріалів справи), з яких вбачається, що відповідачем вказано джерело походження фотографій «ІНФОРМАЦІЯ_4» і «© ІНФОРМАЦІЯ_3 / Depositphotos».

Як вказує позивач, він не надавав дозвіл адміністрації вебсайту depositphotos.com на розміщення належних позивачу фотографій та продаж ліцензій на платне використання таких фотографій третіми особами.

Позивач, наполягаючи на тому, що авторські права на спірні фотографії належать виключно йому, подає суду укладені з фотомоделями договори (модельні релізи), відповідно до яких фотомоделі надали Підприємцю повне виключне право на використання фотографій із їх зображенням. Положення модельних релізів містять опис фотосесій, які були проведені за участю фотомоделей. Кожна фотомодель зображена на окремій фотографії із відповідним підписаним нею модельним релізом, який тримає у руках.

Таким чином, як стверджує Підприємець, Товариство без дозволу розмістило на своєму вебсайті фотографії, авторські права на які належать позивачу, що призвело до порушення прав автора на отримання винагороди за використання створених ним творів (фотографій).

Позивачем вказує, що ним 16.08.2022 було надіслано відповідачу лист на електронну адресу Товариства ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому Підприємець повідомив відповідача про те, що останній неправомірно використовує на своєму вебсайті шість фотографій, авторські права на які належать позивачу, та просив Товариство підтвердити інформацію щодо придбання таких фотографій у Компанії через вебсайт depositphotos.com, та вжити всі необхідні заходи, спрямовані на припинення порушення авторських прав Підприємця.

В свою чергу, відповідач заперечив проти отримання наведеного листа, зазначивши, що позивач не додає жодного підтверджуючого документу (доказу), що підтверджує факт отримання уповноваженими посадовими особами Товариства вказаного листа.

Разом з тим, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.06.2023 зі справи №916/3027/21:

« 31. Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

32. Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

33. Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону № 851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

34. Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

35. З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

36. Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.

37. Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

38. При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.».

Отже, оскільки наданий позивачем в паперовій копії електронний доказ (лист від 16.08.2022) містить інформацію щодо особи адресанта такого листа - «Leonid Yastremskiy «serezniy@gmail.com», та адресата «zn94@ukr.net», а також належним чином сформульований зміст такого документа, то вважати, що немає підстав вважати, що такий документ не було отримано Товариством, з урахуванням того, що лист було надіслано на електронну адресу, яка вказана на вебсайті останнього.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що Depositphotos - це комерційна платформа, яка пов`язує авторів високоякісних ліцензійних стокових фотографій, зображень; Товариство не володіє інформацією щодо характеру відносин Компанії та позивача; фотографії, які є предметом даного спору, наразі залишаються розміщеними у вільному доступі на платформі Depositphotos за посиланнями: https://ua.depositphotos.com/72971347/stock-photo-golden-wedding-rings.html, https://ua.depositphotos.com/180363632/stock-photo-credit-cards-handcuffs-computer-keyboard.html, https://ua.depositphotos.com/82098896/stock-photo-doctor-holding-bottle-of- medical.html, https://ua.depositphotos.com/65423841/stock-photo-female-hand-with-money-in.html (правильне посилання: https://ua.depositphotos.com/65651815/female-hand-with-money-in-cash-department-window-currency-exchange-concept.html), https://ua.depositphotos.com/65021969/stock-photo-teller-window-with-working-cashier.html, https://ua.depositphotos.com/229843666/stock-photo-doctor-syringe-vial-closeup-vaccination.html; відповідач не отримував офіційного листа від ліцензіара - Компанії щодо виникнення порушення авторських прав на фотографії, які розміщені на сайті.

Судом було досліджено профіль ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3) на платформі Depositphotos та встановлено, що у вільному доступі наявні фотографії за такими посиланнями:

https://depositphotos.com/ua/photo/teller-window-with-working-cashier-65021969.html (фотографія №622094);

https://depositphotos.com/ua/photo/doctor-syringe-vial-closeup-vaccination-day-229843666.html (фотографія №1301795);

https://depositphotos.com/ua/photo/credit-cards-handcuffs-computer-keyboard-closeup-180363632.html (фотографія №1271100);

https://depositphotos.com/ua/photo/female-hand-with-money-in-cash-department-window-currency-exchange-concept-65651815.html (фотографія №622107);

https://depositphotos.com/ua/photo/doctor-holding-bottle-of-medical-cannabis-82098896.html (фотографія №735900);

https://depositphotos.com/ua/photo/golden-wedding-rings-72971347.html (фотографія №677756).

Слід зазначити, що фотографія №637184 відсутня у профілі ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3) на платформі Depositphotos, проте згідно з наявним у матеріалах справи скриншотом статті Товариства «Самое важное изменение порядка начисления субсидий касается учета доходов членов семьи» (аркуш 18, том 1 матеріалів справи), розміщеній на вебсайті останнього, таку фотографію було використано відповідачем з посиланням на автора фотографії «ІНФОРМАЦІЯ_4».

Дослідивши долучений позивачем до позовної заяви диск, судом з метаданих фотографій №1301795, №622094, №1271100, №622107, №735900, №677759, №637184 встановлено, що наведені фотографії мають такі номери (в метаданих):

№622094 - №1506923-0;

№622107 - №1506947-0;

№637184 - №1547184-0;

№677756 - №1661273-0;

№735900 - №1816575-0;

№1271100 - №3887032-0;

№1301795 - №4028564-0.

Крім того, кожна з наданих позивачем на диску фотографій у метаданих має інформацію стосовно авторських прав на них - «africa-studio.com (Olga Yastremska and Leonid Yastremskiy)».

Судом встановлено, що Заводським районним судом м. Миколаєва розглядалася справа №487/4650/21 за позовом ОСОБА_1 до Підприємця про захист авторських прав, зокрема, про визнання авторських прав на фотографії, створені її творчою працею в період з 2008 року по 2017 рік, у кількості 1 332 814 фотографій, серед яких були і фотографії №1506923-0 (№622094), №1506947-0 (№622107), №1547184-0 (№637184), №1661273-0 (№677756), №1816575-0 (№735900), №3887032-0 (№1271100) і №4028564-0 (№1301795).

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2022 зі справи №487/4650/21 позов ОСОБА_1 задоволено; визнано авторські права ОСОБА_1 на фотографії, створені її творчою працею в період з 2008 року по 2017 рік, у кількості 1 332 814 фотографій; зборонено Підприємцю в будь-якій формі використовувати та розпоряджатись фотографіями, створеними творчою працею ОСОБА_1 в період з 2008 року по 2017 рік, у кількості 1 332 814 фотографій; заборонено Підприємцю оприлюднювати фотографії, створені творчою працею ОСОБА_1 в період з 2008 року по 2017 рік, у кількості 1 332 814 фотографій, продавати ліцензії щодо цих фотографій тощо без дозволу ОСОБА_1 ; зобов`язано Підприємця видалити всі наявні у нього примірники та копії фотографій, створених творчою працею ОСОБА_1 в період з 2008 року по 2017 рік, у кількості 1 332 814 фотографій, з усіх джерел в мережі Інтернет, на яких ці фотографії були оприлюднені, в тому числі з потрфоліо, що розміщене у фотобанку Adobe Stock за посиланням http: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05.12.2022 за позовом ОСОБА_1 до Підприємця про захист авторських прав скасовано рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2022 у справі №487/4650/21 і прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 постанову апеляційної інстанції від 05.12.2022 зі справи №487/4650/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 08.11.2023 скасував рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2022 у справі №487/4650/21 та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Під час нового розгляду Миколаївський апеляційний суд встановив, що досліджені судом докази не доводять одноособового права авторства ОСОБА_1 на фотографічні твори, зокрема, фотографії за №1506923-0 (№622094), №1506947-0 (№622107), №1547184-0 (№637184), №1661273-0 (№677756), №1816575-0 (№735900), №3887032-0 (№1271100) і №4028564-0 (№1301795), докази свідчать про створення фотографічних творів ОСОБА_1 у співавторстві.

Постанова Миколаївського апеляційного суду від 08.11.2023 у справі №487/4650/21 набрала законної сили 08.11.2023, проте наразі оскаржується в касаційному порядку.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Статтею 418 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ЦК України) передбачено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно зі статтею 441 ЦК України використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Частинами першою і третьою статті 442 ЦК України передбачено, що твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії.

Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Згідно з частинами першою - третьою статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, яка відповідно до договору або закону набула авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера «c», обведена колом, - (зображення знака не наводиться); ім`я або найменування особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

Абзацами першим і другим пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» передбачено, що авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої обєктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею.

Правова охорона поширюється як на оприлюднені, так і на не оприлюднені, як на завершені, так і на не завершені твори, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Відповідно до пункту 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов`язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об`єкта суміжних прав позивачем: мають бути з`ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об`єкта такого права.

З урахуванням припису підпункту «д» статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», який визначає як підставу для судового захисту вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, відсутність шкоди не звільняє порушника від обов`язку припинити порушення таких прав.

Згідно з пунктом 46 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» сам по собі факт розміщення на сайті відповідача твору чи об`єкта суміжних прав, тотожного об`єктові інтелектуальної власності, майнові права на який належать позивачу, свідчать про факт порушення таких прав відповідачем за умови, що останнім не подано суду доказів на підтвердження правомірності розміщення ним на своєму сайті спірного об`єкта інтелектуальної власності. Відтворення такого об`єкта з іншого сайту без підтвердження правомірності використання об`єкта інтелектуальної власності не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

У вирішенні відповідних спорів суд повинен встановити, чи перебуває вебсайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред`явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права та/або суміжних прав.

Пунктом «г» частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Відповідно до пункту «г» частини другої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Розмір компенсації, що підлягає стягненню при доведення факту порушення, визначається судом в межах, встановлених пунктом 5 частини другої статті 432 ЦК України, пунктом «г» частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», з урахуванням вини особи, обсягу порушення та/або) намірів відповідача; об`єктивних критеріїв, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об`єкта авторського права, тривалості та обсягу порушень (одноразове або багаторазове використання спірних об`єктів), розміру доходу, отриманого унаслідок правопорушення, кількості осіб, право яких порушено, можливості відновлення попереднього стану та необхідних для цього зусиль та інших обставин, що мають істотне значення з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1107 ЦК України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.

Частиною першою статті 1109 ЦК України визначено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензія) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Право доступу та використання контенту розміщених на сайті https://ua.depositphotos.com надається Компанією на підставі положень Умов використання сайту правовласника та Угоди про стандартну та розширену ліцензії.

За Умовами використання сайту, які розміщенні за посиланням https://ua.depositphotos.com/terms-of-use.html всі представлені на Сайті матеріали, включаючи систему організації та подання матеріалів на Сайті, є власністю Depositphotos Inc. та її акціонерів, та захищені законними та підзаконними актами про інтелектуальну власність, включаючи закони про авторське право та інші аналогічні закони (але не обмежені тільки цими законами).

Угода про стандартну та розширену ліцензії (далі - Угода), розміщена за посиланням https://ua.depositphotos.com/license.html, визначає умови, за якими користувач має використовувати зображення, векторні зображення, відео, музику та інші матеріали, завантажені на сайті www.depositphotos.com, або іншим чином надані користувачу за посередництвом Depositphotos. Завантажуючи будь-який файл, користувач зобов`язується дотримуватись умов Угоди.

Відповідно до пункту 15.1 Угоди Depositphotos гарантує, що Файл, завантажений та використаний у повній відповідності до умов даної Угоди, не порушує жодних авторських прав, особистих немайнових прав, прав на інтелектуальну власність, торгових знаків або прав будь-яких третіх осіб на захист від втручання в особисте життя або прав на публічне використання.

Згідно з пунктом 3.1 Угоди стандартна ліцензія дозволяє користувачу використовувати завантажений файл для створення будь-яких видів товарів (за винятком товарів, призначених для перепродажу, або товарів, призначених для вільного розповсюдження, де Файл відіграє головну роль в товарі і додає йому вартості).

Пунктом 3.3 Угоди передбачено такі приклади дозволеного використання:

- використання у цифровому вигляді: сайти; рекламні банери; скрінсейвери; шпалери для робочого столу; програмне забезпечення (для PC та мобільних пристроїв); електронні листівки; електронні листи; електронні книжки; презентації (PowerPoint, Flash тощо); фільми, відеоролики та телевізійна реклама; неофіційні логотипи; для особистого використання тощо;

- використання у друкованому вигляді: реклама у газетах та журналах; друковані рекламні матеріали; обкладинки та ілюстрації для книг, газет, журналів; візитівки; флаєри; обкладинки для CD/DVD; обгортки, етикетки та упаковка продуктів; для особистого некомерційного використання тощо.

Відповідно до статті 428 ЦК України право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.

Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.

Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.

Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.

У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

Частиною четвертою статті 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ВИСНОВКИ

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 було розміщено на сайті Компанії спірні фотографії, створені нею у співавторстві з Підприємцем про що свідчать метадані фотографій №1506923-0 (№622094), №1506947-0 (№622107), №1547184-0 (№637184), №1661273-0 (№677756), №1816575-0 (№735900), №3887032-0 (№1271100) і №4028564-0 (№1301795), а також встановлене постановою Миколаївського апеляційного суду від 08.11.2023 у справі №487/4650/21 співавторство.

Зважаючи на те, що відповідач розмістив спірні фотографії (№622094 - №1506923-0; №622107 - №1506947-0; №637184 - №1547184-0; №677756 - №1661273-0; №735900 - №1816575-0; №1271100 - №3887032-0; №1301795 - №4028564-0) на своєму вебсайті в рамках угоди з Компанією, на сайті якої ОСОБА_1 завантажено фотографії у своєму профілі за посиланнями https://depositphotos.com/ua/photo/teller-window-with-working-cashier-65021969.html (фотографія №622094[№1506923-0]), https://depositphotos.com/ua/photo/doctor-syringe-vial-closeup-vaccination-day-229843666.html (фотографія №1301795 [№4028564-0]), https://depositphotos.com/ua/photo/credit-cards-handcuffs-computer-keyboard-closeup-180363632.html (фотографія №1271100 [№3887032-0]), https://depositphotos.com/ua/photo/female-hand-with-money-in-cash-department-window-currency-exchange-concept-65651815.html (фотографія №622107 [№1506947-0]), https://depositphotos.com/ua/photo/doctor-holding-bottle-of-medical-cannabis-82098896.html (фотографія №735900 [№1816575-0]), https://depositphotos.com/ua/photo/golden-wedding-rings-72971347.html (фотографія №677756 [№1661273-0]), а Підприємцем, який разом із Ястремською О.В. є співавторами спірних фотографій, не наведено жодних достатніх підстав для відмови ОСОБА_1 у дозволі на опублікування, інше використання таких фотографій, то суд дійшов висновку, що факту порушення Товариством авторських прав позивача немає.

Слід зазначити, що на день прийняття рішення у даній справі будь-яка інформація (разом із спірними фотографіями) за посиланнями https://zn.ua/ECONOMICS/gosfinmonitoring-i-podrazdelenie-finansovov-razvedki-yaponii-dogovorilis-o-sotrudnichestve-320874_.html, https://zn.ua/ECONOMICS/v-ukrainu-pojavitsja-novaja-mezhdunarodnaja-platezhnaja- sistema.html, https://zn.ua/ECONOMICS/samoe-vazhnoe-izmenenie-poryadka-nachіsleniya-subsidiy-kasaetsya-ucheta-dohodov-chlenov-semi-283555_.html, https://zn.ua/ukr/WORLD/jespl-viznav-pravomirnist-pokarannja-batkiv-za-vidmovu-vid- obovjazkovoji-vaktsinatsiji-ditej.html відсутня.

В свою чергу Підприємець, вже вкотре, звертається до суду з позовами до юридичних осіб, які використовують розміщені Ястремською О.В. на сайті Компанії фотографії, щодо заборони використання таких фотографій та стягнення компенсації за порушення авторських прав, намагаючись встановити своє одноособове авторське право на фотографії в порядку господарського судочинства, ігноруючи той факт, що у справі №910/7281/20 Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.06.2021, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2022, вказав про те, що спір, зокрема, стосовно авторства між Підприємцем і Ястремською О.В. має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги Підприємця задоволенню не підлягають.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на Підприємця.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (вул. Московська, буд. 19/1 літера А, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 35761274), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) та Depositphotos Inc. (115 West, 30th, Suite 1110B, New York, NY 10001; засоби зв`язку: ІНФОРМАЦІЯ_1), про зобов`язання припинити дії, що порушують права автора, та стягнення 8 885,49 грн компенсації за порушення авторських прав.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на Фізичну особу - підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.04.2025.

Суддя Оксана Марченко