Справа № 185/3768/25

Провадження № 1-в/185/131/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

16 квітня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря  ОСОБА_2

       розглянувши у судовому засіданні в місті Павлоград клопотання начальника відділу №24 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 відносно:

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, який проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , засудженого 28 квітня 2017 року вироком Сватівського районного суду Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладеними на нього обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України,

про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку,

за участю:

прокурора  ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 20255 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання начальника відділу №24 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.

Відповідно до зазначеного клопотання, ОСОБА_4 28 квітня 2017 року засуджено вироком Сватівського районного суду Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України  ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладеними на нього обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну свого місця проживання.

Вирок Сватівського районного суду Луганської області віл 28.04.2017 р. стосовно ОСОБА_4 надійшов на виконання Сватівського РВ 06 червня 2017 року.

15 червня 2017 року засуджений ОСОБА_4 самостійно прибув до відділу пробації. В той же день ОСОБА_4 був ознайомлений з правами засудженого, з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням, з обов`язками покладеними на нього судом, ст. 17 ЗУ «Про пробацію, ч. 3 ст. 164 КВК України. Був попереджений про відповідальність передбачену ст. 166 КВК України за ухилення від виконання обов`язків, за скоєння нових кримінальних та адміністративних правопорушень. Серед іншого, засуджений був ознайомлений також і з тим, що поважною причиною неявки до органу пробації є обставини, що фактично унеможливлюють прибуття суб`єкта пробації та які документально підтверджені, як передбачено абз. 4 п. 2 глави 3 розділу ІХ Порядку. А також роз`яснено, що у випадку коли день явки на реєстрацію припадає на святковий день, з`являтися необхідно в наступний після святкового робочий день.

У зв`язку зі зникненням зі свого місця проживання ОСОБА_4 за поданням Сватівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області від 12.01.2018 р. був оголошений у розшук Сватівським ВП ГУНП в Луганській області (розшукова справа № 1/18 від 24.01.2018 р.)

ОСОБА_4 обов`язки покладені на нього судом, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, ч.3 ст. 164 КВК України, ст. 17 ЗУ «Про пробації» виконав частково, у зв`язку із чим 02 травня 2018 року до Сватівського районного суду Луганської області було спрямовано клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання відповідно вироку Сватівського районного суду Луганської області від 28 квітня 2017 року.

За результатами розгляду вказаного клопотання ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 19 липня 2018 року відмовлено у його задоволенні.

В подальшому до Сватівського районного суду Луганської області надіслано подання у відношенні ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.

За результатом розгляду вказаного подання ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 27 вересня 2021 року відмовлено у його задоволенні.

24 лютого 2022 року та території України російською федерацією було розпочато бойові дії, територія м. Сватова була окупована, всі паперові особові справи засуджених були втрачені, приміщення Сватівського РВ було захоплено невідомими озброєними особами НЗФ ЛНР. Діяльність уповноважених органів з питань пробації на території Луганської області була припинена. Доступ до Єдиного реєстру засуджених, та осіб узятих під варту (далі -ЄРЗО), впроваджений Міністерством Юстиції в тестовому режимі з 2020 року, до якого вносились скановані копії особових справ засуджених було заблоковано. Повний доступ до особових справ в ЄРЗО був поновлений лише 14 липня 2022 року.

У зв`язку з тим, що особова справа ОСОБА_4 в паперовому вигляді була втрачена, а в ЄРЗО відсутні більшість сканованих копій з особової справи, тому відділом пробації проводилась робота щодо відновлення втрачених документів. В результаті чого вдалось відновити деякі документи та сформувати частину особової справи.

Після 24 лютого 2022 року, не зважаючи на те, що засуджений тривалий час перебуває у розшуку, органом пробації оновлено інформацію відносно ОСОБА_4 з усіх актуальних реєстрів, а саме: Державної прикордонної служби України, Міністерства соціальної політики України, Управління у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з отриманими відповідями, інформація відносно засудженого, яка б підтвердила його місце проживання/ перебування/ смерть, проходження військової служби на підконтрольній українській владі території - відсутня.

Згідно вимоги УІАП ГУНП в Луганській області від 18 березня 2025 року відомості про вчинення засудженим в період іспитового строку нового кримінального правопорушення станом на13 березня 2025 року - відсутні, до кримінальної відповідальності не притягувався.

24 березня 2025 року від слідчого управління ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення, що кримінальне провадження рахується за слідчим відділенням відділу поліції № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, за результатами розгляду кінцеве рішення не прийнято.

До відділу пробації надійшов лист Лисичанської окружної прокуратури Луганської області від 06 березня 2025 року з якого вбачається, що ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження № 12017130240002427 від 29 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 183 КК України., за фактом таємного викрадення чужого майна. Так, згідно відомостей із ЄРДР № 12017130240002427 від 29 листопада 2017 року встановлено, що невідома особа 29 листопада 2017 року, шляхом вільного доступу проникла до гаражу, звідки скоїла таємне викрадення чужого портфеля з особистими речами, чим спричинила матеріальну шкоду на суму 300 гр.

Про підозру жодній особі у даному кримінальному провадженні не повідомлялось та обвинувальний акт до суду не спрямовувався.

Таким чином, будь яких доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_4 до кримінального провадження № 12017130240002427 від 29 листопада 2017 року не встановлено.

В період іспитового строку засуджений до адміністративної відповідальності не притягувався.

Іспитовий строк засудженого ОСОБА_4 закінчився 28 квітня 2018 року не дивлячись на фактичне закінчення іспитового строку, призначеного вироком суду, ОСОБА_4 перебуває у правовій невизначеності щодо безстрокового перебування його під контролем зі сторони уповноваженого органу з питань пробації, що суттєво обмежує його права.

З 24 січня 2018 року по теперішній час засуджений ОСОБА_4 знаходиться у розшуку, як особа місцезнаходження якої не відомо, а не як така, що ухиляється від відбування покарання. Крім того, перебування засудженого у розшук з підстав його відсутності за місцем мешкання та роботи ще не доводить факт ухилення останнього від відбування призначеного судом покарання, що також відповідає правовому висновку, викладеному у постанові ВСУ у справі №5-324кс15 від 24 грудня 2015 року, оскільки лише вирок суду, що набрав законної сили може доводити факт ухилення засудженого від призначеного судом покарання.

В судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.

Представник відділу №24 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях в судове засідання не з`явився, однак від начальника відділу ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява, в якій він просить суд розглядати клопотання без його участі. Клопотання підтримує та просить задовольнити.

Засуджений в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року №1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», територіальна підсудність Сватівського районного суду Луганської області змінена на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема, про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.

Частиною 1 статті 78 КК України, частиною 2 статті 165 КВК України, передбачено виключні підстави для звільнення засудженого від призначеного покарання по закінченню строку відбування або для відмови у такому звільненні.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Частиною 2 статті 165 КВК України передбачено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Виходячи зі змісту вказаних правових норм, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких в цілому свідчить про дотримання засудженим вимог ст. 75 КК України та можливість застосування до нього ст. 78 КК України.

Такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, визначених в ч. 2 ст. 76 КК України, та крім того не вчинення нового кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 28 квітня 2017 року засуджено вироком Сватівського районного суду Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України  ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладеними на нього обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

До відділу пробації надійшов лист Лисичанської окружної прокуратури Луганської області від 06 березня 2025 року з якого вбачається, що ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження № 12017130240002427 від 29 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 183 КК України., за фактом таємного викрадення чужого майна. Так, згідно відомостей із ЄРДР № 12017130240002427 від 29 листопада 2017 року встановлено, що невідома особа 29 листопада 2017 року, шляхом вільного доступу проникла до гаражу, звідки скоїла таємне викрадення чужого портфеля з особистими речами, чим спричинила матеріальну шкоду на суму 300 гр.

Про підозру жодній особі у даному кримінальному провадженні не повідомлялось та обвинувальний акт до суду не спрямовувався.

24 березня 2025 року від слідчого управління ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення, що кримінальне провадження № 12017130240002427 від 29 листопада 2017 року рахується за слідчим відділенням відділу поліції № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, за результатами розгляду кінцеве рішення не прийнято.

Таким чином, будь яких доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_4 до кримінального провадження № 12017130240002427 від 29 листопада 2017 року не встановлено.

Зі змісту ч. 3 ст. 75 та ч. 1 ст. 78 Кримінального кодексу України, через використання словосполучень «не вчинить нового злочину» та «виконає покладені на нього обов`язки», випливає, що однією з обов`язкових передумов для звільнення засудженого від відбування покарання згідно з цими статтями кримінального закону є невчинення останнім у період іспитового строку, визначеного судом, нового злочину. При цьому констатувати вчинення такого нового злочину цією особою та, відповідно, її винуватість у скоєному може виключно суд у порядку, визначеному законом. Доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду особа відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК та ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України вважається невинуватою.

Принцип презумпції невинуватості закріплений у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

ЄСПЛ у своєму рішенні від 22 квітня 2010 року у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» зазначив, що презумпція невинуватості, втілена в п. 2 ст. 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», є винною до того, як це доведено в законному порядку. ЄСПЛ послідовно дотримується підходу, відповідно до якого принцип презумпції невинуватості порушується, якщо судове рішення або твердження офіційної особи щодо особи, яка обвинувачується в скоєнні злочину, схиляє до думки про те, що вона винна до того, як її винуватість була встановлена в законному порядку. Аналогічні порушення було констатовано у справах «Шагін проти України», «Грабчук проти України».

Тому розглядати факт наявності кримінального провадження № 12017130240002427 від 29 листопада 2017 року, але за відсутності обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 , як факту вчинення злочину протирічить презумпції невинуватості та змісту ч. 3 ст. 75 та ч. 1 ст. 78 КК України.

Виходячи з наведеного, з урахуванням заяви представника органу пробації, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, так як засуджений за період іспитового строку до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, обов`язки покладені судом виконав, іспитовий строк закінчився 28 квітня 2018 року.

Керуючись ст. 78 КК України, п. 9 ч. 1 ст. 537, 539 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника відділу №24 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного за вироком Сватівського районного суду Луганської області від 28 квітня 2017 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний районний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.        

Суддя ОСОБА_1