Справа № 149/4083/24

Провадження №2/149/190/25

Номер рядка звіту 40

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025                                                                        м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Янюк А. Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Споживчий центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий виклад позовних вимог

Позов мотивований тим, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримала грошові кошти, які зобов`язалася повернути, а також сплатити проценти. У порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала та допустила заборгованість у загальному розмірі 16938 грн, які позивач просить стягнути.

Рух справи

Ухвалою суду від 13.01.2025 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позиція сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.

За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

07.07.2023 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 07.07.2023-100002952 (далі - Договір) за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000 грн строком 42 дні, а саме до 17.08.2023, з фіксованою незмінною процентною ставкою - 2,1% за 1 (один) день користування кредитом (а.с. 8, 10, 13-24).

Згідно наданої позивачем довідки-розрахунку (а.с. 9) заборгованість відповідача за Договором становить 16938 грн, з яких: 90000 грн - сума кредиту; 7938 грн - проценти за користування кредитом.

Позиція суду

Щодо укладення Договору

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Приймаючи до уваги те, що Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд доходить висновку, що даний Договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Щодо розміру заборгованості

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Обгрунтовуючи розмір заборгованості за Договором позивач виходить з того, що відповідач не повернула кредит у розмірі 9000 грн, не сплатила проценти за користування кредитом період з 07.07.2023 до 17.08.2023 у розмірі 7938 грн, що відповідає строку кредитування та умовам Договору.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені обставини суд доходить висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі 16938 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9000 грн, заборгованість за процентами - 7938 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 549, 610, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 07.07.2023-100002952 від 07.07.2023 в розмірі 16938 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9000 грн, заборгованість за процентами - 7938 грн.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" судові витрати - судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення - 17.04.2025.

Учасники справи:

Позивач:  ТОВ "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд. 133А, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                        Ігор ОЛІЙНИК