АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1377/11Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М.
Категорія - 05 Доповідач - Гурзель І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Ходоровського М. В., Дикун С. І.,
при секретарі - Саланда О.М.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, представника
третьої особи Помазанської С. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації, третьої особи —товариства з обмеженою відповідальністю “Українська торгова компанії” про визнання права власності,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Тернопільської міської ради, Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на будівлю по АДРЕСА_1, загальною площею 63,8 кв. м та зобов’язання Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності.
В обґрунтування вимог вказує, що 25 травня 2009 року він придбав саморобний металевий переносний торгівельний павільйон площею 49 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1. За рахунок власних коштів ним була проведена реконструкція павільйону у продуктовий магазин продовольчих товарів площею 63,8 кв. м. Він неодноразово звертався у Тернопільську міську раду про надання в оренду земельної ділянки на якій знаходиться спірна будівля, однак відповіді так і не отримав. Посилаючись на те, що самочинна будівля відповідає висновкам санепідемстанції, пожежної служби, державним будівельним, санітарним, пожежним нормам просив визнати за ним право власності на будівлю по АДРЕСА_1 загальною площею 63,8 кв. м та зобов’язати Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ним право власності.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 серпня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації, третьої особи —товариства з обмеженою відповідальністю “Українська торгова компанії” про визнання права власності —відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Посилається на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши апелянта який зіслався на доводи апеляції, представника третьої особи яка просить апеляцію відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Так судом першої інстанції вірно встановлено, що 15 травня 2009 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 саморобний металевий переносний торговельний павільйон, площею 49 кв.м по АДРЕСА_1, що стверджується договором купівлі-продажу від 15 травня 2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу від 15.05.2009 року та зареєстрованим в реєстрі за №908.
Питання про земельну ділянку, на якій розташований саморобний металевий переносний торговельний павільйон, площею 49 кв.м., у договорі купівлі-продажу не визначено.
Як пояснює апелянт зазначений павільйон був встановлений на фундаменти, однак зазначена обставина ним недоведена.
Власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є Тернопільська міська рада. Рішення про надання позивачу в орендне користування земельної ділянки станом на день розгляду справи не приймалось.
Апелянт здійснив реконструкцію торговельного павільйону під магазин продовольчих товарів площею 63,8 кв.м, що визнається позивачем по справі та підтверджується листами відділу земельних ресурсів Тернопільської міської ради від 27.05.2009 року за №1686/14, управління містобудівного та архітектурного комплексу від 06.04.2010 року за №879/09, виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 05.01.2011 року за №16.
Вказані обставини справи встановленні також рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28 квітня 2011 року, яке залишене без змін постановою Львівського Апеляційного господарського суду від 06.07.2010 року. Вказаним рішенням суду задоволено позов Тернопільської міської ради та зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0102 га по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу самочинно спорудженої будівлі.
Відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п.2, 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до вимог ч. ч. 1,2 ст. 125 ЗК України право власності чи користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право, та його державної реєстрації.
Встановлено, що документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та докази його державної реєстрації відсутні, а тому дане будівництво підпадає під ознаки самочинного будівництва передбачені ч. 4 ст. 376 ЦК України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 де він зазначає що неодноразово звертався до Тернопільської міської ради з заявами про надання в оренду земельної ділянки та отримання дозволів на реконструкцію, однак його заяви по суті не розглянуті.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження апелянтом дій чи бездіяльності Тернопільської міської ради про розгляд звернень що до відведення земельної ділянки у встановленому порядку та дачі дозволів на забудову.
Частиною 2 ст.55 Конституції України встановлено що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За вказаних обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апелянта не спростовують встановлених рішенням обставин а тому підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 —відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель